Полтава – вдохновение мое

“Полтава – вдохновение мое” – так колись давно називалась оглядова екскурсія по місту. А потім виявилось, що після її проведення вона стала натхненням для багатьох гостей нашого міста.

Как утешительно – тиха

И как улыбчиво – лукава

В лугов зеленые меха

Лицом склоненная Полтава

Как одеяния чисты

Как ясен свет, как звон негуток,

Как вся для медленных прогулок,

А не для медленной езды.

Здесь Божья слава сердцу зрима

Я с ветром вею, с Ворсклой льюсь

Отсюда Гоголь видел Русь,

А уже потом смотрел из Рима.

Уж вот не думал, не гадал,

Что обрету при жизни город,

Которым утолю свой голод –

Души весенний снеготал…

Так чудово описав наше місто, наш турист, харківський бухгалтер (а по покликанню поет) Борис Чичибабін.

Нелегка, але щаслива доля судилася нашому місту. Століттями перебуваючи на порубіжжі, на перетині шляхів, воно не раз опинялося у вирі воєнного і політичного протистояння, не раз ставало на шляху ворогів, які йшли на Україну, піддавалося жорстокій руйнації, але не корилося і щоразу поставало знов.

Чим же захоплює і дивує наша Полтава гостей? Як сталося так, що з невеликого поселення на березі річки Ворскла, Полтава стала відомим обласним центром?

Скільки нам років і чому ми так звемося? Це питання виникло тоді, коли у 1974 року урочисто відзначили її 800-річчя, через чверть віку проголосили 1100-літні роковини. Таке, начебто, непорозуміння сталося тому, що за всесвітньою традицією вік населеного пункту визначається за першим документальним записом у літописі, хроніці, на камені, дощечках…Відповідний текст здавна був відомий під 1174 роком. У Іпатіївському літопису зафіксовано, що сіверський князь Ігор Святославич, йдучи у похід проти половців, переправився через річку Ворсклу біля Лтави. Від тієї дати й відміряли 800 років до ювілею.

Але невтомні археологи на чолі з кандидатом історичних наук Олександром Супруненком, вивчаючи надра пагорбів понад Ворсклою, знайшли незаперечні речові докази, що поселення існувало тут задовго до 1174 року. Знахідки аналізували не лише археологи, але й хіміки, геологи, навіть криміналісти. В Інституті археології Національної Академії Наук України зробили висновки, що Полтаві як мінімум – 1100 років. Ця подія і була широко відсвяткована 1999 року.

А назва? Адже в літопису – “Лтава”. І лише 1430 року, знову ж таки в літопису, з’являється новий запис, у якому місто називається вже не Лтава, а Полтава. Є кілька версій та гіпотез. Можливо, це гідронім – від назви болотистої місцевості – “місцевість болотава”. Можливо, назва іде від імені болгарського князя Балтавара, похованого неподалік Полтави: Балтавар-Палтавр-Палтава-Полтава? Але швидше за все ми маємо тут суто лінгвістичне явище. Полтаву не раз руйнували, але не знищили і відбудували. Відбудували те, що залишилось після Лтави. І назвали: ПОСЛЄЛтава – ПОЛтава – Полтава…Можливо назва пішла від селища по річці Лтава.

А виникла Полтава на правому високому березі річки Ворскла. В перекладі назва річки означає “біла вода”. Це логічно, бо вона бере початок в Білгородській області, де великі поклади крейди і вапна. Кожну весну під час повені річка підмивала високі береги, і забарвлювалася в білий колір. А легенда про те, що Петро І переходив через річку і втратив скельце з оглядової труби, після цього назвав її Ворсклою “вор скла - стекла”, це тільки легенда. Бо як ми вже раніше згадували назва Ворскла зустрічалася у літописі під 1174 роком, а Петро І переходив річку через шість століть після того.

