Сучасний стан козацтва на Полтавщині (ФОТО, ВІДЕО)

Свято Покрови здавна вважається днем українського козацтва. Тому сайт 0532.ua пропонує поглинути в історію козацтва на Полтавщини та познайомитись з сучасним станом козацької справи. Допоможе нам в цьому краєзнавець Віталій Заїка, який веде рубрику «Полтавщина. Історична спадщина».

Полтавщина – давній славетний козацький край, який має свою легендарну історію, вписану калиновою кров`ю її козаків в український літопис. Сучасні вчені вважають українських козаків окремим народом, який виник в Середньому Придніпров`ї на кордоні з Диким Полем, запозичивши спосіб життя кочовиків (кімерійців, скіфів, сарматів, половців, печенігів, монголо-татар та ін.). Адже саме слово "козак" («Qazaq») в мовах тюркських народів означає вільну, озброєну людину, що несе прикордонну сторожову службу. Вперше в документах українські козаки згадуються у 1492 р., коли вперше напали на татар, а вже у XVI ст. вони були добре відомі всій Європі.

Історія козаччини

Після переможної Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького проти польської шляхти в 1648 – 1654 рр., коли вся Україна покозачилась, утворюється так звана Козацька держава, або Гетьманщина з поділом на полки та сотні, яка проіснувала трохи більше 100 років в невпинній боротьбі із зовнішніми агресорами турками та татарами. На теренах Полтавщини в свій час діяло аж 9 козацьких полків –  Полтавський, Лубенський, Миргородський, Гадяцький, Зіньківський, Кременчуцький, Переяславський, Кропивенський (Іркліївський), Прилуцький. Тоді як в інших обласних центрах України було не більше 1 – 2 козацьких полків.

Першим звичайно ж був створений Полтавський полк, заснований Богданом Хмельницьким у 1648 році. За 127 років його існування (полковий устрій був ліквідований царицею Катериною II у 1775 році) сталося чимало драматичних подій. Від кого тільки не потерпала ненька Україна! Усього було: спустошливі набіги татар полишали по собі попелища; точилася кривава братовбивча боротьба за гетьманську булаву; пережили й Російсько-шведську війну. Полтавський полк за свою історію то набирав сили, то занепадав, втрачаючи свій вплив і авторитет. Найталановитішими полтавськими полковниками були Мартин Пушкар, Федір Жученко, Іван Іскра, Прокіп та Іван Левенці, Іван Черняк. Останнім полтавським полковником, який понад тридцять років очолював полк, був Андрій Горленко. Роки минули, але Полтавський полк залишив у історії непересічний слід.

Полтавщина стала свідком неперевершених битв за волю та свободу батьківщини за участі козаків: бій під Солоницею (Лубенський р-н, 1596 р., отаман Северин Наливайко), Куруківська битва (Кременчуцький р-н, 1625 р., отаман Марко Жмайло), бій під Полтавою (1658 р., полковник Мартин Пушкар), Полтавська битва (1709 р., гетьман Мазепа) та ін. На території Полтавщини народився та похований гетьман всієї України 1727 – 1734 рр. Данило Апостол (с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області), похований кошовий отаман Запорізької Січі 1747 р. Павло Іванович Козелецький (с. Нехвороща Новосанжарського р-ну Полтавської області). Уродженцями Полтавщини є також: кошовий отаман Запорізької Січі 1709 р. Кость Гордієнко, кошовий отаман Чорноморського козачого війська Антон Головатий (Нові Санжари), кошовий отаман Задунайського запорізького козацтва 1828 р. Йосип Гладкий (с. Мельники Золотоніського повіту) та багато інших. Гадяч був гетьманською столицею у 1663–1668 рр., резиденцією гетьмана Івана Брюховецького.

На згадку про ці історичні події та в честь козаків в Полтаві та в багатьох районних центрах Полтавщини споруджено монументи та пам`ятники (в Кременчуці, Нових Санжарах, Миргороді, Лохвиці, Великих Сорочинцях, Чорнухах та ін).

Згодом Російська імперія з розширенням власних кордонів підступно оволоділа всією її територією, знищивши в 1775 р. колиску вільного козацтва Запорізьку Січ та полковий устрій. Указом Катерини II від 3 (14) травня 1783 р. про юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережній і Слобідській Україні знищувався козацький клас, який обертався на кріпацтво. Після остаточної ліквідації державних прав України царський уряд указом від 22 грудня 1784 року скасував козацьку старшину в Гетьманщині, як окремий суспільний стан (ще раніше це було зроблено у Слобідській Україні – у 1765 р. та на Запоріжжі – в 1775 р.).

