Що варто знати про 13 листопада: історичні події, наукові досягнення та міжнародні традиції

Листопад продовжує дивувати нас подіями, сповненими науки, історії та людяності. 13 листопада – це дата, коли відбулися важливі відкриття у світі авіації, а також встановлені нові міжнародні традиції доброти та співчуття. Саме цього дня французький винахідник підняв у повітря перший у світі вертоліт, а також відбувся перший «Марафон сонячного затемнення». 

Журналісти 0532.ua підготували для вас добірку найцікавіших подій 13 листопада від історичних до наукових, від міжнародних свят до порад для метеозалежних.

Всесвітній день доброти

Всесвітній день доброти відзначається щорічно 13 листопада. Його ідея виникла у 1997 році в Японії, коли було створено волонтерський «Всесвітній рух за доброту» (World Kindness Movement), який об’єднав людей, зацікавлених у безкорисливих добрих справах, незалежно від релігійних чи політичних переконань.

Фото: ілюстративне

Перша конференція Всесвітнього руху доброти відбулася 13 листопада 1998 року в Токіо, і саме ця дата згодом стала щорічним святкуванням. Офіційне ж заснування Всесвітнього дня доброти відбулося на ІІІ конференції Руху в Сінгапурі 18 листопада 2000 року.

Зараз День доброти святкують у 28 країнах світу, включно з США, Канадою, Японією, Францією, Італією, Індією, Нідерландами, Новою Зеландією, Непалом, Нігерією, Південною Кореєю, Сінгапуром, Великобританією та ОАЕ.

Учасники Всесвітнього руху доброти створили офіційний документ «Декларацію доброти», у якому проголосили:

«Ми визнаємо фундаментальну важливість простої людської доброти, як основної умови щасливого і осмисленого життя… Ми прагнемо об'єднати людей і створити більш добрий і співчутливий світ».

Свято закликає робити добрі справи щодня, без очікування подяки. Кожен вчинок добра зміцнює внутрішню гармонію та сприяє створенню дружнього і підтримуючого середовища.

У День доброти прийнято:

• дарувати знайомим і незнайомим людям квіти;
• посміхатися і говорити добрі слова;
• робити благодійні та волонтерські справи;
• створювати позитив у соціальних мережах, поширюючи ідеї добрих вчинків.

Французький художник Оріль (Aurele) створив символ свята - відкрите серце, яке символізує щирість, співчуття та доброту.

Фото: з відкритих джерел

Психологи та лікарі з різних країн підтверджують, що щоденні добрі вчинки позитивно впливають на здоров’я:

• підвищується рівень лімфоцитів і зміцнюється імунітет;
• поліпшується робота серця та судин;
• мозок виробляє ендорфіни, які знижують стрес та депресію;
• підвищується рівень серотоніну, що покращує настрій і відчуття щастя.

Таким чином, доброта - це не лише моральний обов’язок, а й реальна користь для фізичного та емоційного здоров’я.

13 листопада в історії

Перший політ на гелікоптері:

13 листопада 1907 року французький механік і винахідник Поль Корню (1881–1944) підняв свій гелікоптер Cornu No. II на висоту 2 метри і утримував його у повітрі близько 20 секунд. Цей апарат став першим у світі вертольотом, який здійснив вільний політ з людиною на борту.

Фото: з відкритих джерел

Раніше Корню створював моделі вертольотів, зокрема маленький апарат вагою 13 кг, який успішно піднімався в повітря у дворі місцевого коледжу в Лізьє (Нормандія) 4 жовтня 1906 року. Це дало йому можливість отримати фінансову підтримку для будівництва більш потужного літаючого велосипеда.

Фото: з відкритих джерел

Корню намагався зробити апарат керованим: під гвинтами були встановлені спеціальні поверхні для маневрування. Хоча повністю керованим його вертольот назвати важко, але саме він заклав основу для майбутніх моделей з тандемними роторами.

Тому, Поль Корню започаткував нову еру вертольотобудування. Його апарат став першим, що здійснив вільний політ, на відміну від інших прототипів, які підтримували люди. Система двох роторів, що врівноважували момент сили, пізніше використовувалася у багатьох тандемних конструкціях.

