Масляна 2024: традиції та як святкують в Україні

У вівторок, 12 березня, триває другий день святкування Масляної. Цього року свято розпочалося 11 березня та буде тривати до 17 березня.

Журналісти 0532.ua зібрали цікаві факти про Масляну, як її святкують та рецепт приготування смачних млинців.

Походження свята

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали "проводи зими" та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляний тиждень в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е.. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Традиції та звичаї

Ще здавна вважалося, що цей тиждень відрізняється від інших дат тим, що в ці дні люди не їли м’яса, сала та інших жирів. Найчастіше вони їли яйця та молочні продукти, які готували у різний спосіб.

Ще цікавою традицією на святкування залишалося прикрашання грубої — палиці-колодки. Вона мала бути максимально схожою на живу людину. У перший день Масляної палицю обробляли, у вівторок хрестили, в середу вона жила, а в четвер її тіло ніби померло. У п’ятницю ховали палицю, а на другий день було заведено її оплакувати. У неділю наставало завершення святкування.

Саме в неділю всі просили вибачення одне в одного. Цей день має однойменну назву — Прощена неділя. Окрім рідних, прощення потрібно просити у друзів, знайомих тощо. Цього вечора вся родина вечеряла разом за великим святковим столом.

Масляна по днях

• Понеділок - "Зустріч". Цього дня займаються підготовкою продуктів для святкових застіль. Печуть млинці з різними начинками. Перший млинець завжди віддають бідним, щоб вони згадали душі померлих родичів. 
• Вівторок - "Заграваш". Цього дня розпочинаються масові гуляння у центрі міст. Люди катаються на санях з гірок (якщо є сніг), на каруселях, влаштовують театральні вистави, проводять конкурси та змагання.  Основні обряди пов'язані зі сватанням – молоді люди ходять на оглядини та обирають собі майбутнього партнера.
• Середа - "Ласун". Цього дня традиційно ходять на млинці до тещі. Господині запрошують зятя на святковий обід та пригощають млинцями, пирогами та іншими частуваннями.
• Четвер - "Розгуляй". З цього дня розпочинається Широка Масляна. Вся робота була під забороною до кінця тижня, а розважатися можна було вже на повну. У такі дні проводили бійки, конкурси. Змагання, співали пісні, танцювали та водили хороводи. Ще збиралися великими компаніями за спільним столом.
• П'ятниця - "Тещині вечірки". У цей день теща наносить візит у відповідь до будинку зятя. Він кличе її в гості та пригощає млинцями власного приготування. Теща мала право прийти у гості не одна, а з подругами. Вважалося, якщо всі ці обряди виконати точно, то відносини зятя і тещі будуть ідеальними.
• Субота - "Золовкині посиденьки". Цього дня родичі чоловіка наносять візит до будинку свого сина та невістки. Господиня пече млинці та пригощає свекра та свекруха. Невістки родичі зазвичай мали вручити подарунок, щоб показати своє особливе становище і "задобрити" її.
• Неділя - "Прощена". Цього дня заведено просити вибачення і прощати. Важливо провести цей день з добрими думками, у гарному настрої, покаятися у своїх гріхах, щоб увійти у Великий піст із чистою душею та совістю.

Традиційна страва Масляної – млинці чи вареники?

Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнього походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.

Рецепти млинців

Традиційні млинці — тонкі й пористі. Вони смакують просто так і з різними солоними та солодкими начинками. Традиційно в них кладуть м’ясо, сир, фрукти, ягоди, подають зі згущеним молоком або сметанним соусом. 

Інгредієнти:

• 130 г борошна
• 340 мл молока
• 2 яйця
• 2 ст. л. соняшникової олії
• 2 ст. л. цукру
• дрібка солі

Спосіб приготування:

Борошно потрібно просіяти. Для тіста змішайте у місткості яйце, сіль, цукор, олію і перемішай вінчиком до однорідного стану. Додайте просіяне борошно і знову гарно перемішай. 

Тепер додайте до отриманої маси молоко. Вливати його слід обережно, невеликими порціями, постійно помішуючи суміш. 

У вас має вийти рідке тісто, яке рівномірно розтікатиметься по пательні. Якщо воно загусте чи зарідке, то додайте більше молока чи борошна відповідно. 

Перед тим, як перейти до смаження, дайте тісту трохи настоятися. Десяти хвилин буде досить. Після цього змастіть пательню невеликою кількістю олії й вилийте туди тісто, рівномірно розподіляючи його по всій поверхні. 

Випікайте хвилину, потім перевертайте на інший бік і випікайте ще хвилину. Після чого знімайте готовий млинець на тарілку і випікайте наступні, періодично змащуючи сковорідку олією.

Матеріал підготований за інформацією з відкритих джерел.

Нагадаємо, ми публікували головні церковні свята у березні 2024 року.

Також, згадаємо як святкували Масляну у Полтаві до карантину.

Стежте за актуальними новинами у нашому Telegram.