"Втратили домівки, але не музику": про створення і шлях гурту переселенців «Альденте» (ІНТЕРВ'Ю)

Вони приїхали до Полтави з Бахмута, Сєвєродонецька та Кремінної. Втратили домівки, але не музику. Сьогодні гурт «Альденте» - це колектив молодих, але вже професійних музикантів, які довели: попри війну життя і творчість тривають.

Про самий початок

Художній керівник гурту, заслужений артист України Едуард Головашич, згадує, що знайомство з хлопцями відбулося природно - адже всі вони були його студентами.

«Вони вступили до нас три роки тому, після певних подій у Бахмуті й Сєвєродонецьку. На канікулах збиралися разом, а мене запросили, щоб я послухав і підказав. Я запропонував зробити цю ідею стабільнішою - і так ми почали працювати. Діти дуже талановиті, з великою снагою творити. У музиці вони мов губки: все, що кажеш, одразу засвоюють», - розповідає Головашич.

Із невеликих репетицій народилася команда, яка вже півтора року активно виступає на різних локаціях Полтави. Сьогодні «Альденте» має власну аудиторію та впізнаваність: їх запрошують на концерти, фестивалі та міські події.

«У музиці немає стелі»

Художній керівник переконаний: розвиток гурту тільки починається.

«У музиці немає стелі. Це астрал, у який можна летіти все життя і щоразу досягати нових вершин. Вони вже багато зробили - це не учні музичної школи, це професіонали своєї справи», - каже Едуард.

За цей час гурт сформував власний репертуар, у якому звучить і класика, і джазові імпровізації, і популярні мелодії. Їхні виступи відзначаються живою енергією та вмінням створювати контакт із глядачем.

Керівник також поділився характеристиками кожного учасника гурту:

Кирило Власенко - бенд-лідер і «запальничка» колективу. Дуже організований і самокритичний, завдяки чому впевнено йде до вершин.

Нікіта Савенко - «зірка» гурту, вправний саксофоніст і різнобічний музикант. У нього чудова імпровізація, він є «першою скрипкою» колективу.

Гліб Шаповаленко - харизматичний, оптимістичний і відданий своїй тубі музикант, завжди готовий допомогти іншим, навіть у збиток собі.

Нікіта Савенко: «Минулого життя більше немає»

Саксофоніст гурту Нікіта Савенко - переселенець із Бахмута. Він переїхав у 2022 році: спочатку на Закарпаття, а згодом до Полтави.

«Найважче було адаптуватися до нового міста. Ти відчуваєш себе ніби у вигаданій реальності, мозок не хоче приймати зміни. Друге - змусити себе щось робити, бо багато планів зруйнувалося. Зараз я розумію: минулого життя більше немає. Немає дому, де я ріс, немає оточення, з яким будував відносини», - ділиться музикант.

До гурту його запросив Кирило Власенко. Із того часу «Альденте» стало для Нікіти місцем сили.

«У нашому колективі я більше як радник. Ми разом вирішуємо, що грати, який репертуар, порядок концертів. Це місце, де займаєшся улюбленою справою, і це надихає. Я зрозумів: ніхто не буде тебе жаліти, все в твоїх руках і руках Бога».

Кирило Власенко: «Ми стали музичною родиною»

Кирило родом із Кремінної. Він пригадує, що виїжджати було надзвичайно важко - валізи зібрали в останній момент, а вже наступного дня місто окупували.

«Я давно мріяв про свій гурт. Коли приїхав у Полтаву, запропонував хлопцям спробувати. Нашим першим кроком став різдвяний конкурс: ми записали відео, Едуард нас прокурував, і ми взяли перше місце. Тоді зрозуміли, що можемо досягти чогось більшого», - розповідає Кирило.

Сьогодні гурт справді має успіх: на їхніх виступах завжди збирається публіка, і слухачі часто підходять після концертів, щоб подякувати за емоції.

«Ми всі друзі, разом творимо у позитивній атмосфері. Я можу назвати їх своєю музичною родиною. Наша творчість доводить: життя триває, і змирятися з тим, що є, не варто».

Гліб Шаповаленко: «Музика завжди зі мною»

Тубіст гурту Гліб Шаповаленко також із Бахмута. Він залишався там у перші місяці повномасштабної війни, але зрештою змушений був виїхати.

«Чесно кажучи, нас просто вигнали - сказали, що це надовго. Я зібрав речі, але інструмент не взяв, він залишався там пів року. Потім поїхав і забрав тубу. З Нікітою я був знайомий ще з Бахмута, тому легко вливався в колектив», - згадує Гліб.

Хлопці часто заробляли своєю грою, іноді виступали на вулиці чи весіллях. Для них це був спосіб не лише утримуватися, а й тримати себе у формі.

«Не дивлячись на весь треш у рідному місті, ти думаєш про свій розвиток. Стараєшся бути тим, ким хочеш бути, і ніхто тобі не завадить».

Музика, що об’єднує

За півтора року існування гурт «Альденте» став частиною культурного життя Полтави. Молоді музиканти з непростими долями довели: навіть після втрати дому можна будувати майбутнє і робити це красиво. Їхня музика сьогодні звучить не лише як мистецтво, а й як нагадування: життя триває. Їх музика звучить крізь біль і руїни.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.