Повне сонячне затемнення 2012 року:

13 листопада 2012 року Місяць повністю закрив Сонце в східній півкулі Землі. Найкраще затемнення спостерігалося:

• у північно-східній частині Австралії;
• у південній частині Тихого океану;
• частково на південному узбережжі Чилі.

Фото: з відкритих джерел

День народження Остапа Вишні:

13 листопада 1889 року на хуторі неподалік містечка Грунь на Полтавщині (нині – Сумська область) народився Павло Губенко, відомий під псевдонімом Остап Вишня – письменник-гуморист та в’язень сталінських концтаборів. Він став засновником нового жанру в українській літературі «усмішки», поєднуючи сатиру, гумор і глибоке розуміння народного характеру.

Фото: з відкритих джерел

З дитинства Павло захоплювався творчістю земляка Миколи Гоголя. «Тараса Бульбу» він зачитав до дірок, а псевдонім «Вишня» обрав через любов до фруктових дерев, що росли біля кожної оселі на Полтавщині.

Родина Губенків виростила сімнадцять дітей, Павло був другим. У Зіньківській школі він навчався разом із Миколою Зеровим. Згодом отримав медичну освіту і під час Першої світової війни працював у хірургічному відділенні Південно-Західної залізниці.

У 1919 році Остап Вишня очолив медично-санітарне управління Міністерства залізниць УНР, де співпрацював із офіцерами Української Галицької армії та Дієвої Армії УНР.

Більшовики двічі заарештовували письменника, а у 1934 році його засудили до 10 років таборів за сфабрикованою «терористичною змовою». У 1937 році його повинні були розстріляти, але через крижану річку Печору етап затримався, і наказ загубився.

Письменник писав памфлети та усмішки, які надихали українське підпілля й фронтовиків.

Після війни Остап Вишня активно займався перекладами класиків: Миколи Гоголя, Антона Чехова, Марка Твена, Ярослава Гашека та інших. Він був членом редколегії журналу «Перець», Спілки письменників України та інших громадських організацій.

У 1955 році Остап Вишня був реабілітований.

Він помер 28 вересня 1956 року від серцевого нападу. Його твори зробили гумор і сатиру доступними для широкого кола читачів, спонукали людей опановувати українську мову та пізнавати літературу через сміх.

Остап Вишня залишив по собі незабутній слід в українській літературі як майстер усмішки, чия творчість надихає й сьогодні.

Космічна погода 13 листопада

У четвер, 13 листопада 2025 року, на Землі очікується підвищена сонячна активність. К-індекс прогнозується на рівні 6,7 (червоний рівень), що відповідає сильним магнітним бурям, які можуть впливати на самопочуття людей, особливо метеозалежних.

Скрін : Meteoprog

За даними Meteoprog, магнітна буря досягне рівня G2. Напередодні сонячна активність була помірною, за останню добу на Сонці зафіксували сім спалахів класу С, що практично не впливають на Землю.

Фахівці наголошують: магнітні бурі можуть негативно впливати на здоров’я, особливо підвищуючи ризик інфарктів та інсультів. 

Рекомендується:

• уникати надмірних фізичних та емоційних навантажень;
• підтримувати нормальний сон та режим відпочинку;
• слідкувати за тиском та серцевим ритмом;
• метеозалежним людям при необхідності консультуватися з лікарем.

День ангела 

Сьогодні, 13 листопада 2025 року, свої іменини святкують люди, які носять імена Ірина та Дмитро. У православному календарі саме ці імена традиційно пов’язані з цією датою.

Ірина - це ім’я грецького походження, що означає «мир» та «спокій». Воно стало популярним завдяки святій Ірині, мучениці, яка залишалася вірною своїй вірі до кінця.

Дмитро - це ім’я, що походить від грецького слова, яке означає «потомок Деметри», богині землі та врожаю. У християнській традиції воно пов’язане зі святим Дмитром Солунським, покровителем воїнів. 

Нагадаємо, що 12 листопада - це дата, коли історія України переплітається з культурними здобутками, економічними реформами та небесними явищами. Саме того дня відзначають Всесвітній день балету, в Україні було запроваджено український карбованець, а гетьманська столиця Батурин зазнала трагічних подій.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.