Чому українці святкують Різдво 25 грудня: історія дати та календарних змін

Сьогодні, 25 грудня, українці разом із більшістю європейських країн відзначають Різдво Христове. Для когось це - повернення до історичної традиції, для когось - новий календарний звичай. Та за цією датою стоїть набагато глибша історія, а саме від давніх свят сонцестояння до наукових помилок у календарях, які з часом змінили ритм усього християнського світу.

Журналісти 0532.ua вирішили дослідити, чому протягом десятиліть мільйони українців святкували Різдво 7 січня, звідки взялася ця дата та як вона закріпилася у суспільній традиції. Водночас ми з’ясували, чому 25 грудня — це не «нова мода» і не відмова від звичаїв, а повернення до історичної дати Різдва, яка була притаманна Україні задовго до календарних змін і політичних рішень минулого століття.

Народження Ісуса Христа

Історичних доказів того, що Ісус Христос народився саме 25 грудня, не існує. У Біблії не вказано ані день, ані місяць, ані навіть пору року. Дослідники припускають, що народження могло відбутися взимку або навесні, але ці версії залишаються гіпотезами.

Натомість 25 грудня має чіткий зв’язок із дохристиянськими традиціями. У багатьох культурах Європи та Близького Сходу саме цей період був часом зимового сонцестояння - моменту, коли ніч є найдовшою, а світло починає повертатися. Люди сприймали це як символ відродження життя.

У Давньому Римі 25 грудня відзначали свято Dies Natalis Solis Invicti - День народження Непереможного Сонця. Після сонцестояння дні ставали довшими, і це мало величезне символічне значення. Саме тому, на думку багатьох істориків, християнська церква поступово «наклала» новий сенс на вже знайому дату - замінивши культ сонця святом народження Христа, як «світла світу».

Подібний підхід був поширеним у ранньому християнстві, а саме замість того, щоб викорінювати старі звичаї, їм надавали нового релігійного змісту. Так язичницькі символи трансформувалися у християнські традиції.

Плутанина у даті 

Причиною календарних суперечок стала астрономія.

Астрономічний рік триває не рівно 365 днів, а 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Юліанський календар, запроваджений ще за Гая Юлія Цезаря, округлив цей показник до 365 днів і 6 годин.

Різниця у 11 хвилин і 14 секунд щороку здавалася незначною, але за 128 років вона накопичувалася в одну повну добу. Через це церковні свята, прив’язані до астрономічних явищ, почали поступово «зсуватися». Найбільша проблема виникла з Великоднем, який за канонами мав бути весняним святом.

Саме тому у XVI столітті було запроваджено григоріанський календар, а згодом - новоюліанський, який нині використовує Православна церква України.

Український контекст: як змінювалися дати

До 1918 року українці святкували Різдво саме 25 грудня. Саме 25 грудня важалося передусім родинним днем, коли після служби в церкві сім’ї збиралися за столом, а діти отримували подарунки.

У 1918 році Українська Центральна Рада ухвалила закон про перехід на новий стиль літочислення. Після 15 лютого одразу настало 1 березня. Таким чином Україна синхронізувала свій час із Європою.

Втім, церковне життя згодом пішло іншим шляхом, і традиція святкувати Різдво 7 січня остаточно закріпилася вже у радянський та пострадянський період. Цікаво, що офіційним вихідним днем 7 січня стало лише у 1990-х роках.

Чому сьогодні Різдво знову святкують - 25 грудня?

У 2023 році Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, який є точнішим з астрономічної точки зору. Після цього всі неперехідні свята змістилися на 13 днів раніше.

Саме тому нині українці відзначають Різдво Христове 25 грудня - у день, який історично був притаманний українській традиції та водночас відповідає більшості християнського світу.

Різдво 7 січня відзначають церкви та країни, які залишилися на юліанському календарі. Серед них - росія, білорусь, Сербія, Грузія, Молдова, Північна Македонія, а також деякі країни Африки та Центральної Азії.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.