Раніше на Полтавщині цього дня жінки голими збирали зілля

23 травня - День святого апостола Симона Зілота, в народі "Симонове зело". На Полтавщині жінки, котрі зналися на травах, на Симона збирали зілля голими: "як нарвеш в одежі - не буде помагати від всякої хвороби". Кожна молодиця, коли нахилялася рвати зілля, приспівувала:

Святий Авраам на це зілля орав,

А Бог садив, а Спас родив,

Мати Божа поливала

І на поміч це зілля давала.

Крім цього, жінки шепотіли щось тайно про себе, але того ніхто не знає. Копати обов'язково було потрібно до сходу сонця, поки роса опаде на зіллі: інакше вже не поможе зело од усякої хвороби.

У цей день  вважається, що зілля  отримує від Симона цілющу силу лікувати будь-які хвороби.

Рвати таке зілля потрібно було так: підійшовши до рослини, стати до схід сонця, перехреститися з молитвою, повернутися на захід і вирвати рослину зі словами:

Мати Божа ходила,

Зілля родила,

Відром поливала -

Нам на поміч давала!

Вірили, що Симон Зилот - це Миколин батько. Тому приказували ще так:

Миколин батько велів,

Щоб ти, зілля, було лікарством

Од всякої хвороби!

Коли рвали траву, то примовляли:

Травка-травиця, красна дівиця,

Не я тебе садила, не я й поливала:

Господь тебе садив,

Господь і поливав -

Всякому християнину на поміч давав!

Як рвали зілля, примовляли ще таке:

Пресвятая Діва Марія ходила по Святій горі,

Зіллячко копала, Симона Золота споминала -

Стань на помочі нам!

Окрім трав, рвали ще й коріння рослин. Опісля засушували і вживали від різних хвороб: робили ванни, настої для пиття, давали жувати корінь і листя.

Після того, як нарвали усілякого зіллячка, баби й молодиці йшли святкувати. Наготують ще зранку вдома млинців, печеної риби, вареників, сала, принесуть усе до лісу, сядуть на галявині та п'ють по чарці - "пирскають зілля, щоб воно мало силу". Був ще звичай бити тарілки, щоб порожніми додому не нести!