29 січня 1918 року: правда про бій під Крутами

29 січня 1918 року неподалік станції Крути на Чернігівщині відбувся один із найтрагічніших і водночас символічних боїв Української революції. Невеликий загін українських курсантів, студентів і добровольців стримував наступ більшовицьких сил, які рухалися на Київ. Попри нерівність сил, оборонці Крут змогли затримати ворога на кілька днів - час, який став критично важливим для міжнародного визнання Української Народної Республіки.

Наступ на Київ і перші бої

На початку січня 1918 року більшовицькі війська встановили контроль над Харківською, Катеринославською та Полтавською губерніями й розпочали наступ на Київ. Просування велося двома основними напрямами, а саме вздовж залізниці Харків – Полтава – Київ та з боку Курська через Бахмач у напрямку столиці УНР.

Центральна Рада мала обмежені військові ресурси. Її опорою стали українізовані частини колишньої російської армії та добровольчі формування - курінь Січових стрільців під проводом Євгена Коновальця, загони Вільного козацтва та Гайдамацький Кіш Слобідської України, сформований Симоном Петлюрою.

Оборона силами юнаків і студентів

Після запеклих боїв за станцію Бахмач українські війська були змушені відступити до станції Крути. Саме туди прибули підкріплення - курсанти Першої Української юнацької школи імені Богдана Хмельницького у складі близько 400–450 осіб, а також перша сотня студентського добровольчого куреня Січових стрільців - понад сотню юнаків.

До них долучилися й місцеві добровольці з підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. Більшість студентів не мали достатньої військової підготовки та були гірше озброєні, однак попри це стали на позиції.

Загалом під Крутами перебувало близько 500–520 українських вояків. Вони мали до 16 кулеметів і одну гармату, встановлену на залізничній платформі.

Проти українських оборонців виступили більшовицькі сили чисельністю до 4 800 осіб, серед яких були й балтійські матроси. Ворог мав значну перевагу в артилерії та озброєнні.

Протягом усього дня 29 січня українські підрозділи стримували наступ, ведучи важкі бої за станцію та навколишні позиції. Попри втрати, оборонці зуміли організовано відступити у сутінках, не допустивши повного оточення.

Під час відступу група з 27 студентів та гімназистів, які перебували в резерві, потрапила в полон. Наступного дня всі вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві, яка стала місцем національної пам’яті.

За сучасними оцінками, втрати українських сил під Крутами становили від 70 до 100 загиблих, серед яких - десятки студентів і гімназистів. Втрати більшовицьких військ, за різними даними, сягали близько 300 осіб.

Найважливішим результатом бою стало не лише військове, а й політичне значення. Затримавши ворога на кілька днів, українські оборонці дали змогу делегації УНР укласти Брест-Литовський мир. Саме ця угода стала ключовою для міжнародного визнання української незалежності.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.