Що варто знати про 22 грудня: енергетика, історія та видатні постаті

22 грудня в Україні відзначають День енергетика - це професійне свято людей, від роботи яких залежить світло, тепло й стабільність у домівках мільйонів українців. У час повномасштабної війни це свято набуло особливого значення, адже енергетики щодня працюють у надскладних умовах, відновлюючи об’єкти критичної інфраструктури після ворожих обстрілів.

Журналісти 0532.ua підготували для вас підбірку цікавих фактів про сьогоднішній день, який пов’язаний з важливими подіями світової та української історії, а також з іменами видатних діячів культури.

 Всесвітній день енергетика

22 грудня в Україні відзначають День енергетика - це професійне свято людей, від щоденної роботи яких залежить стабільне функціонування держави та комфорт мільйонів громадян.

В умовах повномасштабного вторгнення рф це свято набуло особливого значення, адже саме енергетики неодноразово відновлювали роботу об’єктів критичної інфраструктури після масованих ворожих обстрілів.

День енергетика було встановлено указом президента України Леоніда Кравчука у листопаді 1993 року на підтримку ініціативи працівників енергетичної та електротехнічної промисловості. Відтоді щороку 22 грудня вшановують фахівців, які забезпечують країну електроенергією, теплом і світлом.

Українська енергетика має глибоке історичне коріння. Перші електростанції на території сучасної України з’явилися ще у XIX столітті, а в радянський період країна була одним із лідерів у виробництві електроенергії. Сьогодні енергетичний комплекс України включає атомні, теплові, гідро- та вітрові електростанції.

Останні роки стали справжнім випробуванням для працівників енергетичної сфери. Війна, що розпочалася у 2014 році, а особливо повномасштабне вторгнення 2022 року, завдали значних збитків енергетичній інфраструктурі країни.

Попри постійні обстріли електростанцій, руйнування ліній електропередач і перебої з постачанням, українські енергетики продовжують відновлювати мережі, іноді під загрозою для власного життя, щоб у домівках знову з’явилося світло.

Цей день в історії

Прем’єра «П’ятої симфонії» : 

22 грудня 1808 року у Відні відбулася подія, яка згодом увійшла до історії світової музики. У театрі «Ан дер Він» у межах бенефіс-концерту Людвіга ван Бетховена прозвучала прем’єра його «П’ятої симфонії», що на той час значилася під №6 і мала назву «Велика симфонія до-мінор».

Фото: з відкритих джерел

Попри те, що концерт загалом не мав успіху, а слухачі сприйняли новий твір стримано, справжня слава до симфонії прийшла лише через кілька років.

Концерт 22 грудня 1808 року був благодійною подією на честь самого Бетховена і отримав назву «музична академія» - саме так у той час називали подібні виступи. У програмі вечора прозвучали публічні прем’єри одразу кількох знакових творів композитора: П’ятої та Шостої симфоній, Четвертого фортепіанного концерту, а також інші музичні композиції. Концерт тривав майже чотири години, проходив у дуже холодному залі, а сам Бетховен виступав не лише як автор, а й як соліст за фортепіано.

Біограф композитора Баррі Купер згодом назвав цей концерт «найвидатнішим» у кар’єрі Бетховена з огляду на його зміст, хоча на той момент умови для виконання симфонічної музики у Відні були далекими від ідеальних.

Обраний Бетховеном майданчик - Театр ан дер Відень був приватним закладом, розташованим поза центром міста, але вважався одним із найкраще обладнаних і найбільших театрів своєї епохи.

Саме тут композитор неодноразово представляв публіці свої ключові твори. Попри складні обставини, прем’єра П’ятої симфонії з часом стала однією з найвизначніших подій в історії класичної музики, а сам твір - символом музичного генія Людвіга ван Бетховена.

День народження Марка Вовчка:

22 грудня 1833 року народилася Марія Олександрівна Вілінська - відома українська письменниця, яка увійшла в історію літератури під псевдонімом Марко Вовчок.

Вона з’явилася на світ у маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії в родині збіднілого дворянина, майора у відставці. Велику роль у формуванні світогляду майбутньої письменниці відіграла мати - освічена жінка, яка володіла кількома мовами, добре зналася на музиці й прищепила доньці любов до українських народних пісень.

Дитинство Марії було непростим. Після смерті батька мати вийшла заміж вдруге, однак цей шлюб виявився трагічним: вітчим відзначався жорстокістю і знущався як із кріпаків, так і з власної родини. Зрештою він втратив маєток і залишив сім’ю. У дванадцятирічному віці Марію віддали до приватного пансіону в Харкові, де вона навчалася майже три роки.

Важливим етапом у становленні письменниці стало перебування в інтелігентних колах родичів, зокрема у домі тітки Клавдії Мардовиної в Орлі. Саме там Марія спілкувалася з відомими письменниками та фольклористами - Миколою Лєсковим і Петром Кириєвським, а також познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Опанасом Маркевичем - українським етнографом і фольклористом, який перебував у засланні за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

Опанас Маркевич та Марко Вовчок. Фото: з відкритих джерел

Після одруження подружжя переїхало в Україну. Упродовж кількох років вони жили в Чернігові, Києві, Немирові та інших містах, часто змінюючи місце проживання через матеріальні труднощі. Саме в цей період Марко Вовчок глибоко пізнала побут, мову й культуру українського народу, активно збирала фольклор і писала свої перші художні твори. У 1857 році її оповідання українською мовою були надіслані Пантелеймону Кулішу й опубліковані у «Записках о Южной России», що принесло письменниці перше широке визнання.

Подальше життя Марка Вовчка було сповнене випробувань, творчих злетів і тривалих мандрівок Європою. Вона жила у Франції, Німеччині, Великій Британії, перекладала твори іноземних авторів, співпрацювала з провідними літературними журналами, зазнавала переслідувань царської цензури, але не припиняла літературної діяльності.

Її творчий доробок став важливою частиною української та європейської літератури, а образ жінки-кріпачки, створений у її творах, і досі вважається одним із найсильніших у вітчизняному письменстві.

Іменини цього дня

22 грудня святкують День ангела для тих, хто носить імена Ганна, Василь, Володимир, Олександр та Степан. Кожне з цих імен має давнє походження та своє значення:

Ганна - походить від єврейського імені Ханна і означає «милість», «благодать». 

Василь - має грецьке походження (Basileios) і перекладається як «царський», «величний». 

Володимир - слов’янське ім’я, що означає «володар світу» або «той, хто керує світом». 

Олександр - також грецького походження (Alexandros), перекладається як «захисник людей» або «той, хто обороняє людей». 

Степан - походить від грецького імені Stephanos і означає «вінець», «нагороджений».

Космічна погода

22 грудня на Землі очікується підвищена сонячна активність, а саме К-індекс досягне 5, що відповідає червоному рівню та сигналізує про сильні магнітні бурі.

Про це повідомляє meteoagent, відзначаючи, що така активність може впливати на роботу електромереж, навігаційних систем і здоров’я людей, особливо тих, хто чутливий до змін магнітного поля.

Слідкувати за погодою важливо не лише науковцям, а й усім, хто користується сучасними технологіями та електронними пристроями, адже сильні магнітні бурі можуть спричиняти перебої в роботі систем зв’язку та електропостачання.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.