Ще були спроби відновити козацтво за доби Української революції в 1917 – 20-х рр. Так 6–7 жовтня 1917 р. почала діяти Генеральна Козацька Рада, заснована на Всеукраїнському з'їзді Вільного козацтва в Чигирині. А 10 жовтня 1918 р. гетьманом Павлом Скоропадським було затверджено закон про відновлення українського козацтва. Відредагований статут Генеральної Козацької Ради окреслював її головне завдання – поновлення, згідно із традиціями української державності, історичного козацтва на чолі з гетьманом. Організаційна побудова українського козацтва передбачала добровільні формування за адміністративно-територіальним принципом на чолі з виборними отаманами: волость – сотня, повіт – полк, губернія – кіш. Тоді ж у козачому реєстрі Української Держави перебувало аж 150 тисяч родин. Та радянська влада утворила геноцид над козаками – їй були не потрібні самоорганізовані спільноти вільних людей. Так 24 січня 1919 року Оргбюро ЦК РКП(б) випустило секретну директиву, підписану Яковом Свердловим. В директиві говорилося: «Провести масовий терор проти багатих козаків, винищивши їх поголовно; провести нещадний масовий терор стосовно всіх козаків, що брали участь — пряму або непряму — у боротьбі з Радянською владою… Конфіскувати хліб і змусити зсипати всі надлишки в зазначені пункти, це стосується як хліба, так і всіх сільгоспродуктів… Всім комісарам, призначеним у ті або інші козачі поселення, пропонується проявити максимальну твердість і неухильно проводити надані вказівки».

Відродження козацтва на Полтавщині

Але вже після отримання Україною незалежності в 1991 р. українське козацтво, яке так і не вдалося придушити, починає відновлюватися та набирати сил. Указом Президента України “Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва” від 4 січня 1995 року починається офіційно відроджуватися козацтво в незалежній Україні та на Полтавщині. Указом Президента України Л.Д. Кучми від 7 серпня 1999 року утверджено День Українського козацтва, який прийнято відзначати щорічно, 14 жовтня – в день свята Покрови Пречистої Богородиці. Указом Президента України Л.Д. Кучми від 6 жовтня 1999 року утворено при Президентові України Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва.

З 23 вересня 1998 р. в Полтаві існує Полтавський Міський Козацький Курінь Козацького Війська Запорізького Низового. “Як і наші прадіди козаки боронили Україну охороняли міста і села від ворогів та супостатів, так і наш курінь через формування з охорони порядку “Козацька дружина”, створеного згідно з Законом України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, оберігає наші вулиці і життя громадян від зазіхань злочинців різного ґатунку” – зазначає керівництво організації.

Вже з 13 лютого 2001 року в Полтавській області діє обласна козацька організація “Полтавська паланка”, яка має 10 осередків в районах області та налічує більше тисячі козаків (http://zaporozhci.org.ua). За участю ГФ «Козацька дружина» створили Октябрський районний штаб громадських формувань з охорони громадського порядку м. Полтави. Головною метою Паланки є відродження та збереження Запорізького козацтва, відродження традиційних для козацтва форм господарювання, захист культурних, історичних та духовних традицій, звичаїв; сприяння державним органам в охороні правопорядку, захист навколишнього середовища тощо; задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів членів організації.

З 4 грудня 1997 р. діє Регіональна громадська організація Спілка козаків Придніпров'я “Придніпровський кош”, отаманом якої з 2011 р. є козацький полковник Данілов Сергій Володимирович.

21 червня 2011 р. в місті Полтаві була проведена Рада козацьких організацій Полтавської області, на якій було створено Координаційну Раду козацьких організацій Полтавської області, до якої входить кілька десятків козацьких організацій міста та області.

Інформація про інші козацькі організації міста та області

Також з 8 липня 2002 р. в Україні діє всеукраїнська громадська організація — Українське Реєстрове Козацтво, яка нараховує також багато козаків в Полтавській області. Отаман Полтавської обласної громадської організації Українське реєстрове козацтво – Писаренко Віктор Микитович.

