Підсумки 12 серпня від Дмитра Тимчука

Брати й сестри, за підсумками 12 серпня.

З невтішного:

1.Рада в першому читанні прийняла законопроект, який вводить інститут санкцій за рішенням президента та РНБО. І все. На цьому Рада вичерпалася – остаточно закон так і не прийняли.

Як відомо, санкції (а їх 29 різновидів) повинні торкатися практично усіх аспектів як зовнішньої, так і внутрішньої політики України. Серед них – припинення роботи пошти, відключення телеканалів, закриття усіх видів ЗМІ, включно з Інтернетом, заборона на користування радіочастотами та ін.

На здоровий глузд подібний закон слід було приймати у березні – разом з воєнним станом. Важко сказати, чи дійшло би на Донбасі до нинішньої кривавої бійні.

Але зараз все ж слід поставити конячину поперед воза. Механізм санкцій, що виписаний у законопроекті, ідеально підходить як раз для воєнного, або надзвичайного стану. Тоді як у мирний час давати владі подібні повноваження слід надзвичайно обережно.

Тут слід подивитися на текст законопроекту – пункт перший ст. 3 «Підстави та принципи застосування санкцій». Таких підстав забагато. Коли б вони обмежувалися лише антиукраїнськими «діями іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи» - проблем не було б. А так у боротьбі з сепаратистами-терористами на місцях можна легко і просто «перегнути палку».

Тобто, з одного боку, подібний закон є життєво необхідним. З іншого, він, очевидно, повинен містити більш зрозумілі й чіткі механізми застосування – для гарантій, що не стане інструментом у боротьбі з неугодними владі. Якщо вже боремося за звання демократичної держави – давайте грати за правилами.

2.Очільник військово-медичного департаменту Міноборони полковник В.Андронатій заявив, що терористи в зоні АТО цілеспрямовано розстрілюють санітарні автомобілі. «З проблем, чого нам не вистачає, то це броньованого санітарного транспорту», вказав він.

Це ганьба: у країні, що мала найпотужніше в СРСР танкобудування (нагадаю: нині славетні танкобудівні потужності «Уралвагонзаводу» в Росії, де випускаються російські танки т-72 та Т-90, були створені на основі потужностей евакуйованого на Урал у роки війни Харківського заводу), після півроку воєнних дій не організований випуск банальних «ген-траків», тобто броньованих вантажівок!

Крім Харкова, у нас цим може займатися купа як танкоремонтних заводів у різних областях України, так і цивільних компаній. Гроші на бронювання і Міноборони є. База, наприклад, у вигляді вітчизняного КрАЗу – також (а ще тисячі одиниць автомобільної техніки у армії, котрі також можна бронювати). У чім проблема – ну вбийте мене, незрозуміло.

3. Проблему «біженців з Донбасу» слід терміново вирішувати. Скрізь у інших регіонах України, де їх гостинно прихистили, наростає хвиля невдоволення. Візитна картка значної частини біженців – це патологічне небажання працювати, алкоголізм та наркоманія, демонстративна ненависть до українських символів та наруга над ними.

До речі, з приводу останнього. Місцеві правоохоронні органи повсюдно закривають очі на такі кричущі випадки. Особливо, коли мова йде про дітей біженців, котрі виробляють, що хочуть – від зриву українських прапорів до вандалізму у відношенні до українських пам’ятників. Мовби, не можна. Правильно, і не слід карати дітей. Карайте батьків. Єдиним зрозумілим цим істотам чином – штрафами. Часто, не розуміючи (точніше – роблячи вигляд, що не розуміють) української мови, вони чудово розуміють мову грошей.

Також варто надавати таким українофобам-паразитам (а краще – переконливо рекомендувати) простувати в Росію – зрозуміло, за свій рахунок. І не слід боятися якихось іміджевих втрат для України: їх ми переживемо, а на українській землі стане чистіше.

Слід розуміти, що потурання у цьому випадку вкрай небезпечне. Мало того, що таким чином відбувається підрив довіри до української влади та до АТО (закономірне питання з боку місцевих: чому здорові бугаї з Донбасу синячать, сидячи на шиї у інших регіонів, поки хлопці з цих регіонів ллють кров за той самий Донбас?). Бездіяльність правоохоронців штовхає місцевих мешканців до самосуду. І скажемо відверто: з моральної: точки зору засудити такі самосуди було б неможливо.

З доброго:

1. Сили антитерористичної операції звільнили чотири населених пункти. Угрупування терористів в районі Горловки виявилися у кільці. Крім того, упереджені спроби бойовиків підсилити своє угрупування в районі Шахтарськ-Торез-Сніжне, де, по суті вирішується доля «ДНР». Також у штабі АТО повідомили, що на них вийшли «кадирівці», що просять дати їм можливість втекти до Росії.

На жаль, ми не можемо поки що говорити про стратегічні перемоги, але бачимо, як провадиться підготовка до них. І це втішає.

2. В РНБО повідомили, що наші підрозділи протягом боїв на Донбасі знищили угрупування спецназу Збройних сил РФ, що «випадково» опинилася там. У тім, що російські військові разом з найманцями та терористами підсилено поповнюють лави «донбаської сатанинської сотні» - не бачу нічого поганого. Але бентежить сам факт, що останніми днями на Донбасі стало траплятися занадто багато росіян – невдовзі в «ДНР» та «ЛНР» з місцевих виявляться лише прес-секретарі. І російські вояки вже не приховують свого громадянства та приналежності до армії Росії, воюючи за терористів на Донбасі.

Явно не завадять публічні судові процеси над тими з них, хто потрапляє у полон (а такі випадки є). Враховуючи, що Путін не визнає їх існування, вважати військовополоненими навіть військовослужбовців РФ (не кажучи вже про найманців), неможливо – це злочинці, звичайні карні злочинці. Статті за найманство, вбивств та умисні вбивства у кожного на лобі видно здалеку. Для пожиттєвого терміну вистачить – іншим для прикладу.

3. З веселого. Жиріновський пообіцяв коврові бомбардування у Східній Європі, знищення, Прибалтики та Польщі, і поклав всю відповідальність за все це на Путіна, що «вже прийняв рішення» з цих питань.

Зрозуміло, що клоуна Жиріновського ніхто серйозно не сприймає. Але, чим більше подібних ідіотських та людиноненависницьких загроз в Росії, тим більше підтримуватимуть у світі Україну. Як не дивно, багатьох і досі дивує істинне обличчя Москви.