Американська поліція очима полтавця

Американський коп має кременчуцькі корені

До того, що наші співвітчизники від'їжджають на роботу за кордон, уже всі звикли . Найчастіше вони обирають не досить престижні професії. Але наші люди ніколи не перестануть дивувати. У далекій Америці кременчужанин працює... охоронцем порядку, простіше кажучи, справжнім американським копом. З американських фільмів ми знаємо, що американські полісмени - люди майже святі, формують між собою особливий клан людей, які покликані стояти на варті закону та порядку. І вони насправді це роблять. Потрапити до їхньої спільноти дуже важко й практично неможливо. Але у кожного правила є свої винятки.

До Сполучених Штатів Америки Олексій поїхав за студентською візою. Хлопець давно мріяв побувати за кордоном, тож не став втрачати шанс використати студентську програму, щоб попрацювати в Америці. Було це три роки тому. Українським студентом зазвичай пропонують низькооплачувану роботу, але надають житло. Так як наша молодь їде туди не скільки по гроші, як за новими враженнями та щоб поліпшити власну англійську, то всіх такі умови влаштовують. Олексій спочатку працював “хлопчиком на побігеньках” - збирав на полі для гольфу розкидані м'ячики. Але скоро йому така праця остогидла, і він вирішив пошукати щастя в інших сферах американського життя.
Поки думав, чим би йому зайнятися, термін, перебування у Штатах уже добігав кінця. Єдиний вихід залишитися у цій країні - вступити до коледжу. Що Олексій і зробив.

Детектив по-американськи
Що таке американська поліція, Олексій дізнався через кілька місяців після приїзду до США.
- Тоді до мене в гості приїхав рідний брат. В одному із супермаркетів він побачив величезне мачете, - згадує Олексій. - Коштувало воно копійки - доларів 10. Тож, щоб порадувати родича, я його купив. У цей же вечір заїхали до мого друга, болгарина, в гості, а потім вирішили покататися містом. Тільки-но рушили, як нас зупинила поліція. Під'їхали дві патрульні машини. Підійшов полісмен з відкритою кобурою і питає, що у нас знаходиться у машині. Ми відповіли: подарунок. Він став вимагати, щоб показали. Але як тільки ми доторкнулися до мачете, різко скомандував: “Негайно покладіть на місце!”
За словами Олексія, далі все було - як у кіно.
- Через мить біля машини було вже шість полісменів, які швиденько витягли нас з авто і поставили на коліна на асфальт. Ми навіть моргнути не встигли, як вони нас обшукали. Коли добралися до машини і побачили, що там лише мачете, просто вибачилися і порадили надалі такі речі возити у багажнику.
Хлопці оговтувалися після цієї історії довго. Особливо болгарин, бо тоді він був за кермом авто напідпитку, та ще й нелегально знаходився на території країни.
Саме тоді Олексій і зрозумів, ким він хоче стати.

Як стати полісменом
Отримати роботу поліцейського офіцера дуже складно.
- Усіх бажаючих отримати цю посаду перевіряють від і до, - розповідає Олексій. - Усі минулі роботи, місця проживання, правопорушення. У поліцію не візьмуть працювати, навіть якщо у підлітковому віці хлопчик брав участь у п'яній бійці. А таких у Сполучених Штатах дуже багато.
Олексію пощастило - він іноземець, тож отримати про нього вичерпну інформацію дуже складно.
- Для початку потрібно було заповнити анкету на восьми аркушах. Для порівняння: щоб отримати роботу у Макдональдсі, необхідно заповнити анкету всього на піваркуша.
Найскладніше - пройти інтерв'ю. Але то для американців складно, а Олексію було досить легко. Він же виріс на фільмах про принципових полісменів, тому мав повну інформацію, яким саме повинен бути офіцер.
- Питання були досить стандартними. Наприклад: “Як ви будете реагувати, коли вас будуть ображати?” Правильна відповідь - пояснити, чим загрожує така поведінка. Хоча хотілося сказати, що я б дістав шокер і добряче йому врізав, - сміється хлопець.
Але були й питання, які, прямо кажучи, ставлять співбесідника у глухий кут.
- Я трохи зніяковів, коли запитали, чи буде мені легко працювати з представниками різних рас. Тут головне - не розгубитися, я і відповів, що живу з індусом, товаришую з афроамериканцем, і дуже поважаю мексиканців.
Для полісмена дуже важливо витримувати високі стандарти.
- Ти повинен увесь час “тримати марку”. Не тільки на роботі бути гідним свого звання, але й у вільний час. Найбільше полісменів втрачають роботу саме тоді, коли дозволяють собі випити зайвого. Це ж престиж департаменту, такого не вибачають.

