«СЛУЖУ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ!» ДЕВІЗ, ПОКЛИКАННЯ, ОБОВ’ЯЗОК…

Існує безліч професій, кожна з яких по своєму необхідна та доцільна. Одні спеціальності користуються кращим попитом, інші – меншим. Щось є більш престижним, щось не таким затребуваним. Проте бувають професії, які, попри всю неоднозначність та протилежність громадської думки, повинні існувати в країні, оскільки без них просто не можливо буття самої держави. Це стосується й служби в лавах міліції, яка незалежно від суспільних поглядів була, є і буде, оскільки заповнює певну «екологічну» нішу державних інституцій, і жодне громадське об’єднання не в змозі виконати її роль ефективніше, ніж спеціально підготовлені до цього люди.

Проте реалії сьогодення, Майдан та інші форми волевиявлення громади внесли певні корективи в роботу міліції… Щоб розібратися з особливостями її діяльності за умов нового етапу історії України в цілому та Полтавщини зокрема, ми звернулися до начальника УМВС Полтавщини, полковника міліції Корсуна Івана Григоровича, який поділився з нами своїм баченням ситуації, що склалася та можливими шляхами її розв’язання.

Шановний Іване Григоровичу, скажіть, будь ласка, що особисто для Вас значить служба в міліції, та взагалі, що вона являє собою в Вашому розумінні?

Поняття міліції, насправді дуже широке та різнопланове. Я працюю в органах з 1979 року. Закінчив Саратовську спеціальну школу міліції, після якої почав свою роботу в Полтаві в державній автомобільній інспекції, де згодом дійшов до посади заступника начальника ДАІ. Паралельно закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут і поступив у Київську юридичну академію УМВС України, яку також закінчив із відзнакою. Потім працював у Міністерстві, але не довго і перейшов у Черкаську область, де очолив обласний підрозділ ДАІ. Працював заступником начальника обласного управління УМВС, начальником міліції громадської безпеки. Об’єм роботи був величезний, у моєму підпорядкуванні перебувало приблизно 2,5 тис. працівників. Це і куратор ДАІ, і куратор патрульної служби, куратор дільничних інспекторів міліції, судової служби «Грифон», спецпідрозділу «Беркут» та ін.

Спираючись на свій досвід роботи скажу, що поняття міліції дуже широке і щоб, хоч якось його охарактеризувати декількома словами зазначу наступне. Я був уже на пенсії, в мене достатньо вислуги років, проте з’їздивши із дружиною на Майдан, я чесно кажучи не зміг знаходитися осторонь усіх цих подій. Тому що, це не по людські, не по офіцерські, не по міліцейські. Я приймав присягу служити народу. І коли нам вручають якийсь значок, чи медаль, то ми прикладаємо руку до скроні і кажемо: «Служу українському народу». Саме цими словами міліція і повинна керуватися у своїй роботі.

Враховуючи реалії сьогодення, яка основна функція міліції в нашому суспільстві?

Перш за все, міліція повинна охороняти громадський порядок. Необхідно, співпрацюючи з народними об’єднаннями, патрулювати вулиці міст та інших населених пунктів. Вкрай важливо наблизити роботу міліції до людей, щоб громада пересвідчилася у компетентності наших працівників. Нажаль у людей сформувалося переконання, що міліція, це здебільшого непорядні люди… На сьогоднішній день основна наша задача стати поближче до людей, підняти довіру до міліції серед населення. Нажаль не поодинокою є проблема, коли приходить людина за допомогою до міліції, а черговий навіть не допустить її до керівника, скаже, що його не має на місці та ін. Я, одразу як зайняв цю посаду, зібрав увесь особовий склад та наголосив, що буду розцінювати подібну поведінку, як надзвичайну подію. Такий начальник звітуватиме особисто переді мною та скоріш за все буде звільнений. Оскільки громадянин понад усе і ми маємо допомагати йому!

Служба в міліції, окрім обов’язків, надає й певні «привілеї» для співробітника. Чи можливо запобігати явищу зловживання службовим становищем в названій структурі?

Прикро визнавати, проте таке явище існує як в цілому в Україні, так і окремо по регіонах. Однозначно ми таких людей будемо позбавлятися. На віче ми одразу домовилися з народом про співпрацю та створили громадську раду. Планується по будь-якому випадку зловживання службовим становищем публічно розбиратися з кожною скаргою, та окрім внутрішнього службового розслідування, ще й враховувати громадську думку.

Проте існує і питання профілактики подібних явищ. Недавно відбулась селекторна нарада, під час якої заступник міністра звернув увагу й на незадовільний рівень заробітної платні співробітників. Особливо відчутним це стає для молодих людей, яким необхідно влаштовувати свій побут та родинне життя. Не поодинокими є випадки, коли цілі родини руйнувалися виключно через комунальні питання та брак коштів, або хороші міліціонери просто звільнялися та шукали собі більш високооплачувану роботу. Тому коли міліціонеру доводиться терпіти скрутне матеріальне становище, а робота дійсно відкриває певні можливості, то рано чи пізно, він може піддатися спокусі та грубо кажучи «засунути руку в чужий карман». Тому ми, зі свого боку, будемо намагатися виявляти та карати подібних людей, проте без державної підтримки і активної громадської позиції щось змінити буде доволі нелегко.

Іване Григоровичу, наразі ми спостерігаємо ситуацію, коли подекуди вже не міліція захищає народ, а її саму необхідно захищати від громади… Як Ви вважаєте, що необхідно зробити для покращення такого становища?

