Полтава історична
07:09, 4 листопада 2013 р.

Елітний клуб дворянства

Полтава історична

Усі ми полюбляємо відпочивати. Одним із видів відпочинку молоді завжди буди відвідини кінотеатрів. У нашому місті їх не так багато. Один з них найстаріший у нашому місті це кінотеатр імені І. П. Котляревського. Але будинок, в якому знаходиться кінотеатр побудований набагато раніше, ніш винайшли кінематограф. Давайте прослідкуємо історію цього будинку…

Пам'яткою архітектури початку 19 століття і, водночас – найвизначнішим українським архітектурним ансамблем доби класицизму, став центральний міський майдан Полтави – Олександрійський (тепер Кругла площа), створений протягом 1803-1840 років. Унікальність цього ансамблю полягає в дуже вдалому узгодженні типових проектів, загальновживаних по всій імперії, з особливостями місцевого ландшафту і природи, органічному включенні нових архітектурних форм в історично сформоване середовище. Перлиною Круглої площі став будинок Дворянського зібрання, побудований у 1810 році.

Губернські і повітові дворянські зібрання були засновані в Росії у 1785 році. У рік утворення Полтавської губернії було скликано і перше дворянське зібрання, яке відкрилося 27 червня 1802 року. Вирішували свої вузько-станові питання – ведення родових книг, прийом та виключення з дворянського стану, виховання дворянських дітей. Один раз на три роки на зібранні обирався губернський предводитель дворянства. Першим губернським предводителем дворянства став надвірний радник В. І. Черниш. За 115 років діяльності Полтавського губернського дворянського зібрання посаду предводителів дворянства обіймали чимало видатних урядовців, письменників, меценатів. Серед них В.В. Капніст, поет і драматург, член Петербурзької АН.

М. Рудинський у книзі "Архітектурне обличчя Полтави " дає таку характеристику Дворянському будинку: "характерна будівля ампірного стилю, але ж з певним одступленням від строгої простоти інших". І дійсно, будинок Дворянського зібрання за своєю композицією та оформленням фасаду дещо відрізняється від інших споруд ансамблю Круглої площі. Головний фасад симетричний, центральний ризаліт оздоблено шестиколонним портиком корінфського ордеру, піднятим на висоту першого поверху. Невеликі вікна третього ярусу ризаліту служили додатковим освітленням головного залу. Портик увінчує трикутний фронтон, у тимпані якого було вміщено ліпний герб Полтави. Витончений святковий образ споруди дещо відрізняється від сухуватих форм інших будинків на площі. Раніше ця відмінність посилювалась багатством скульптурного декору: між колонами портика було встановлено дві алегоричні фігури, вази з ліпними гірляндами і маскаронами. За проектом планувалося збудувати, обабіч центрального двоповерхового корпусу, одноповерхові флігелі і цегляний мур. Головну залу будинку було доручено розписувати відомому українському художнику Володимиру Боровиковському.

Іван Францович Павловський у книзі "К истории Полтавского дворянства" повідомляє, що перший бал Полтавського дворянства відбувся у 1802 році з неприємними пригодами.

Але не усі бали погано закінчувалися. Відомий український громадський діяч О. Моргун, письменник діаспори, в своїй статті так описує бал: "Погляньте в зал Дворянського зібрання шляхетства під час дворянських виборів. У залитій яскравим світлом залі, гуртуються по окремих повітах дворяни, серед яких постаті в генеральських мундирах, камергерських, сенаторський, камер-юнкерських убраннях, рясно оздоблених орденськими срібними зірками, шовковими через плече червоними і блакитними, широкими стрічками. Мигають кірасири, улани, гусари з дорогоцінними хутровими ментиками; шефствують кавалеристи, закуті в блискучі лати; трапляються мундири моряків, а більшість – у дворянських мундирах з позолоченими ґудзиками, червоними комірами, шпагами з позолоченими ефесами – усі щедро прикрашені золотими з емаллю орденами. Серед натовпу в 300-400 осіб – чимало нащадків вищої української старшини: Скоропадські, Смагні, Черниші, Лизогуби, Бикови, Квітка, Леонтовичі, Іваненко, члени "Государственного Совета" Сергій Бразоль, Шкляревич, титулована аристократія: князь Репнін, Щербатов, Кнтанузен, граф Сперанський, Милорадович, князь Кочубей, Орбельяні, граф Ламендорф-Галаган, якого за надто палкий роман з великою княжною Єленою Володимирівною вислано з Петербурга, а княжну одружили з грецьким королем…".

Але Дворянське зібрання було створено не тільки для балів. Воно було одним із громадських і культурних центрів міста. У 1813 році тут шанували Г.Р. Державіна. У 30-х роках 19 століття в будинку була перша у Полтаві громадська бібліотека, попечителем якої був відомий вчений М. Цертелів. Тут була організована перша в Полтаві виставка. На другому поверсі Дворянського зібрання, при допомозі Івана Васильовича Капніста, в 1837 році. З того часу ця виставка стала постійно діючою, де виставлялися зразки глини, гербарій, цукор, мило, посуд тощо.

У другій половині 60-х років 19 століття в Україні набирає сили кооперативний рух, як відповідь на соціально-господарські потреби землевласників. Одним із перших в українській сільськогосподарській кооперації постало Полтавське сільськогосподарське товариство. Засноване у 1865 році з ініціативи Сергія Вікторовича Кочубея, товариство розміщувалося в будинку Дворянського зібрання. Першим президентом товариства став брат Сергія – Лев Вікторович Кочубей, який з 1859 року був губернським предводителем дворянства.

У 1879 році в залі Дворянського зібрання дав два концерти композитор і диригент Модест Мусоргський, у 1881 році виступала художниця Марія Башкирцева. У різні роки в залі Дворянського зібрання концертували А. Рубінштейн, П. Чайковський, О. Скрябін, С. Рахманінов. У 1897 році тут співав Федір Шаляпін.

Цікаво, що будинок Дворянського зібрання тісно пов'язаний з ім'ям першого міністра освіти Української народної республіки Іваном Стешенком. Батько Івана – колишній кочубеївський кріпак, відставний унтер-офіцер Матвій Стешенко працював старшим швейцаром Дворянського зібрання. І проживав у підсобному приміщені будинку Дворянського зібрання. Там у 1873 році і народився Іван Матвійович Стешенко.

Батько користувався повагою, добре заробляв, але з огляду на його великородність (у родині дев'ятеро дітей), дворянський клуб виділив стипендію на навчання в гімназії та університеті його старшому синові Івану, обдарованому і здібному до науки. У 1880 році Матвій Стешенко побудував будинок на вулиці Новопроложена (зараз Шолом-Алейхема) і родина переїхала в нову оселю.

У період Гетьманщини, на другому поверсі Дворянського зібрання, у 1918 році розміщався німецький штаб. У 20-40- роках 20 століття у будинку розміщалися клуб працівників радянських установ, центральна міська наукова бібліотека, клуб панчішників імені Карла Маркса. У сквері, який також носив ім'я К. Маркса, позаду будинку був розташований літній кінотеатр, який згорів у 1943 році. Відбудований будинок у 1947 році, як кінотеатр імені І. П. Котляревського.

Двоповерховий будинок біля Корпусного парку завжди , в усі часи, служив ніби політичним оплотом символом соціально-економічного устрою. Тож, невипадково, перший у Полтаві синьо-жовтий прапор, освячений на острові Хортиця, було піднято 27 вересня 1990 року на балконі, над центральним входом до кінотеатру.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оголошення
live comments feed...