Віддати життя заради когось
Це кредо кожного полісмена. Олексій зізнається, що у масштабних затриманнях та переслідуваннях він іще не брав участі. Але це справа часу. Адже в американських полісменів немає компромісів зі злочинцями. Тобто в реальному житті у них все, як у кіно.
- У мене ще немає дозволу носити вогнепальну зброю, - говорить Олексій. - Для цього потрібно пройти через поліцейську академію. Але є гумова дубинка і всі повноваження полісмена.
Щоправда, зловживати своїми повноваженнями собі дорожче, говорить Олексій.
- Де-факто, я повинен буду відстояти у суді кожний штраф за парковку, - говорить хлопець. - Якщо буде лише натяк на перевищення повноважень - роботу втрачу за мить.
Але не дивлячись на все це, завжди є винятки.
- Свавілля копів там усе ж таки процвітає, - говорить Олексій. - Якщо немає свідків, то повірять полісмену, навіть якщо людина не нападала на нього. Це ж пріоритети. Коп не може бути винним апріорі, окрім випадків, коли на це є докази.

Півроку вдень, півроку - вночі
Робочий день Олексія триває 12 годин. Щоправда, працювати потрібно всього 4 дні на тиждень. Єдина незручність - це те, що півроку у нього денна зміна, а півроку - нічна.
- За такий тривалий час встигаєш звикнути та прилаштуватися до режиму, потім звикнути до нового важко.
Зараз робота Олексія полягає в тому, щоб забезпечити тишу та спокій на території університету.
- Я розумію, що більше виконую функцію охорони, але при цьому все ж таки залишаюся поліцейським. Але охороняти університет нудно. Здебільшого доводиться вгамовувати п'яних. Найбільше, що тут може трапитися, - хтось шибки повибиває.
У департаменті Олексія працює багато дівчат.
- Чомусь дівчат дуже приваблює робота поліцейського, - говорить Олексій. - Вони тут працюють з нами на рівних, ніяких поблажок. Але здебільшого вони легше знаходять спільну мову з людьми - це їхній плюс. Бо наша ж робота полягає не тільки у фізичному впливі на людей (сміється), тут потрібно бути тонким психологом.
А саме останнє робити дуже важко.
- Інколи дуже важко стримуватися, - зізнається хлопець, - тут майже всі чітко знають свої права і дуже вміло цим користуються. Навіть останній безпритульний, який скоїв крадіжку, буде права качати до останнього, а тобі в цей час потрібно бути стриманим і доброзичливим.
За свою роботу Олексій отримує близько двох тисяч доларів на місяць. Це середня зарплатня для американців.

Планую робити на ЦРУ
Робота полісменом для Олексія - це лише сходинка до майбутньої кар'єри.
- Планую влаштуватися перекладачем російської мови до ЦРУ. Там такі спеціалісти дуже потрібні. Зарплатня удвічі вища, а роботи не так багато.
А ось додому Олексій не поспішає. Говорить, що тут йому поки що робити немає чого.
- У США я можу повністю реалізувати себе, влаштуватися туди, куди захочу. Це лише питання часу. До того ж навіть зі своєю невеликою зарплатнею можу дозволити собі міняти автомобіль раз на півроку, це максимум. А то і раз на два місяці. Тут можливості необмежені. А про кризу навіть ніхто і не згадує, бо люди працюють і отримують свій прибуток. Усе дуже просто.