В грудні 2009 року було створено Козацький гвардійський корпус Полтавщини Міжнародної Академії Козацтва,  як правонаступника та представника МГО «Міжнародної Академії Козацтва» в Полтавській області, яка діє з листопада 2002 р. Радою отаманів головним отаманом корпусу був обраний віце-президент Міжнародної Академії Козацтва, генерал-отаман козацтва Дядюк Леонід Олексійович. Отаманом корпусу обрано Ревеку Миколу Анатолійовича, начальником штабу - Гаражу Миколу Федоровича.

Можна ще вказати найбільш відомих отаманів сучасних козацьких організацій, які пов`язані з Полтавщиною: Отаман окремої Полтавської паланки Придніпровського природо-правозахисного округу МГО “Козацтва Запорізького” генерал-полковник козацтва Іванов Сергій Олександрович, Отаман обласної громадської організації полк ім. Міхновського УК Лещенко Анатолій Васильович, Отаман Полтавської обласної громадської організації Українське реєстрове козацтво Писаренко Віктор Микитович, Отаман обласного осередку МГО Українське козацтво Касаткін Андрій Миколайович (засновник), Отаман Полтавського обласного громадського об'єднання Наддніпрянське вільне козацтво Гонза Борис Іванович (засновник), Отаман Всеукраїнського об'єднання  Вільних козаків Конфедерат Ігор Анатолійович (засновник), Отаман Наддніпрянської флотилії  УК Мартиненко Олександр Миколайович (засновник), Отаман Кременчуцького козацького полку МГО “Козацтва Запорізького” Мілітинський Григорій Якович (засновник), Отаман Тахтаулівського козацького полку Зайцев Володимир Віталійович (засновник), Полковник Супрунівського козацького полку Війська Запорізького Низового Мельников Леонід Сергійович, Отаман Карлівського козацького куреня Бридня Сергій Олексійович, Отаман Полтавського обласного округу МГО “Собор козаків Добриня” Сірик Сергій Олександрович, Отаман Чутівського козацького полку Гроза Валерій Миколайович, Отаман Зіньківського козацького куреня Мойсеєнко Віктор Михайлович, Головний Отаман Служби козацького самоврядування, Козацької громади Полтавщини Полапа Володимир Семеновичта ін.

Загалом на Полтавщині зареєстровано більше 50 козацьких ГО, з яких 17 обласних, 30 районних і 9 міських, які нараховують більше як 5 тисяч козаків. В разі потреби козаки зможуть виставити 5 повноцінних полків задля охорони рідного краю та спокою мирних мешканців. Нажаль за законами України вони не мають дозволу на носіння та використання нарізної вогнепальної зброї. Тому основними напрямками роботи, що здійснюються козацтвом Полтавщини, є пропагування національних традицій, патріотичне виховання молодого покоління, фізичний гарт, проведення наукових та краєзнавчих досліджень, сприяння правоохоронним органам у підтриманні належного громадського порядку.

Козацька слава не вмре, не загине

Окрім цього створюються реєстри (компути) козаків, списки старшини, які вже в подальшому будуть історичним свідченням для наступних поколінь. До речі козаком можна стати лише у двох випадках: 1) або бути родовим козаком, тобто підтвердити свій козацький рід шляхом архівних документів та грамот, або 2) покозачитись, тобто прийняти присягу козака та пройти певне випробування, як це було колись в давнину. І звичайно ж – прагнення та бажання бути вільною людиною та захищати свій край від ворогів.

Та, мабуть, саме головне це те, що в козацьких  організаціях діють школи Джур (джура – молодий козак). Головною метою шкіл є робота з підлітками та юнацтвом, вивчення Закону Божого, історії України, військова підготовка, вивчення національних бойових мистецтв (козацький рукопаш “Спас”, гопак, кулачний бій),  та багато іншого, що в майбутньому знадобиться захиснику Вітчизни та люблячому синові свого рідного міста Полтави.

Кожного року 14 жовтня на Покрову Пресвятої Богородиці відмічається Всеукраїнське свято козацтва, адже саме Божа матір вважається покровителькою козацтва, церква якій існувала здавних давен на Запорізькій Січі. Цього 14 жовтня 2014 р. будь-які торжества та святкування відміняються у зв`язку з проведенням АТО.

Таким чином не зважаючи на таку важку історію країни, в наш час етнічне козацтво відроджується і поступово згадує своє коріння. В новій Україні множаться осередки козацтва,  які оживлюють нашу родову пам`ять і нашу козацьку душу. Тепер ясно, що етнічні козаки не згинули, а живуть і процвітають, гуртуються разом заради майбутнього козацтва, рідної країни і своїх нащадків....

ФОТО: Сучасне козацтво Полтавщини.