"Хочу грати в хокей, як тато": ставок біля 1-ї міської лікарні Полтави став безкоштовною ковзанкою для дітей і дорослих

Поки у Полтаві вже кілька років немає жодної офіційної ковзанки, мешканці міста самі знаходять вихід. Ставок біля 1-ї міської лікарні став місцем, де збираються діти й дорослі, щоб покататися на ковзанах, потренуватися та просто активно провести час.

Журналісти 0532.ua побували на цій локації, поспілкувалися з відвідувачами та познайомилися з 6-річним Іваном, який мріє стати хокеїстом, як його батько.

Перший лід і мрія про хокей

Поки одні полтавці лише з ностальгією згадують дитинство на справжніх міських катках, інші роблять свій перший крок на лід просто неба. Саме тут, на замерзлому ставку біля 1-ї міської лікарні, народжуються маленькі мрії про великий спорт - із хвилюванням, страхом і щирою дитячою радістю.

Серед відвідувачів ковзанки - шестирічний Іван.

Він обережно виходить на лід, зосереджено дивиться під ноги й зізнається, що прийшов сюди вперше.

"Враження хороші, бо я в перший раз прийшов і хочу навчитися кататися", - ділиться хлопчик.

Поступово роблячи перші рухи, хлопчик розповідає нам, що його приваблює більше всього - хокей.

"Хочу вміти грати в хокей, як справжні професіонали. Хочу виходити на арену та тримати у руках клю клюшку", - зізнається Іван.

Поруч із сином - мама, яка підтримує його кожен крок.

Жінка зізнається, що відсутність професійного катка у Полтаві стала великою проблемою для дітей, які хочуть займатися льодовими видами спорту.

"Ми почали навчати його кататися ще тоді, коли йому було чотири роки. Потім зими фактично не було, і ковзани просто лежали в коробці. Зараз для нього це знову, по суті, перший раз", - розповідає вона.

За словами жінки, для Івана хокей - це не просто захоплення. Його батько раніше грав у хокейній команді в Гадячі, а нині служить у Збройних силах України.

"Ваня мріє, як тато, навчитися грати в хокей. Тато зараз на війні, тож я намагаюся хоча б навчити його стояти на ковзанах", - каже мама хлопчика.

Вона додає, що якби у Полтаві був каток, куди можна було б регулярно приходити з дитиною на тренування, ця навичка не втрачалася б. Нині ж найближча ковзанка - у Кременчуці, але такі поїздки потребують часу й сил.

"Тут катаються всі - і діти, і дорослі"

На імпровізованій ковзанці журналісти 0532.ua поспілкувалися й з аматорами льодового спорту. Серед них - пан Сергій, який приходить сюди майже щодня.

Чоловік катається на ковзанах, допомагає доглядати за льодом та разом із друзями організовує аматорські хокейні ігри.

Сергій каже, що цей ставок фактично став єдиним місцем у Полтаві, де можна вийти на лід.

"Це не каток - це ставок. Але іншого немає", - пояснює він.

На його думку, відсутність у місті професійної ковзанки - серйозна проблема, насамперед для дітей.

"Немає розвитку. Діти всі сидять вдома, навіть у таку погоду", - говорить чоловік.

Він згадує, що в дитинстві в місті ще були катки, але сам почав кататися вже у дорослому віці - після сорока років. І тепер особливо гостро відчуває нестачу доступного льоду.

"Звісно, відчувається нестача. Ми навіть їздимо в Кременчук, щоб потренуватися", - каже Сергій, уточнюючи, що займається не професійно, а для себе, як хобі.

Чоловік переконаний, що ковзанка - це не лише про спорт.

"Це дуже гарно і дуже весело. Це розвиток не тільки фізичний, а й духовний, і розумовий. Краще прийти сюди, ніж сидіти в інтернеті", - наголошує він та закликає дітей і дорослих не боятися виходити на лід.

За словами Сергія, ставок підтримують у належному стані спільними зусиллями. Лід регулярно чистить місцевий мешканець, а відвідувачі допомагають, чим можуть.

Проблема ж залишається незмінною - у Полтаві досі немає професійного катка, а найближча повноцінна ковзанка розташована в Кременчуці. Тож для багатьох полтавців цей ставок залишається єдиною можливістю відчути лід під ногами й не втратити любов до зимового спорту.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.