Масляна-2026 в Україні: давній Колодій, тиждень примирення і справжні традиції без стереотипів

Масляна, або ж Масниця, Колодій, Сиропусний тиждень - це свято проводів зими й зустрічі весни, яке існувало ще задовго до прийняття християнства. Церква не визнає Масляну як окреме свято, однак у православному календарі є Сирна седмиця — останній тиждень перед Великим постом. Саме цей період в народній традиції перетворився на час веселощів, примирення, родинних гостин і обрядових дійств.

Журналісти 0532.ua поцікавилися, як це свято святкували предки та чому традиція млинців — не зовсім українська.

Масляна у 2026 році

Масляна щороку припадає на останній тиждень перед Великим постом — за вісім тижнів до Великодня. У 2026 році Великдень святкуватимуть 12 квітня. Відповідно, Масляна розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

Свято має глибоке дохристиянське коріння, а саме дослідники вважають, що його витоки сягають IV століття нашої ери. Спершу воно було пов’язане з днем весняного рівнодення - люди вшановували сонце, проводжали зиму та закликали врожайний рік. Саме тому у святкуваннях важливу роль відігравав вогонь.

У IX—XII століттях Масляна набула особливої популярності. В Україні її часто називали Колодієм або Бабським святом. Це був останній тиждень, коли ще дозволялися весілля перед Великим постом.

Однією з найцікавіших традицій був обряд Колодчиного життя. Дерев’яну «колодку» символічно проживали протягом тижня:

• у понеділок вона «народжувалася»,
• у вівторок — «хрестилася»,
• у середу — «похрестини»,
• у четвер — «помирала»,
• у п’ятницю — «ховали»,
• у суботу — «оплакували»,
• у неділю — наставала кульмінація.

Незаміжнім хлопцям і дівчатам могли прив’язати колодку до ноги, як жартівливий знак, що час одружуватися. Щоб позбутися її, доводилося «викупитися» частуванням.

Як святкували Масляну в Україні

Після прийняття християнства свято довелося змістити — воно співпадало з Великим постом. Так Масляна закріпилася за останнім тижнем перед постом, ставши своєрідним перехідним періодом — від веселощів до духовного очищення.

Українці готувалися заздалегідь, а саме завершували важкі роботи, прибирали оселі, лагодили господарство. Вважалося, що чим веселіше провести цей тиждень, тим кращим буде врожай і здоровішим рік.

Важливою частиною була традиція примирення. Люди просили вибачення один в одного, поминали предків, намагалися завершити конфлікти.

Чому млинці — не зовсім українська традиція

Сьогодні Масляна часто асоціюється з млинцями. Проте в давній українській традиції вони не були основною стравою.

Історично в Україні на Масляний тиждень готували вареники з сиром та маслом. Це пояснюється просто: після зими корови отелювалися, з’являлося багато молока, тож молочні страви ставали головними на столі. Худобу взимку не різали, запаси м’яса закінчувалися — тому сир, масло й випічка були найпоширенішими продуктами.

Традиція пекти млинці прийшла під впливом російської культури, особливо в період радянізації, коли масові «масляничні гуляння» активно популяризувалися у великих містах.

Тому сучасне сприйняття Масляної значною мірою сформувалося в радянський період, коли її перетворили на масове світське дійство. Водночас українська традиція суттєво відрізнялася від російської.

Якщо в росії свято асоціювалося з кулачними боями та демонстрацією сили, то в Україні воно символізувало примирення, очищення і початок нового циклу.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.