На полтавській «Відвазі» молодь вчили відповідальності за себе та свою країну

Вийти за межі комфорту, позбутися шкідливих звичок та не втрачати час на безкорисні справи – ось чому вчить молодь всеукраїнський вишкільний табір "Відвага імені Івана Гавдиди", який відбувся з 1-12 серпня під Полтавою.

Цього року на табір, який вже багато років організовує Молодіжний Націоналістичний Конгрес, зголосилося близько сотні юнаків та дівчат з усіх куточків України.

Традиційно програма "Відваги" вирізнялася насиченістю, різноманітністю, збалансованістю теоретичної та практичної частини, а кожен день проходив під гаслом однієї з точок 10 заповідей українця-волюнтариста.

Так, у перші дні таборовики прослухали лекції присвячені мандрівництву, табірництву та виживанню в природі, які проводив засновник магазину туристичного спорядження TopRope.com.ua, член МНК Олександр Омельченко. Навичкам орієнтування на місцевості навчав екс-капітан ЗСУ Віктор Стеблянко, а заняття присвячені основам ефективної громадської діяльності проводили гості табору - Олександр Солонтай (Інститут політичної освіти), Леся Матвійчук (Центр Громадянських Свобод) та Анна Рожкова (Фундація Регіональних Ініціатив).

На таборі також діяла виставка "Армія Нескорених", присвячена боротьбі Організації Українських Націоналістів та Українській Повстанській Армії, екскурсію по ній проводили голова Ради Честі МНК Дмитро Жмайло та викладач Львівського національного університету, заступник голови МНК Соломія Фаріон. Про історію Молодіжного Націоналістичного Конгресу, систему таборів та рівні членства розповів сам Голова МНК Сергій Кузан.

Свою фізичну вправність хлопці та дівчата доводили у численних змаганнях та спортивних іграх. Зокрема, під час чемпіонату з регбі, кікбоксінгу, досить складної смуги перешкод, теренової гри, рейндж-кидка довжиною понад 65 кілометрів на туристичних змагань з елементами техніки скелелазіння, катання на велосипедах, водних ігор, сплаві на байдарках та дня аскетизму.

Самі ж таборовики всі ці нелегкі 12 днів навчалися перемагати себе, свої слабкості, а подекуди й лінощі. Досить сильно сприяв цьому окремий штрафний рій, куди потрапляли таборовики за свої проступки, і нелегкою працею мусили вибороти собі право повернутися до свого рою. Перед кожним прийомом їжі учасники мусили показати сценку присвячену таборовому життю, що нерідко розкривало творчі здібності молодих хлопців та дівчат, про які вони зазвичай і самі не здогадувалися.

Невід’ємною частиною "Відваги" також були перегляди фільмів та вечірні ватри, де учасники показували гумористичні постановки, співали повстанських та стрілецьких пісень, обмінювалися листами (всі дні на таборі діяла "Таборова пошта").

По закінченню таборування учасники поклали квіти до пам’ятника Запорізьким козакам, що в Полтаві.

"Відвага" - це не просто місце, де можна себе загартувати. Тут перевіряються знайомства, з’являються нові друзі, з якими можна пережити за 12 днів ціле життя, тут формуються особистості, що відповідають за свої вчинки, які розуміють, що невиконання навіть найменших завдань – карається, поки що штрафбатом, а в реальному світі може коштувати життя", - ділиться враженнями представниця МНК з Києва Маргарита Долгая.

Підсумовуючи все вищезазначене хотілося б акцентувати увагу на тому, що організатори табору, його провід, хотіли перш за все виплекати в серцях цих юних людей відповідальність. Відповідальність за себе, свої вчинки, своїх друзів і за долю своєї країни в цілому. Коли бачиш, як в одну єдину, міцну команду згуртовуються юнаки та дівчата зі Львова, Тернополя, Чернівців, Києва, Полтави, Сум, Харкова, Луганська, Дніпропетровська, Донецька та багатьох інших міст, відразу пригадуються слова блаженнійшого Любомира Гузара: "В Україні немає поділу на Схід і Захід, в Україні є поділ на тих, хто Україну любить, і хто її не любить".

Молодіжний Націоналістичний Конгрес висловлює подяку всім організаціям та установам, що сприяли проведенню "Відваги". Зокрема, Міністерству молоді та спорту України, Лізі Українок Канади, Злученому Україно-Американському Допомоговому Комітету, народному депутату України Юрію Бублику, Ковалівській сільській раді в особі її голови Олександру Бублику та іншим жертводавцям.