Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Василівці (Гоголевому)

Майже півтора століття проіснувала церква Різдва Пресвятої Богородиці у колишній Василівці (згодом – Яновщині, зараз – Гоголевому Шишацького району Полтавської області). Саме в ній підносив свої молитви до Бога класик вітчизняної літератури та християнський мислитель – Микола Васильович Гоголь. І не лише він, а й інші представники родини Гоголів-Яновських та їхні нащадки. Цей храм вистояв у криваві лихоліття  Жовтневої революції та не був знищений німецькими снарядами під час Великої вітчизняної війни, проте не вцілів і загинув від рук людей, пройнятих незбагненною ворожнечею до Бога. Напевно, не судив Господь стояти храму рукотворному тоді, коли хвилями безбожництва зруйновані були храми нерукотворні – душі людські.

Храм Різдва Богородиці у родинному гнізді Гоголь-Яновських

Церкву у Василівці мали намір будувати ще дід та баба М. В. Гоголя – Афанасій Дем’янович та Тетяна Семенівна Гоголь-Яновські. Спочатку планувалося збудувати дерев’яний храм, оскільки на цеглу достатніх коштів родина не мала. З цього приводу Афанасій Дем’янович навіть їздив у Полтаву до церковного начальства, проте дозволу на будівництво так і не отримав. Він помер у 1805 році, так і не здійснивши свій задум. В кімнаті ж його дружини – Тетяни Семенівни (уродженки – Лізогуб) довгий час стояла скриня довжиною в два аршини, в яку вона збирала мідні гроші для будівництва храму.

Роки йшли, василівці продовжували їздити молитися за багато верств у Сороченці, Диканьку, іноді у Шишаки. Особливо важко було це зробити навесні або пізньої осені, оскільки річка Говтва розливалася і змивала містки. Справу будівництва храму судилося завершити сину Афанасія Дем’яновича –  Василю Афанасійовичу Гоголь-Яновському.

Матір М. В. Гоголя – Марія Іванівна Гоголь-Яновська – писала у своїх «Спогадах»: «Церкви у нас не было, и люди оттого терпели много неудобств, особенно в дурную погоду и при переездах через реку Голтву. Я начала просить у мужа строить. Он удивился и сказал: "Помилуй! Как мы будем строить церковь, когда у меня нет и восемьсот рублей!?" А я ответила, что Бог поможет. В это время приехала маменька и начала также уговаривать. И видно, что это было Божье изволение, потому что все начало устраиваться само собой».

Марія Іванівна, налякана невдалими першими пологами, перед народженням сина Миколи ходила пішки у Диканьку, де в Миколаївській церкві молилася перед чудотворною іконою Святителя Миколая. Там вона дала обітницю, що якщо з’явиться на світ дитина живою та здоровою, то побудує храм, і якщо немовля буде хлопчиком – дасть йому ім’я на честь Мирлікійського Чудотворця.

Син Микола – майбутній геній – народився у 1809 році, добра справа могла зачинатися. Власних коштів та бабусиних заощаджень виявилося замало, а тому Василь Афанасійович та Марія Іванівна вирішили додати до цих грошей виручку від чотирьох ярмарків, що проводилися у Василівці. Храм вирішили будувати на майдані – навпроти маєтку Гоголів.

Проект будівництва розробив італійський архітектор, який у той час проживав у далекого родича Гоголів Д. П. Трощинського в с. Кибинці Миргородського повіту.

Будівництво тривало майже три роки. Цеглу випалювали на власному заводі, а пісок та глину привозили селяни, які згодилися це робити безкоштовно, бо «будувалася святиня».

1 червня 1821 року будівництво завершилося. Споруда була простою і красивою, невеликою, однобанною, білою із зеленим куполом, який увінчував позолочений хрест, виконана в стилі ампір. Освячений храм був на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Відразу ж після закінчення будівництва подружжя Гоголь-Яновських вирушило до м. Ромен, де на Ільїнському ярмарку вони обміняли старовинне сімейне срібло на церковне начиння.

Василь Афанасійович Гоголь-Яновський передчасно помер у 1825 році. Його ж дружина – Марія Іванівна – продовжувала опікуватися утриманням храму, для якого не шкодувала коштів, сил і часу. В одному з листів до свого близького родича та товариша П. М. Косярівського, вона писала про виготовлення нової Плащаниці для Храму: «Плащаницу, мне кажется, лучше сделать по последнему описанию Вашему, чтобы Спаситель наш нарисован был на гарденапле, а слова бы были в рамках. Бархата же можно пришить и голубого – хорошего цвету, впрочем, я отдаюсь совершенно на изящный вкус той особы, которая будет трудиться над привидением в порядок сего Богоугодного дела, и верно я буду восхищена Плащаницей, когда ее увижу».

Через багато років, незважаючи на свою скромність, Марія Іванівна любила розповідати про те, як сам Бог допоміг спорудити церкву у рідній Василівці.

