Історик Ігор Сердюк: «Гадяч - рангове місто українських гетьманів»

 У листопаді 2013 року громадськість Гадяцького району відзначає 350-річчя від дня проголошення Гадяча гетьманською столицею. Безумовно, ця подія є визначною не лише для жителів Гадяччини, а й для всієї Полтавщини, адже не кожна область може похвалитись тим, що центр одного з її районів був колись столицею України.

Гадяч – рангове місто українських гетьманів,- розповідає кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Полтавського педагогічного університету Ігор Сердюк. - Від 1649 року воно було ранговим володінням українських гетьманів. 23 березня 1653 року цар Олексій Михайлович видав привілей про надання гетьману Богдану Хмельницькому у володіння міста Гадяча. 1658 року тут підписано Гадяцький договір.

Як розповів Ігор Сердюк, гетьманські маєтності, які надавалися «на булаву», розміщувалися у різних полках Гетьманщини і об'єднувалися у волості та менші за розміром господарства – «дворці». Найбільший комплекс маєтків, що знаходився у Гадяцькому полку, називався Гадяцьким ключем чи Гадяцьким замком. Однак і в резиденції гетьмана, і маєтностях служили різні особи, які своєю діяльністю забезпечували функціонування гетьманського двору, як специфічного інституту, основним завданням якого було звеличення особи гетьмана, як самодостатнього правителя українських земель.

Зірковий час в історії міста Гадяча був з 1663 по 1668 рік, за гетьмана Івана Брюховецького, коли місто-резиденція гетьмана виконувала роль справжньої столиці тодішньої Гетьманщини. Цей гетьман керував козацькою державою саме з Гадяча, що сприяло розростанню міста, зростанню його економічної та політичної ваги. У цей час місто переживало розквіт, у ньому було зведено гетьманський палац, дерев’яну церкву Богоявлення Господнього, в якій і знайшов останній спочинок Іван Брюховецький.