Підводна одіссея

Підводні човни та субмарини є основою флоту цих та інших держав. Вони були винайдені у першій половині ХІХ століття, розвинулись у ХХ, довели свою ефективність у бою під час Першої та Другої світових війн.

Мало хто знає, що ідея безшумної зброї, яка атакує ворога з морських глибин, належить українцям, козакам. Ще у XVI столітті французький філософ Р.Фурньє писав:

"Тут мені розповідали зовсім незвичайні історії про напад північних слов'ян на турецькі міста й фортеці. Вони з'являлися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили жах на варту і всіх берегових жителів. Мені й раніше оповідали, ніби слов'янські воїни перепливають море під водою, але я вважав це вигадкою. Тепер же я говорив з тими людьми, які були свідками підводних набігів слов'ян на турецькі береги".

Турецький фольклор Середньовіччя просто кишить легендами. Із вуст в уста нащадки османів передавали жахливі історії про непереможних воїнів у шароварах, які сухими виходили з чорноморських вод, учиняли розправу, а потім зникали у безвісті посеред майже нерухомого плеса. Шкода, що наші власні джерела — небагатослівні. Мовчать як Козацькі літописи, так і усна народна творчість українців того періоду.

 Хто знає? Можливо, мала місце військова таємниця?

Протягом століть навколо підводних човнів славетних запорожців ведуться суперечки, висуваються нові гіпотези. Капітан, винахідник підводних човнів Монжері у своїй книзі 1820 року пояснив: "Запорозькі козаки користувалися весловими суднами, які мали здатність опускатися під воду, рухатися так протягом тривалого часу, а потім повертатися назад, піднявши вітрила" .На думку французького винахідника козаки обшивали свої човни ззовні шкірою, корпус їх накривали герметичною палубою, а над нею вертикально споруджували шахту, всередині якої знаходився козак, який вів спостереження за морем і водночас керував човном, шахта одночасно слугувала і для постачання свіжого повітря всередину човна. Човни в підводному положенні рухалися за допомогою весел, при чому герметичність бортів у місцях встановлення весел забезпечували шкіряні манжети. "Думається, що в даному випадку справа виглядала дещо простіше. Мабуть, запорозькі козаки перевертали свої човни і занурювали їх у воду, а дихали повітрям, яке залишалося під човном. Використовуючи такий спосіб пересування під водою (спосіб підводного дзвону), козаки могли непомітно підкрадатися до ворожого берега", — припускає І.Биховський, відомий радянський дослідник підводного флоту

Узагальнюючи існуючі факти, формуємо "портрет" козацького судна:

виготовлялися такі підводні човни із суцільних стовбурів. У них робилося подвійне дно зі стулками. Для баласту на дно насипали пісок. При потребі спідні стулки другого дна розгиналися, і човен випливав на поверхню. Угорі також були задраєні стулки люка. Щоб усередину надходило повітря, видовбували отвір і в нього вставляли очеретяні трубки

 У висунуту над поверхнею моря трубу — прообраз майбутнього перископа — стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з'явиться де турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидався, човен несподівано зринав, і козаки з'являлися на поверхні води. Потім серед турків ходили легенди про "запорізьких шайтанів", які з'являлися з самісінького дна моря і несли загибель.

Але часи змінилися і славетні бойові човни відійшли у забуття. Щоправда, один, останній запорожець й досі стоїть на варті української безпеки! Тримається, багатостраждальний…

 Згідно з "Переліком військових кораблів та суден Чорноморського флоту, які належать Україні та Російській Федерації", підписаним 28 травня 1997 року, з чотирьох підводних човнів колишнього Чорноморського флоту СРСР, що залишилися в його складі на той час, Україні відійшов один підводний човен проекту 641 Б-435. У складі Військово-Морських Сил України човен отримав назву "Запоріжжя". 

Єдиний підводний човен українського флоту має непросту історію. Спущений на воду у Ленінграді 1990 року, майбутній "запоріжець" здійснив 14 далеких походів, серед яких візити у Гавану та Туніс протягом 20-річ-ної служби. Вийшовши з ладу, мав пройти ремонт у Кранштаті з 1979 по 1981 рік. У 1990-му Б-435 уперше ввійшов до Чорного моря, але навіть м'які умови внутрішніх вод не змогли вберегти його від серії наступних пошкоджень. Історія ремонту човна затягнулася на півтора десятиріччя. З 1991 по 1994 рік його продовжили ремонтувати росіяни. Але, коли у судна сіли батареї, російські моряки вирішили "не морочитися" і передали знеструмлену субмарину українському флотові.

 Україна витратила на "лікування шрамів" мандрівника 10 років (з 2001 по 2011).Чимало коштів витрачено на найкращі акумулятори компанії "Germanos S.A.". Щоденна праця майстрів та інженерів є здається неоціненною. І, попри скандали у пресі, зневіру спільноти, проблеми з фінансуванням(що офіційно припинилося ще у 2004 році), наше "Запоріжжя" уже понад 3 років тримається на плаву. 18 липня 2012 року, під час ходових випробувань, він успішно здійснив пробне занурення. (Перед цим човен занурювався 18 років тому.)А 28 червня 2013 року наш "бувалий козак" по-гетьманськи пройшов у кільватерному строю на повітряній подушці уздовж севастопольської набережної, відкривши цьогорічне свято Морського флоту України та Росії.