Полтава була маленьким поселенням, і стала вона відомою в усьому світі завдяки Полтавській битві, яка принесла багато горя українському народу, але Полтаву зробила відомою. Але разом з відомістю прийшла розруха. Для України битва означала катастрофу. Ліквідація її автономії стала тільки питанням часу. Одним із перших кроків на цьому шляху було розквартирування в Україні 16 російських полків. У Полтаві розташувалася дивізія генерал-майора І.І. Бутурліна. Також в цей час Полтава залишалася опорним пунктом у боротьбі проти набігів кримських татар.

У ті роки Полтава була невеликим полковим містечком, забудованим мазанками та одноповерховими дерев’яними будинками. І тільки, коли воно стає губернським центром у 1802 році починається забудова міста гарними кам’яними спорудами у стилі російського класицизму, які почали прикрашати його. А от дороги, як і в наш час бажали кращого. Вони були не мощені, і в часі негоди наші славнозвісні чорноземи перетворювались на багнюку, через яку могли проїхати лише воли.

В цей же час спостерігається подальший ріст ремесел і торгівлі. У місті розвиваються такі галузі, як млинарство, гуральництво, цукроваріння, селітроваріння та інші. Створюються цегельні заводи, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції. Важливе значення для росту міста мало перенесення в Полтаву, в 1852 році Іллінського ярмарку – одного з найбільших ярмарків Росії.

Поступово місто стало і значним культурним центром. Тут діяв осередок і Кирило-Мефодіївського братства і осередок декабристів, відкривалися ряди навчальних закладів.

Скасування кріпацтва дало поштовх для розвитку промисловості міста. Споруджуються залізниці, які з’єднали Полтаву з іншими містами України.

Напередодні Першої світової війни населення міста вже становило 60 тисяч чоловік. У місті працювало кілька десятків великих підприємств.

Багато страждань зазнало населення під час Першої світової війни, революції 1917 року, наступних років громадянської війни. Величезні збитки нанесені економіці регіону. У грудні 1919 року на всій території Полтавщини була встановлена Радянська влада. Розпочалась відбудова економіки.

Хоча ті часи були страшні, економічна і політична блокада, терор і репресії, але виконання перших п’ятирічних планів розвитку народного господарства перетворило Полтаву на значний промисловий центр України.

Напередодні Другої світової війни в місті працювало 83 великих промислових підприємства, які давали роботу майже півсотні тисячам робітників. Населення на той час налічувало вже 130 тисяч чоловік. Обсяг продукції, порівняно з дореволюційним періодом, виріс майже в 20 разів.

23 вересня ми святкуємо день міста. Святкуємо завжди з задоволенням і великими народними гуляннями. Це радісний день для усіх жителів міста, але не усі знають чому ми святкуємо саме цього дня.

Важкою ходою по території нашої області пройшла Велика Вітчизняна Війна. Німці наступали дуже швидко, все що не встигли евакуювати, було вивезено в Німеччину: розграбували музеї, розібрали пам’ятники, потім вагонами вивозили наш чорнозем. Два довгих роки була Полтава під владою німецьких загарбників. І 23 вересня 1943 року з’єднання п’ятої Гвардійської армії та військ 53-ої армії Степового фронту звільнили місто. Тікаючи з Полтави німці її зруйнували і спалили. Саме день визволення Полтави і став нашим святом.

З попелу піднялася красуня Полтава, яка виросла в сучасний промисловий, культурний центр області. У місті діють 74 промислових підприємства, близько 50 будівельних організацій. Провідними галузями промисловості стали нафтогазодобувна, машинобудівна, металообробна, електротехнічна.

