Регулювання обігу етилового спирту в різних країнах: порівняння законодавства

Законодавче регулювання етилового спирту (етанолу) має глибоке історичне коріння — від середньовічних обмежень на виробництво лікеру до сучасних підходів, пов'язаних із контролем у медицині, харчовій та промисловій галузях. Більшість держав поділяє спирт за призначенням: технічний, дезінфекційний, фармацевтичний та харчовий. Такі класифікації важливі, адже визначають податкові ставки, вимоги до маркування й контроль за обігом.

Глобальні підходи

У США складний багаторівневий контроль. Етиловий спирт, який призначений для харчових продуктів або лікерів, оподатковується більш жорстко, ніж технічний. Державні органи (АТФ, FDA) контролюють виробництво, дистиляцію та маркування. Європейський Союз орієнтований на загальні директиви. У регіональній директиві EC No 1223/2009 етиловий спирт визнається як розчинник і консервант у косметиці та фармацевтиці. Однак країни-члени надають свої детальні норми. Наприклад, у Польщі технічний спирт оподатковується нижче й продавати його дозволено лише спеціалізованим підприємствам.

Приклади декількох країн

• Швейцарія. Є федеральний закон «Alcohol Act», що з 1933 року регулює виробництво й імпорт спирту. До 2019 року діяв монополістичний підхід. Держава контролювала імпорт та виробництво етилового спирту.
• Бразилія. Держава регулює виробництво етилованого палива (бразильський біоетанол) для автівок — E25, E100 — і приймає законодавчі норми щодо змішування палив.
• Австралія. Встановлює максимальну концентрацію етанолу в паливних сумішах — E10, забороняє використовувати суміші понад 20% через шкоду двигунам старих авто.
• ЄС та США. Є директиви та державні програми, наприклад, RFS у США, щодо обов’язкового змішування палива з біоетанолом.

В Україні від 2022 року діє оновлене регулювання ринку спирту після скасування державної монополії. Законодавчо дозволено приватне виробництво етилового спирту за умови отримання ліцензії, ведення обліку та сплати акцизу. Також діють обмеження на обіг денатурованого спирту та контроль використання у харчовій, фармацевтичній і технічній сферах. Україна поступово впроваджує європейські стандарти маркування та безпеки спиртовмісної продукції.

Основні елементи правового регулювання

Категорії обігу:

• харчовий спирт використовують для напоїв;
• медичний/фармацевтичний підходить для антисептиків і ліків, для косметики;
• технічний потрібний для виробництва пального та в промисловості.

Якщо говорити про оподаткування, на харчовий спирт найвищі ставки, технічний — з мінімальним акцизом або без нього. Маркування обов’язкове. Якщо пропонується етанол з домішками, має використовуватися термін «denatured alcohol», щоб уникнути незаконного та небезпечного споживання.

В різних країнах діють різні інструменти контролю та дозволи, наприклад, ліцензії на виробництво та імпорт, зберігання й транспортування, штрафи — часті серед країн із високим податковим тиском (США, ЄС). Також провідні держави працюють у сегменті охорони здоров’я і безпеки. Запроваджені норми щодо обмежень вмісту спирту в косметиці, дезінфекторах і паливі, держава вимагає обов’язкове проведення тестів безпечності (EU Regulation).

Чому це важливо для бізнесу і споживачів

Для виробників такий підхід гарантує чіткі правила щодо виду спирту. Вони дозволяють планувати логістику, обирати економічні рішення, наприклад, використання фармацевтичного спирту в косметиці. Для імпортерів і розповсюджувачів такий контроль означає дотримання маркування й акцизу, що вбереже від штрафів. Для споживачів зрозумілі позначення гарантують безпеку використання, наприклад, «denat. alcohol» — це не питний спирт. Для екології та здоров’я регламентація біоетанолу як палива скорочує вихлоп CO₂, зменшує екологічний вплив.

Ось такий огляд. Різні країни мають свої механізми контролю, але загальна ціль одна — безпека, прозорість та ефективність ринку.

Джерело — https://spirt-dlia-vodki.store