Відомо, що письменник М. В. Гоголь висилав матері гроші в подарунок, на які вона побудувала кам’яну огорожу довкола храму. Поряд з церквою знаходилася дерев’яна дзвіниця на стовпах. Протягом ХІХ століття храм декілька разів ремонтувався та зазнавав реконструкції, а замість старої дзвіниці була збудована нова. Вважають, що перша будувалася за проектом самого Василя Афанасійовича, а нова – за кресленнями, зробленими Миколою Васильовичем Гоголем.

Г. П. Данилевський, відвідавши в червні 1852 року село Гоголя, в замітці «Знакомство с Николаем Васильевичем Гоголем» писав: «Хуторок Яновщина выглянул, наконец, между двух отлогих зеленых холмов. С дороги стала видна на широкой поляне каменная церковь с зеленой крышей. Ограда церкви сквозная, в виде решетки из окрашенных желтой и белой краскою кирпичей».

Вже за часів войовничо-атеїстичної влади, в 1923 році, у Василівці святкували 100-річчя храму. Тоді ж, на честь свята, в церковній огорожі було споруджено великий дерев’яний хрест.

Роки забуття та запустіння на святому місці

Нажаль, руйнівні вітри ХХ століття не оминули Гоголівської святині. В 1933 році постановою атеїстичної влади храм було закрито, а з дзвіниці знято дзвони й відправлено на металобрухт. З чотирьох дзвонів до нашого часу лишився лише один, котрий нові господарі використовували як пожежний. А в 1935 році було знищено й саму дзвіницю. В 1940 році вчитель місцевої школи скинув з куполу храму хрест.

Під час Великої вітчизняної війни богослужіння в церкві відновилися, проте ненадовго – лише на рік (1942–1943). Після закінчення війни в храмовому приміщенні влаштували колгоспну комору та зерносховище.

В березні 1956 року церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Гоголеве Постановою Ради Міністрів УСРС була внесена до «Переліку пам’яток архітектури, що перебувають під державною охороною». Однак, це не завадило місцевим активістам-безбожникам у 1957 році розібрати храм на цеглу, повністю знищивши його.

Зараз на церковному майдані розбитий парк, і лише самотня могила фундаторів Різдво-Богородичної церкви, батьків уславленого на весь світ письменника М. В. Гоголя – Василя Афанасійовича та Марії Іванівни Гоголь-Яновських, та дерев’яний хрест на місці колишнього олтаря нагадують про півтора століття історії Гоголівської святині.

Свічу намагалися загасити, але вона не згасла

 «Всьому свій час, і час свій для всякої речі під небом: час народжуватися і час помирати; час садити і час виривати посаджене; час вбивати і час лікувати; час руйнувати і час будувати; час плакати й час сміятися; час ридати і час танцювати; час розкидати каміння і час збирати каміння; час обіймати і час ухилятися від обіймів; час шукати і час втрачати; час збирати і час кидати; час дерти і час зашивати; час мовчати і час говорити; час кохати і час ненавидіти; час війні і час миру» (Еккл. 3:1–8) – говорить Святе Письмо.

Промайнули роки… Богоборчі правителі, що гордовито прагнули «весь мир разрушить до основанья, а затем…» самі, на те не сподіваючись, опинилися на задвірках історії й канули у небуття.

Декілька років тому в с. Гоголеве у пристосованому приміщенні відновилося звершення богослужінь. Знову на Гоголівській землі залунали церковні піснеспіви та затеплилися лампади перед святими образами, з відновленої за кресленнями М. В. Гоголя, які збереглися, дзвіниці знову покотилася мелодійна музика дзвонів, скликаючи селян до спільної молитви.

На храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці цього року в Гоголевому святкова урочиста Божественна Літургія була звершена просто неба, на тому самому місці, де колись височіла Різдво-Богородична церква. А зовсім неподалік зараз триває спорудження нового дерев’яного храму на честь Святителя Миколая Чудотворця – небесного покровителя нашого славетного земляка М. В. Гоголя.  Свіча віри Христової, яку намагалися на протязі багатьох десятиліть загасити у Василівці (нині ­– Гоголевому), все ж таки не згасла.

Після часу, в який розкидали каміння, обов’язково належить прийти часу, коли ці каміння будуть знову збирати.

Інформація для бажаючих помолитися на місці, де колись молився М. В. Гоголь

Богослужіння в Храмі Різдва Пресвятої Богородиці (тимчасово пристосованому вагончику) звершуються:

-          щосуботи о 8.00 – молебень (паракліс) до Пресвятої Богородиці та панахида за спочилими (особливо поминаються фундатори храму Василь Афанасійович та Марія Іванівна Гоголь-Яновські, та М. В. Гоголь);

-          щонеділі о 8.00 – Божественна Літургія.

Доїхати з Полтави можна з Автостанції №3 (біля ТРЦ «Київ») за маршрутом «Полтава – Миргород» на час відправлення о 05 год. 15 хв.

Довідку можна отримати за телефоном настоятеля – 099-716-84-92 (отець Афанасій).

Також після богослужіння можна відвідати музей-заповідник М. В. Гоголя на території садиби Гоголів-Яновських. Вона була відновлена ​​за планами, спогадами, листами сучасників, старими фотографіями і на основі Гоголівської "Книги всякої всячини" та відкрита в 1984 році. Тут Гоголь провів свої дитячі роки. Меморіальна та літературна експозиція займає десять залів. Відновлено інтер'єри кімнат, у флігелі, де, приїжджаючи додому в останні роки (1848-1851), жив Гоголь, відтворено його робочий кабінет з особистими речами.

