Як пройти скринінг раку шийки матки: роль сімейного лікаря та гінеколога

Рак шийки матки (РШМ) посідає друге місце серед онкологічних захворювань та причин смертності українських жінок віком 30–54 роки. Це трагічна статистика, адже РШМ — практично чи не єдиний вид раку, якому можна повністю запобігти завдяки вчасній діагностиці та вакцинації.

«Незнання та страх не мають коштувати життя. Ми закликаємо кожну жінку звернутися до свого сімейного лікаря чи гінеколога для скринінгу. Вчасне виявлення передракових станів дозволяє уникнути розвитку хвороби», — наголошує Галина Майструк, виконавча директорка БФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї».

В Україні РШМ часто діагностують на пізніх стадіях, коли лікування менш ефективне. Головна причина — низьке охоплення профілактичними тестами: ПАП-тестом (цитологія) та тестуванням на вірус папіломи людини (ВПЛ). Саме певні типи ВПЛ (особливо 16 та 18) викликають 70% випадків захворювання. Вірус роками може бути в організмі непомітно, поступово провокуючи зміни у клітинах.

Основою захисту є регулярний скринінг та вакцинація проти ВПЛ. З 2026 року має відбутися оновлення Національного календаря щеплень: дівчата 12–13 років зможуть отримати захист від ВПЛ безоплатно. Для вразливих груп (діти, що постраждали від насильства, або діти з ВІЛ) вакцинація буде доступна вже з 9 років.

Стандарт медичної допомоги «Скринінг раку шийки матки» суттєво спростив шлях пацієнтки. Тепер скринінг може проводити не лише гінеколог, а й сімейний лікар.

Що може зробити ваш сімейний лікар:

• проконсультувати щодо ризиків ВПЛ та методів профілактики;

• провести скринінгове опитування (раз на 5 років);

• здійснити забір матеріалу для ПАП-тесту або ПЛР-тесту на ВПЛ;

• за потреби — направити до профільного спеціаліста.

Коли та які обстеження проходити?

Рак шийки матки підступний: на ранніх стадіях він не має симптомів. Тому важливо проходити скринінг регулярно. 

1. 21–30 років: ПАП-тест проводиться за показаннями лікаря та за наявності факторів ризику. Тестування на ВПЛ у цьому віці зазвичай не рекомендується, бо молодий організм часто долає вірус самостійно.

2. Після 30–35 років: рекомендується ПЛР-тест на ВПЛ раз на 10 років. У цьому віці ризик переходу інфекції у хронічну стадію зростає.

3. Жінки з ВІЛ (після 25 років): ПАП-тест щороку протягом трьох років, далі (за умови негативних результатів) — раз на три роки.

Повномасштабна війна та стрес посилили ризики, але нові стандарти допомоги роблять профілактику доступнішою. Зробіть перший крок — запишіться до свого лікаря вже сьогодні.