Яку лампу обрати?

Звичні нам ще з радянських часів лампочки розжарювання стрімко відходять у минуле, нині їх можна зустріти хіба що у помешканнях громадян, а вже з 2014 року вони можуть повністю зникнути з полиць наших магазинів.

Тож як не потрапити впросак, купуючи недешеву сучасну лампу і чи завжди варто гнатися за енергоефективністю, якщо існує ризик, що «новинка» спровокує погіршення зору?

Ні для кого не секрет, що нині навантаження на очі середньостатистичного жителя нашої планети просто шалене. Ще 30-40 років тому подібне навіть важко було уявити. Комп’ютери, смартфони, планшети, електронні книги та інші досягнення техніки оточують нас і вдома, і на роботі. Тож ми годинами змушені проводити біля екранів, вдивляючись в дрібний шрифт чи мініатюрні деталі малюнка. Особливо потерпають очі дітей, адже зорові м’язи у них ще не зміцніли.

За даними, зібраними інформаційним агентством УНІАН, 3% дітей вже у перші роки навчання мають порушення зору. До 3-4 класу цей показник зростає до 10%, а серед старшокласників майже до 20%, тобто кожен п’ятий випускник покидає стіни школи з погіршеним зором. Та й не дивно, адже якщо в радянські часи учні черпали знання лише з книг, а всі підручники мали бути надруковані контрасним (яскравим) шрифтом розміром не меншим за 12-6 пунктів. Нині ж джерел інформації дуже багато: від спеціальної літератури, за якою навчаються учні класів з поглибленим вивченням того чи іншого предмету, до інтернет-матеріалів, постійне читання яких є серйознм випробуванням для наших очей. Нерідко продвинутий школяр закачує всі потрібні тексти в свій смартфон і встановлює 4-пунктовий діамант (1,4 міліметрів у висоту), щоб більше тексту влізло на крихітний екранчик. Ось і доводиться молодим людям масово вдягати окуляри.

Яскраве світло має неабияке значення й для людей середнього і старшого віку, з вже ослабленим зором. Помічено, що для зорового комфорту п’ятидесятирічної людини потрібно втроє більше освітлення, ніж двадцятирічному.

Освітлюваність в нашій державі регламентується державними будівельними нормами ДБН В.2.5.-28-2006 «Природне і штучне освітлення». Проте, європейські норми освітлення, тобто ті, що увійшли до європейських стандартів, зокрема EN 12464-1:2011 розроблені європейським технічним комітетом «Light and lighting», що означає «Світло та освітлення», містять дещо жорсткіші вимоги, ніж ті, якими керуються в нашій державі. Значно досконаліші норми освітлення приміщень має і сусідня Росія. Зокрема, в цій країні поки що заборонено використовувати світлодіодні лампи в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, оскільки ці технології відпрацьовані не до кінця. В Україні ж жодних нормативних документів, які б регламентували поводження із світлодіодами, на разі немає.

То як же організувати освітлення помешкання так, щоб і очам було зручно, і електроенергію зекономити?

На думку фахівців, саме «лампочки Ілліча» найбільш комфортні для наших очей, вони мають приємний для зору безперервний спектр та відмінну кольоропередачу. Що дуже важливо, якщо економія будь-якою ціною для Вас не головне. В їх світлі прекрасно передаються кольори меблів і інтер’єру в теплій і нейтральній гаммі, а також колір обличчя людини. Проте, таке традиційне рішення економічно дуже не вигідне, адже як відомо, лампи розжарювання, споживають найбільше електроенергії. Отже, їх можна з повним правом назвати не лише джерелом світла, а й «обігрівачем». Світлова віддача ламп розжарювання дуже мала і складає 7-15 лм/Вт, в залежності від потужності. На 30-50% ефективніші звичайних лампочок – «галогенки», їх світлова віддача становить 14-28 лм/Вт. Тож саме «галогенки» на напругу живлення 12 В вважаються найкращим варіантом для житлових приміщень. В першу чергу лампи розжарювання згодяться для використання у настольних лампах. Світильниках біля ліжка, торшерах – словом, скрізь, де Ви читаєте чи зазнаєте інших навантажень на очі. Тут звичність для ока та безпечність світла перевищують всі інші вигоди.

Компактні люменісцентні лампи – добра нагода економити електроенергію, а значить і кошти у вашому гаманцеві. Вони вже давно прижилися в оселі мало не кожного українця. Проте, якщо виробництво ламп розжарювання налагоджене, то «енергозберігайки» залишають масу можливостей для «оптимізації» (читай: здешевлення) конструкції, і китайські компанії цим користуються. Та й що гріха таїти, наші торгівці електротоварами найчастіше замовляють в Піднебесній найдешевші моделі, аби отримати від їх продажу щонайменше 100, а то й 200% прибутку. Улюблений трюк таких виробників – «перемаркувати» лампу на більшу потужність, наприклад, 15-Вт продати під виглядом 20-40Вт. Подекуди, реальна потужність ламп, які надходять у торгівельну мережу, може бути у два, а то й три рази меншою від задекларованої. Оскільки таке трапляється доволі часто, то із сумної споживацької практики відомо, що 100-ваттну лампу розжарювання доцільно міняти не на 20-ваттну енергозберігаючу. А на 26-32-ваттну…

Практично всі параметри неякісних компактних ламп нестабільні і можуть істотно відрізнятися від заявлених. В першу чергу відзначається знижений світловий потік, підвищення пульсації, що робить експлуатацію такої лампи, як мінімум некомфортною, а як максимум – за рік її використання зіпсуєш зір. До того ж через декілька місяців неякісна лампа почне тьмяніти (деградує люмінофор), а пульсації почнуть зростати (конденсатори втрачають ємність через перегрів).

Суспільство не повинно миритися з таким станом справ на світлотехнічному ринку, адже відповідно до законів України «Про захист прав споживачів» та «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» постачальники повинні стежити за тим, яку продукцію вони закуповують, періодично проводити її випробування за показниками якості та безпеки, бувати з аудиторськими перевірками на підприємствах виробниках, якщо вони є їхніми оптовими клієнтами.. Зі свого боку державне підприємство «Полтавастандартметрологія» готове надавати їм посильну допомогу у цій роботі. Підприємство має для цього потужну випробувальну базу, оснащену відповідним обладнанням, досвідчених кваліфікованих фахівців. Орган з оцінки відповідності, уповноважений на проведення незалежного оцінювання та добровільної сертифікації подібної продукції.

Що стосується світлодіодів, які по-праву називають майбутнім світлотехнічної галузі, то за прогнозами компанії Philips, до 2020 року частка світлодіодного освітлення в розвинених країнах складе 75%, до цього часу дорога нині якісна світлодіодна продукція повинна знизитися в ціні.

Світлодіоди мають великі переваги перед іншими штучними джерелами освітлювання, хоча б за рахунок малих габаритів, екологічності, міцності та довговічності. Проте, ці технології ще не відпрацьовані до кінця. На сьогоднішній день дійсно якісна продукція коштує дуже дорого і є недоступною для пересічного споживача, а масові вироби мають світловіддачу на рівні 70-80 лм/Вт, яка ще й зменшується в процесі роботи лампи. Виходять з ладу неякісні світлодіоди значно швидше очікуваного строку.

Тож як бачимо, у кожного виду ламп є свої сильні й слабкі сторони. А вже споживач сам повинен обирати, що йому більше до вподоби.