«Якщо не ми - то хто?»: як полтавські волонтерки створюють сотні сіток для фронту

Створений багато років тому на базі бібліотеки-філії №7, загін "Невтомні бабусі" став одним із найпотужніших осередків плетіння маскувальних засобів у Полтаві. Волонтери виготовили вже понад 3 300 маскувальних сіток загальною площею близько 150 тисяч квадратних метрів, а щомісяця додають ще до 70 нових виробів. Попри втому, транспортні незручності й постійні відключення світла, люди продовжують приходити щодня бо впевнені: їхня робота може врятувати життя.

У затишній залі бібліотеки-філії №7 щоранку збираються десятки людей. Хтось ріже тканину, хтось плете стрічки, хтось з’єднує готові фрагменти у великі полотна. Тут працює волонтерський загін "Невтомні бабусі" - жінки та чоловіки різного віку, яких об’єднала спільна мета: допомогти українським військовим.

За роки існування волонтери виготовили 3 318 маскувальних сіток, не рахуючи сотень кікімор, маскувальних костюмів і килимів для позицій. Загальна площа їхньої роботи - понад 150 тисяч квадратних метрів, і ця цифра щодня зростає.

"У нас тут завжди гамірно та людно"

Завідувачка бібліотеки та волонтерка Людмила Заливча розповідає, що робота не зупиняється ні на день:

"За місяць виходить до 70 сіток - плюс-мінус, залежно від розмірів. Стандартна - 3 на 8 метрів. Але замовляють різні: на танки, на легковики, на озброєння. Ми не можемо просто віддати величезне полотно, якщо потрібна менша сітка, - це і час, і матеріали. Тому все робимо максимально економно".

Черга замовлень - постійна. В окремі дні збирається до 30 сіток у черзі, і як тільки волонтери закривають запити, одразу надходять нові.

«Якби нам більше людей…»

Зоя Тецько - пенсіонерка, волонтерка з 2017 року, яка прийшла в загін із власним мистецьким проєктом, але залишилася біля сіток назавжди.

"Чому я цим займаюся? А якщо не я - то хто? Запитів дуже багато. Сітка сьогодні має бути ще "на вчора". Нам би більше людей і різати, і плести", - каже пані Зоя.

За її словами, охочих вистачає, але робочих рук потрібно значно більше  щодня.

Катерина - одна з волонтерок, яка приходить перед роботою, а інколи й після.

"Я займаюся цим, бо розумію, що це комусь допоможе, бо це справді рятує життя. Дуже хочеться, щоб ще більше людей долучалися".

"Вони дійсно невтомні і незламні"

За словами Людмили Заливчої, інколи за день через штаб проходить до 50 людей. Хтось приходить на годину, хтось працює з ранку до вечора.

"Транспорт не ходить, світло вдома вимикають, багато хто - це пенсіонери. Але вони все одно шукають спосіб до нас добратися. Я думала, що за такий час буде спад, але ті, хто залишився, - справді невтомні".

У "Невтомних бабусь" створені всі умови для роботи: у приміщенні тепло, є вода, освітлення не вимикають. Волонтери жартують, що інколи бібліотека перетворюється на маленький волонтерський штаб забезпечення фронту.

Проте попри це людей усе одно не вистачає:

"У нас завжди знайдеться робота - навіть ножицями може працювати кожен. Розрізати стрічки, складати їх у мішки - все це потрібно щодня".

"Тому що хлопці там тримаються"

На запитання, чому люди мають приходити волонтерити, Людмила відповідає просто:

"А чому хлопці там тримаються під обстрілами? Чому захищають? Вони втомлені, хворі, мерзнуть, але стоять. Тому і ми маємо триматися".

Усіх, хто хоче долучитися роботою або матеріалами, запрошують до бібліотеки-філії №7 за адресою: Хорольський провулок, 3, Полтава.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.