• Головна
  • У Полтавському краєзнавчому музеї з’явилася рідкісна прикраса скіфської епохи (ФОТО)
10:32, 30 квітня
Надійне джерело

У Полтавському краєзнавчому музеї з’явилася рідкісна прикраса скіфської епохи (ФОТО)

Задній дворик краєзнавчого музею. Фото: 0532

Задній дворик краєзнавчого музею. Фото: 0532

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з’явився унікальний експонат — срібна цвяхоподібна шпилька ранньоскіфського часу. Подібних артефактів у світі відомо лише шість, і відтепер один із них зберігається в Полтаві.

У коментарі журналісту 0532.ua директор музею, археолог, кандидат історичних наук Олександр Супруненко розповів, що срібну шпильку передав до музею близько місяця тому кременчуцький краєзнавець Віктор Супонін. Як не дивно, він випадково знайшов її на розораному полі поблизу с. Новоселівка Кременчуцького району Полтавської області.

У Полтавському краєзнавчому музеї з’явилася рідкісна прикраса скіфської епохи (ФОТО), фото-1

«Імовірно, прикраса була загублена на місці тимчасового скіфського стійбища. На момент виявлення шпилька була зігнута під прямим кутом — швидше за все, через удар борони чи плуга», — пояснює пан Олександр.

У Полтавському краєзнавчому музеї з’явилася рідкісна прикраса скіфської епохи (ФОТО), фото-2

Також він додав, що такі шпильки раніше виготовляли лише на замовлення в доволі невеликій кількості. Вони зустрічаються переважно у жіночих могилах заможних скіфянок і розміщуються поряд із головою, біля грудей чи на грудях, або неподалік плечей похованих. 

«Існує думка, що цвяхоподібні шпильки іноді могли бути і прикрасами зачіски. Відомі випадки, зокрема, у жіночих захороненнях, коли шпильки знаходились біля тазових кісток похованих, що, вірогідно, передбачало й інше їх призначення: для скріплення одягу, сколювання плаща тощо», – продовжує директор музею.

У Полтавському краєзнавчому музеї з’явилася рідкісна прикраса скіфської епохи (ФОТО), фото-3

Знайдений артефакт датують останньою чвертю VII — початком VI століття до нашої ери — тобто, періодом архаїки – початком ранньої скіфської епохи. Він займатиме достойне місце у майбутній експозиції «Скарбниці» музею, для якої вже підготували вітрини й обладнання.

Для довідки:

Цвяхоподібних шпильок скіфського часу, відлитих із дорогоцінних металів, в українскому Лісостепу достеменно відомо всього шість. Окрім новоселівської, зі срібла виготовлено ще чотири одиниці прикрас. Це дві шпильки з кургану біля села Журівка та одна — з кургану в селі Текліне (басейн річки Тясмин, Дніпровське Лісостепове Правобережжя). Ще дві срібні булавки походять із кургану Караванської групи Люботинського могильника (басейн річки Сіверський Донець, Дніпровське Лісостепове Лівобережжя).

Дві останні шпильки прикрашені золотими кулеподібними навершшями та мають позолоту між пружками-валиками. Окремо варто відзначити золоту шпильку цвяхоподібної форми, виявлену у похованні кургану поблизу села Синявка в басейні річки Рось (Дніпровське Лісостепове Правобережжя).

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#.артефакт #Полтава #музей #шпилька
Оголошення
live comments feed...