Сьогодні перший день Великого посту або "жилавий”, жінкам не варто ходити в чужі хати

Перший день Великого посту часто називають "жилавим” понеділком, адже в цей день господині печуть житні коржі -  "жилянки”. Крім цих коржів, ніякої страви не готують, а їдять лише тертий хрін з буряковим квасом та редьку.

Старі люди говорили: «Не можна в Жилавий понеділок чужим бабам входити в чужу хату. Бувало, зайде хтось та позавидує — і переведеться!

Боялися, що разом із ними до хати можуть ускочити злидні. З цієї ж причини у Жилавий понеділок не позичали хліба й солі, не давали сірників і жару для розтопки печі, щоб не віддати з хати добробут.

Насправді, назва жилавий понеділок походить від того, що в цей день господині печуть житні коржі — «жиляники».

Була колись і ще одна назва для цього понеділка – "Чистий понеділок.” Чистий тому, що господині обіду не варили і їхні горщики залишалися чистими. В одній із приповідок, що виникла із народних прикмет, "як у чистий понеділок погода ясна, то й пшениця уродить рясна”.

Увесь перший тиждень Великого посту меню було бідним: борщ із квасолею, незасмажена каша, картопля з квасом або хроном, редькою, капустою, огірками, хліб або прісні коржі з варивом (квашеними овочами). Завдяки цьому сподівалися легше перенести довге постування.

А взагалі піст має два джерела походження. Піст це випробування людини шляхом утримання від бажаного. Ще одним джерелом є уявлення пов’язані з ритуальною чистотою (нечистотою). Різні продукти вважалися більш чи менш ритуально чистими, або ж принаймні більш чи менш бажаними, тому з релігійною метою є сенс утримуватися певних продуктів.

З релігійної точки зору є два підходи до постів:

піст самоцінний сам по собі, оскільки його дотримання йде людині на краще: Бог, встановлюючи пости, краще знає, що треба людині, — це стосується і їжі;

піст не самоцінний сам по собі — це лише один зі способів аскези і його дотримання має на меті саме самоконтроль, зосередження на духовному і т.п.