13 січня полтавці святкують Щедрий вечір

Внаслідок розбіжності, яка існує між  Григоріанським та Юліанським календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

За тиждень після коляди, напередодні Старого Нового року, українці святкують Щедрий вечір. У народному календарі 13 січня - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.

Як і на Святвечір цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою. Вона, навідміну від вечері 6 січня, є не є пісною. На Щедрий вечір готують і кутю, і вареники, і шинку, і ковбаси та різні смачні страви.

13 січня за народними традиціями прийнято щедрувати, а в ніч з 13 на 14 січня - посівати. Найпопулярнішими щедрівками на Україні є:

Щедрик добрий.         
Я не згірший,            
Дайте млинця,           
Котрий більший! 
Що щедрушка —
То пампушка,
Що й щедреник –
То й вареник.
* * *
Ластівочка-щебетушечка
Під оконцем щебетала,
Господаря побуждала:
— Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря, то твоя жона,
А звіздоньки — то твої дітоньки.
Будьте здорові з празником!

* * *
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва».

Серед нашого народу існує поетичне повір'я: пишуть "Українські традиції", що новорічна ніч (з 13 на 14 січня) для віруючих людей «розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм забагнеться: перетворення води на вино, каменя — на хліб, глини — на мід».