Нажаль подібний стан речей дійсно набув загальнодержавного масштабу й вкрай ускладнює роботу міліції. Чесно кажучи, мене дуже тривожить це питання. Але я переконаний, що довіру людей ми обов’язково повернемо. Проте, я Вам одразу зазначу, що для цього потрібно не місяць, не два і навіть не три... Відомо, що довіру до себе втратити можна за одну мить, а от щоб вона повернулась повинно пройти незрівнянно більше часу. Для цього необхідно докласти спільних зусиль, працювати усім нам.

Перш за все, ми повинні здійснювати прийом громадян, приділяти велику увагу кожній людині. Інше питання полягає у безпеці людей, у розумінні громадою, що міліціонер може захистити її. Але, це комплексне питання, вирішення якого напряму пов’язане з покращенням умов роботи в міліції. Оскільки буває, що за одним дільничним міліціонером на районі може бути закріплено мінімум три села. Співробітник без автомобіля, що пересувається пішки чи на велосипеді, фізично не в змозі нормально виконувати свої обов’язки, ще й за мізерну заробітну плату? Люди цього всього не знають, а роблять висновки тільки на підставі поверхневого бачення ситуації.

Навіть той самий Майдан, де міліцейське керівництво банально кинуло людей напризволяще, а само повтікало. Спецпідрозділ «Беркут» та патрульно-постову службу, які повинні були забезпечувати громадський порядок, просто підставили. А тепер ми вимушені ще й судити цих хлопців. Люди однозначно будуть відповідати за свої поступки, якщо вони йдуть в розріз із чинним законодавством. Але це, зовсім не повинно означати лінчування всієї міліції! І якщо, скажімо в нашому підрозділі «Беркуту» нараховувалось до сотні чоловік, то с кожним потрібно працювати і розбиратися конкретно, а не підганяти усіх під одну гребінку. І навіть, якщо серед них трапляються не зовсім порядні люди, проте це скоріш винятки, ніж загальна тенденція і звинувачувати усіх через протиправні дії деяких працівників теж не коректно.

Отже, щоб якось змінити становище, нам необхідно в першу чергу повернути довіру людей, а вже потім міркувати над усім іншим. Це головне питання на сьогоднішній день. Ми будемо над ним працювати, і сподіваюсь це відбуватиметься спільно із населенням нашої області.

Оскільки ми запросили Вас до нашої рубрики «Бути чоловіком…», то хотілося б дізнатися Вашу думку стосовно цієї теми.

Це глобальне питання. Перш за все, я вважаю, що справжній чоловік повинен бути людиною свого слова. Якщо ти вже сказав, то мусиш виконати свою обіцянку. Якщо хтось не зробить цього перший, другий, третій раз, то вже й чоловіком його ніхто надалі вважати не буде.

Друге питання полягає у тому, що чоловік, який до того ж одягнув форму, має дотримуватись ще й офіцерської честі. Пам’ятаю, як моя покійна бабуся Марія розповідала про свою родину, про те, як наші діди-прадіди шанували свій формений одяг, як вони служи своїй Батьківщині, були вірні присязі. В моєму житті пріоритетом стало дотримуватись свого слова, бути офіцером, бути надійним керівником, відповідно до чого, я раджу жити й іншим чоловікам.

Більшість чоловіків нашої держави намагаються вирішувати свої проблеми власними силами. До міліції звертатися вони не квапляться. Скажіть, з чоловічої точки зору, коли все ж таки героїзм переходить у дурість? Коли варто відкинути надмірну самостійність та звертатися до правоохоронних органів?

До міліції звертатися не соромно в будь якому разі. І дуже прикро, коли у дорослих людей залишається підліткове бачення ситуації, вони намагаються бути героями там, де зовсім не потрібно! Це як похід до лікаря у разі хвороби. Ніхто ж не вважає за боягузтво, коли йому зробить щеплення спеціаліст, або порадить лікування, чи у крайньому випадку проведе оперативне втручання. І ніхто не назве героєм чоловіка, який власними силами на кухні почне видаляти собі апендицит, чи гланди. Жодній нормальній людини таке навіть у голову не прийде. То чому ж повинно бути соромно звернутися до відповідних спеціалістів у разі, якщо життю, або честі людини хтось загрожує? Кожен повинен виконувати свою роботу, тому звернення до міліції зовсім не означає боягузтва людини, а навпаки вказує на її розум та цивілізованість. Самолікування дуже часто шкодить людині, подібним чином й спроба самотужки подолати злочинців може мати вкрай згубні наслідки. Тому й необхідно звертатися до нас у небезпечних ситуаціях, бо міліція стоїть на сторожі правопорядку, захищає законослухняних громадян.

І наостанок, що скажете полтавцям, життя і безпека яких, тепер багато в чому залежить від Вашої роботи та відповідальності?

По-перше, хотів би звернутися до місцевих засобів масової інформації з побажанням якнайтіснішої співпраці у інформуванні населення стосовно наших дій. Якщо ми будемо ділитися своїми думками, досягненнями та негараздами, тобто не закриватися від людей, а бути відкритими до громади, то це допоможе значно швидше навести порядок у місті та регіоні.

А громадянам Полтавщини, тай України в цілому, скажу одне. Тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати усі труднощі, навести відповідний порядок як в державі, так і у себе в Полтавській області!

Читайте рубрику "Бути чоловіком"