У рідних краях Гоголь зібрав великий фольклорний матеріал, і розповідь про цей бік діяльності письменника супроводжує велика етнографічна експозиція. До 200-річчя з дня народження М.В. Гоголя музей-садибу оновили. На території музею можна неквапливо прогулятися, подивитися ставок, затишні альтанки, грот. На території заповідника знаходиться також могила батьків письменника – Василя Афанасійовича (1777-1825) та Марії Іванівни (1791-1868).

21837_20120813_102915
gogolevo1
gogolevo6
IMAG0081
IMAG0077

Настоятель Миколаївської парафії с. Гоголеве ігумен Афанасій (Бідний)

храм Гоголеве
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Партнерський матеріал
Секретар Полтавської міськради Олександр Шамота повідомив, що за підсумками наради з Президентом Володимиром Зеленським прийнято низку важливих для місцевого самоврядування рішень. Зокрема вже на четвер 9 квітня заплановане засідання мерів обласних міст і очільників облдержадміністрацій із Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. На порядку денному питання бюджету. Адже в умовах карантину, говорить Олександр Шамота, місцеві бюджети недоотримують левову...
Суспільство
Компенсаційну виплату до 500 гривень призначатимуть пенсіонерам, які досягли віку 80 років і старше, але при цьому розмір їх пенсії не перевищує 9205 гривень. Разом з тим після встановлення щомісячної виплати пенсія теж не повинна перевищувати 9205 гривень. Крім того, окрему увагу приділили людям старше 80 років, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та мають страховий стаж не...
Суспільство
В управлінні СБУ у Полтавській області спростовують інформацію про терміни закінчення карантину, поширену у деяких ЗМІ. У цій інформації зокрема йдеться про те, що заходи карантину почнуть пом'якшувати вже із 14 квітня.  У відомстві прохають полтавців ретельно фільтрувати та не поширювати неперевірену інформацію. А також – послуговувати даними щодо ситуації із коронавірусом із офіційних джерел: Сторінка МОЗ України ➡️ bit.ly/2Q5UHQu Сторінка Офісу Президен...
Суспільство
Нещодавно водіям, в яких у період карантину закінчився 2-річний термін дії посвідчень водія, надана можливість замовити їх обмін онлайн через Електронний кабінет водія, завантажити та користуватися новим е-посвідченням водія через додаток «Дія», а пластиковий документ отримати в обраному територіальному сервісному центрі МВС у зручний час після офіційного завершення карантину. Як це краще зробити нам розповів начальник регіонального сервісного центру МВС в...
Суспільство
Співробітникам Укрзалізниці на Полтавщині замість медичних масок видали паперові. Так компанія намагається захистити своїх працівників від ризику зараження коронавірусом. Про це пише 24 канал з посиланням на « Обозреватель» Про сумнівний захист співробітників Укрзалізниці на Полтавщині розповів "Обозревателю" один із працівників. За його словами, замість реальних засобів захисту йому та його колегам для захисту від коронавірусу видали саморобні "маски" з п...
Інтерв'ю
У зв’язку з впровадженням карантину все соціальне життя полтавців перейшло у режим онлайн. Це і віддалена робота, і особисте спілкування. Так, наприклад, полтавський клуб анонімних книголюбів, організований бібліотекаркою та дитячою письменницею Оленою Колінько, який раніше збирався у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара нещодавно провів онлайн-засідання. - Як же ми сумували один без одного! – каже Олена. - Жодних книжкових балач...
Пригоди
Слідче управління поліції Полтавщини повідомило про підозру жителю Полтави, який вчинив хуліганські дії у одному із супермаркетів міста. - Чоловік повністю визнає свою вину та дає покази слідству - зазначив заступник начальника ГУНП в Полтавській області Артем Родигін. Нагадаємо, 3-го квітня у полтавському супермаркеті ТЦ «Паровоз» 49-річний водій таксі жбурнув у обличчя касирці дрібні гроші, якими отримав решту. На відео, яке опублікували очевидці на «Юту...
Суспільство
Подати документи для реєстрації в службі зайнятості в період карантину можна онлайн. Що для цього потрібно зробити? На сайті служби зайнятості www.dcz.gov.ua оберіть рубрику «Електронне подання документів» https://is.gd/2efViC та ознайомтесь із загальною інформацією. Далі пропонуємо покрокову інструкцію: 1. Оберіть центр зайнятості, у якому ви плануєте перебувати на обліку як безробітний. 2. Завантажте із сайту дві заяви https://www.dcz.gov.ua/node/3248, р...
Суспільство
У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на 3D принтері почали виготовляти захисні багаторазові екрани-маски, якими забезпечать співробітників університету і окрему партію передадуть полтавським медикам. З моменту введення карантину Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» перейшов на дистанційну форму навчання і роботи. Попри особливі умови роботи, науково-педагогічні працівники не тільки з...