Вживання наркотиків у Кадетському і потреба пунктів обміну шприцами: інтерв’ю з експертом

Минулого тижня «Чиста Полтава» писала про використані наркоманами шприци, котрі були знайдені на прибиранні у Кадетського корпусу. Ми звернулися за поясненнями щодо проблеми викинутих у громадських місцях шприців до виконавчого директора Благодійної організації «Світло Надії» Максима Демченка.

— Пане Максиме, що Ви можете сказати про проблему викинутих шприців і взагалі про наркоманію у Кадетському корпусі?

— Наркотики вживали в різних місцях, ось зараз в Кадетському. Раніше взагалі вживали де вийде: і в під'їздах, і біля садочків, і на дитячих майданчиках.

— А у Вас є якась статистика саме по Кадетському корпусу?

— По Кадетському немає, хіба що скажу в цілому: єдине, що можна зробити — це організувати там пункт обміну шприців. Або поставити поблизу урни для сміття, думаю, є взаємозв’язок між кількістю урн – і сміттям на підлозі. 

— Так, з нами зв'язувалися працівники благодійної організації, котра утилізує такі шприци.

— Так, утилізують. А зробили б там пункт обміну шприців, вони б обмінювалися, збиралися б.

— А розкажіть, яким чином це робиться?

— Треба, щоб там працювали соцпрацівники. Приходили, роздавали чисті шприци, збирали брудні. Це так в усьому світі працює.

— Тобто як? У самому Кадетському?

— Не обов’язково, можна організовувати поруч. Наприклад, біля колишньої студентської поліклініки (нині «Центр сімейної медицини» — Р.П.) — на дитячих майданчиках завжди були шприци. Там організували пункт обміну шприців поруч, крім шприців ще презервативи, консультація, буклети, тести.

— Приносять просто небайдужі люди?

— Ні, саме споживачі наркотиків.

— Принесуть вони шприци — і їх за це не заберуть одразу у міліцію?

— Ну ось це проблема. Раніше, до 2012-го року, була таблиця з наркотиків, яка визначає граничну дозу наркотичного препарату, скільки можна мати при собі. Вище неї наступає кримінальна відповідальність. Наприклад, в інших країнах поріг вище навіть, ніж в Україні. В Україні його опустили до самого мінімуму. І, наприклад, ось той же споживач наркотиків, він би міг винести цей шприц і викинути його у смітник. Але його дійсно можуть зловити через те, що між голкою і шприцом залишиться кров з наркотиком. Цієї кількості може бути достатньо, щоб провести експертизу і притягнути його до відповідальності. Звичайно, споживачі не йдуть викидати їх в урни. І це проблема. Тобто треба вирішувати ось таким чином.

— При збиранні шприців через голку є можливість заразиться чимось?

— Звичайно, це ж і гепатит В, С, і ВІЛ. Тобто, якщо збирати — треба правильно збирати. І правильно утилізувати.

Взагалі, якщо Ви хочете вирішувати проблему, не просто сказати: це погано, не вживайте наркотиків не кидайте шприци. Треба дійсно піднімати цю тему. Люди вживали і будуть вживати, ми нічого з цим не можемо зробити — так світ влаштований. Ми можемо просто знизити шкоду від вживання. І ось держава повинна стимулювати це, людям потрібна допомога, а не заганяти їх в Кадетський корпус, аби вони ці шприци там залишали, щоб їх не ловили.

Потрібно стимулювати програму обміну шприців для споживачів наркотиків. Наприклад, принесеш 10 шприців — отримаєш двадцять чистих. Від того, що ми дамо йому двадцять шприців — це не означає, що він буде більше вживати. Це як з шоломом для мотоцикла — від того, що придумали шолом люди більше або менше на мотоциклі їздити не стали, але стало менше летальних результатів. Ну і, звичайно, на національному рівні змінювати таблицю з наркотиків, щоб споживачі могли відносити їх і не притягувалися за це до кримінальної відповідальності.

Розмову провів Роман Повзик, громадський рух «Чиста Полтава»