На сьогодні Полтава чисте, зелене, затишне місто, в якому хочеться жити і творити. З днем міста дорогі полтавці.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
129 переглядів в листопаді
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
У всіх щасливих людей у дитинстві обов'язково є бабуся. Але у дуже щасливих людей у дитинстві є дідусь. Віта про це знала як ніхто. Її дитинство – суцільне безкінечне літо. З маками, жоржинами, жуками-сонечками, крученими паничами, гарячим піщаним берегом Ворскли і дідусем. Власне, якби не дідусь Толя, хто зна, чи була і б Віта… Вкотре приїхавши з далеких і важких заробітків, дід Толя (який дідом тоді ще не був) застав своє сімейство – дружину Ірину Петрів...
Суспільство
16-го листопада сталася пожежа у п’ятиповерховому житловому будинку у селищі Велика Круча Пирятинського району. Вогонь охопив квартиру на 2-му поверсі. На місце події приїхали 6 чоловік зі складу 19-ї Державної пожежно-рятувальної частини та 3 одиниці техніки. Через сильне задимлення рятувальники працювали у апаратах захисту органів дихання. Під час гасіння пожежі рятувальники вивели із будинку 10 людей, у тому числі – двох дітей, які мешкали у сусідніх кв...
Суспільство
Виступи місцевої влади часто свідчать про відсутність достатньої кількості лікарів, що робить нагальними заходи із залучення медичних працівників на роботу. Сьогодні, місцеві стимули для лікарів передусім передбачають компенсацію проїзду, надання надбавок та премій. Аналітики дізналися, яким чином влада підтримує медиків в Полтавському районі та в Полтаві, а також, скільки на це виділяють коштів. Медична реформа в Україні триває. Протягом 2018 року первинн...
Суспільство
16-го листопада у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкривають першу філателістичну виставку «Полтавафілекспо». Присвячена вона 100-річчю випуску перших поштових марок України. У експозиції виставки – сотні марок, листівок, поштових конвертів із різних періодів української держави. Найбільш урочистою подією під час відкриття виставки стає Спецпогашення марки, спеціально випущеної до 100-річчя спеціальним штемпелем із написом «100 р...
Суспільство
15-го листопада у Полтаві провели вже 12-ий благодійний бал «Допомогти так легко». Проходив він у Міському будинку культури. Відвідали його понад 600 студентів із різних навчальних закладів міста. Вхідний квиток на бал коштував 50 гривень. Зібрані під час проведення балу кошти вже вдруге передадуть на лікування 5-річного полтавця Єгорки Басараба, який лікується після операції із видалення пухлини головного мозку. Мама хлопчика, Марина, розповіла, що Єгорка...
Суспільство
«Малі архітектурні форми (МАФи) - об'єкти обладнання та благоустрою території, які задовільняють утилітарні та естетичні потреби людини. Це невеликі споруди декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовуються для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об’єктів, організації простору та доповнюють композицію будинків, будівель та їх комплексів. Полтава – невелике місто, але зі значною кількістю жителів та туристів. МАФи...
Пригоди
Важкий випадок отруєння стався 15-го листопада у Кременчуці. Місцевий 39-річний мешканець після вживання в’яленої риби потрапив до лікарні із діагнозом гострий панкреатит. Зараз чоловік перебуває у реанімаційному відділенні. Стан здоров’я потерпілого – важкий. Раніше на Полтавщині немовля отруїлося колодязною водою.
Суспільство
Сьогодні в Україні відзначають професійне свято теле- та радопрацівників. Відзначають це свято із 1994-го року. Укртелерадіокомпанія запропонувала керівництву держави обрати саме цей день, тому що 16-го листопада у далекому 1924-му році у Харкові вперше вийшла у ефір передача Українського радіо. Окрім телевізійників та радійників зараз це свято відзначають і представники Інтернет-ЗМІ, і фахівці зв’язку, які забезпечують мільйонам людей доступ до інформації...
Пригоди
Пожежа сталася 15-го листопада близько 6-ої ранку у місті Кобеляки. На вулиці Покровській загорівся легковий автомобіль ВАЗ-2114. На місце прибули працівники 7-ї Державної пожежно-рятувальної частини та 1 одиниця техніки. До 6:30 пожежу ліквідували. Травмованих та загиблих немає, причину пожежі встановлюють. Про це повідомляє офіційний сайт ГУ ДСНС України у Полтавській області. Нагадаємо, раніше на Полтавщині загорілося кафе.