Полтава пам’ятає: у хвилину мовчання згадуємо воїна Анатолія Казиріда

Команда журналістів 0532.ua долучається до загальнонаціональної хвилини мовчання, аби згадати всіх захисників, які віддали життя за свободу та незалежність України. Сьогодні ми розповідаємо про Анатолія Миколайовича Казиріда - воїна з Полтавщини, який присвятив своє життя служінню Батьківщині та загинув у бою з російським агресором.

Казирід Анатолій Миколайович народився 31 березня 1972 року у селі Кустолові Кущі Кобеляцького району Полтавської області. Він був найстаршим сином у багатодітній родині, мав молодшого брата та сестер.

Навчався у Кустолово-Кущівській ЗОШ І–ІІ ступенів, згодом продовжив освіту у Білицькій вечірній школі та одночасно проходив стажування на Білицькому цукровому заводі, де опанував професію слюсаря.

У 1990–1992 роках проходив строкову військову службу на Далекому Сході у підрозділі морської піхоти. Після повернення додому у 1992–1993 роках навчався у Полтавському професійному ліцеї за спеціальністю «газоелектрозварник».

Влітку 1994 року Анатолій одружився, а 11 листопада того ж року у подружжя народився син Михайло. У різні роки працював слюсарем на Білицькому цукровому заводі, майстром на Білицькому молочноконсервному комбінаті, а з 2005 року знову повернувся до роботи на цукровому заводі.

У серпні 2014 року був призваний на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України.

До початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року перебував у зоні проведення АТО та ООС. Служив розвідником розвідувальної роти 17-ї танкової бригади, а також командиром бойової машини - командиром відділення штурмової роти 46-го окремого штурмового батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

Мав позивний «Башкір». Побратими знали його як відданого, мужнього та надійного воїна, який ніколи не залишав товаришів у біді. 

За життя був нагороджений медаллю «За особливу службу ІІІ ступеня», відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та пам’ятним нагрудним знаком «Учасник АТО».

8 березня 2022 року під час бойового зіткнення з російськими окупантами у селі Степне Волноваського району Донецької області Анатолій Казирід отримав поранення, несумісні з життям.

Похований на кладовищі у рідному селі.

За мужність та проявлений героїзм у боях із ворогом Казирід Анатолій Миколайович був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вічна пам’ять і шана Захиснику України.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.