Експерт розповів, як дореволюційні будунки Полтави вдається зберегти від знесення

У Полтаві, крім пам’яток національного та місцевого рівня, також є так звана цінна фонова забудова. Внесення до реєстру будівель у цьому статусі дає можливість їх зберегти від знесення. Про це в нашому матеріалі до Дня Полтави розповів доктор архітектури Вадім Вадімов, який є науковим керівником останнього історико-архітектурного опорного плану — це основний документ, який регулює охоронну зону. 

При статусі «цінної фонової забудови» орендатори або власники такої споруди мають більше можливостей переплановувати конструкції та змінювати її зовнішній вигляд, порівняно з будівлями, які визнані пам’ятками національного та місцевого рівня.

«Цінна фонова забудова — це ще не пам’ятка, але це, з юридичної точки зору, зупиняло подальше знищення таких будівель. Проте не всі будинки вдалося зберегти, наприклад, Будинок Бахмутського, збудований в мавританському стилі, у нього були значні руйнування, про які мало хто згадує, й вже в повоєнні часи будівлю перебудовували, адже людям було потрібно житло. Тому постійно щось прибудовували. Фасадна частина залишилася автентичною, але в інших частинах були значні зміни, тому ми не можемо вже класифікувати цей будинок як пам’ятку», — уточнює архітектор.

Загалом у Полтаві залишилося близько 150 будинків дореволюційного періоду. Кожна з цих будівель перебуває у різному стані. Деякі майже зберегли первозданний вигляд, інші знаходяться в аварійному стані, як-от Кадетський корпус і Будинок Полтавського дворянського зібрання, котрі входять у комплекс Круглої площі.

«Ансамбль Круглої площі — це достатньо визначальна містобудівна організація. Це пам’ятник містобудування. Коли я показував її план польським колегам, вони були у захваті. Але в нас статус містобудівної пам’ятки з точки зору охоронних документів регламентується багатьма чинниками, які не завжди є продуманими», — каже Вадім Митрофанович.

Доктор архітектури розповідає, що в Польщі діють схожі законодавчі норми у сфері містобудування, але в них є більш дієвий механізм штрафних санкції щодо порушників. В Україні, на жаль, не вистачає саме інспекторів, які б усе фіксували. Однак місцеві спеціалісти докладають великих зусиль, щоб Полтава не втратила свій історичний вигляд.

«Ми зробили в електронному вигляді всю центральну частину Полтави. Після напрацювань, ми розробили карту заходів, які можна проводити в різних частинах міста. Ця містобудівна регуляція дозволяє зберегти автентичність не окремої споруди, а всього середовища», — резюмує заслужений архітектор України Вадім Вадімов.

Важливо додати, що у 2000 році Полтава отримала Державну премію у галузі архітектури за комплексну реконструкцію центральної історичної частини. Це єдиний випадок в Україні, коли Державну премію надали за роботу архітекторів і будівельників за значну по площі історичну частину міста.

Також місто у 2003 році затвердило на сесії міської ради детальні правила забудови історичної частини міста, які стали першим в Україні прикладом системного підходу збереження історичної забудови з використанням ГІС-технологій та встановленням кадастрової системи обліку.

Читайте також: чому ландшафт Полтави вважається витвором мистецтва та на скільки пагорбах стоїть місто.

Стежте за усіма новинами у нашому Telegram.