Від козацького села до одного з найстаріших районів Полтави: як виник та розвивався сучасний мікрорайон Павленки

Мікрорайон Павленки — одна із найдавніших частин Полтави, історія якої почалася ще в середині XVII століття. У межах проєкту «Як? Чому? Звідки?» ми поспілкувалися з полтавським краєзнавцем Леонідом Булавою та дізналися, як із хутора в балці виріс сучасний міський простір.

Поселення біля фортеці

Перші згадки про Павленки датуються 1660-ми роками.  Поселення з’явилося на дні широкої балки, де протікав струмок Тарапунька.

«Села біля Полтави створювалися по балках. Найбільші з них — Павленківська та Кобищанська. Саме в Павленківській балці виникло поселення Павленки», - розповідає краєзнавець.

У центрі села стояла дерев'яна Покровська церква.

«Село — це не просто кілька хаток, це обов'язково церква і хутори навколо», — наголошує Леонід Булава.

Проте 1695 року село зазнало спустошення під час нападу кримських татар на чолі з гетьманом-самозванцем Петриком. Фортецю Полтави захисники втримали, але Павленки були спалені разом із церквою.

Нову церкву звели у 1707 році вже на іншому місці — ближче до сучасного Дослідного поля, і поселення почало відновлюватися.

Поділ на Ближні й Дальні Павленки

Із кінця XVIII століття Павленки розділилися. Імперські реформи Катерини II призвели до закріпачення північної частини території, яку віддали поміщикам, тоді як південна, козацька частина, зберегла більшу свободу.

«Південна територія — це Чамарин Яр і Бабичів Яр, вона розвивалася швидше, бо тут не було кріпацтва», — пояснює Леонід Булава.

Ближні Павленки — це сучасна Павленківська площа і її околиці, а Дальні Павленки — це територія сучасного дендропарку, селища Тарновщина та дослідного поля. Вони увійшли до складу Полтави тільки у 1929–1938 роках.

Центр громади й початок індустріалізації

У 1864 році на Павленківській площі побудували нову дерев'яну Покровську церкву.

«Ця площа була важливою для громади — тут козаки збиралися на збори, торгували, влаштовували ярмарки», — розповідає Булава.

З кінця XIX століття Павленки починають активно змінюватися. На місці кладовища спорудили церковно-приходську школу, а пізніше — кам’яну церкву, яку зруйнували у 1935 році.

Паралельно район розвивався як промисловий центр: працювали турбомеханічний завод, олійний завод, кілька цегелень і млинів.

Від хат до багатоповерхівок

У другій половині ХХ століття Павленки перетворилися на житловий масив.

«Перший багатоповерховий будинок на Павленках постав у 1958 році на тодішній Жовтневій вулиці. До того тут переважала садибна забудова», — згадує Леонід Булава.

Сьогодні Павленки охоплюють територію близько 6,3 км². Їхні межі простягаються від Зіньківської вулиці на заході до Дендропарку на сході, від Соборності на півдні до залізничної колії на півночі.

Павленки як частина міської ідентичності

Хоч сьогодні нові мешканці багатоповерхівок рідко асоціюють себе з історичними Павленками, цей район залишається важливою частиною міської історії.

«Павленки — це не просто мікрорайон на карті. Це свідчення розвитку Полтави — від козацьких поселень до великого індустріального й житлового району», — підсумовує Леонід Булава.

Нагадаємо, від хаток-мазанок до багатоповерхівок: як виростав один із найстаріших мікрорайонів Полтави – «Поділ».

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.