Куточок старого мiста вулиця Панянка

Розповідаючи про цю вулицю нашого міста гостям чи юним землякам, полтавці старшого віку розкажуть і гарну народну легенду, не забудуть нагадати, що її ніяк не міг обминути своєю увагою славетний наш земляк І.П. Котляревський.

Цей куточок старої Полтави, як і уся вона, теж бачив на своєму віку багато чого. Про нього не раз згадували, то в історичній літературі, то в газетних статтях у різні часи автори різних поглядів. Полтава знищувалась ворогами багато разів, але, мов, той легендарний птах Фенікс, із попелу, із руїн відроджувалася знову і знову. ЇЇ нищили за часів Київської Русі,як ішла княжа дружина проти половців. Її сплюндрували, стерли з лиця землі орди монголо-татарського хана Бату (Батия) у 1239 році. Потім золотоординські орди Тімур-Кутлуга та Едигея. Після чергового її відродження як прикордонної фортеці на кордоні Великого князівства Литовського із Золотою Ордою вона була знищена під час спустошливих нападів кримського хана Менглі-Гірея в 1482 році за домовленістю з його союзником – московським князем Василем Шуйським.

Після Люблінської угоди 1569 року між Великим князівством Литовським та Королівством Польським і утворення Речі Посполитої наш край увійшов до складу королівських володінь. Оскільки Полтава залишилась важливим прикордонним пунктом між Річчю Посполитою і Московським князівством, польський уряд звертає увагу на відродження фортеці Полтава. Тут розквартировуються королівський війська на чолі з головнокомандуючим – коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, який був великим польським магнатом.

Відомий дослідник давньої історії Полтави М.В. Лятошинський писав, що Станіслав Жолкевський був фактично володарем Полтави у 1590-1608 роках. На правому високому березі Ворскли, на горі, що нині відома під назвою Іванова гора, на старому городищі, головнокомандувач королівського війська відроджує стару та будує нову фортецю, закладає справжнє сучасне місто. Воно охоплювало територію між двома ярами, які з тих часів носять назви Мазурівка та Панянка.

Стару центральну частину міста, так зване Городище, на трикутному мисі між згаданими ярами було укріплено земляними валами, ровом, частоколом. Східний та південний схили мису були дуже крутими, то їх лише укріпили частоколом, а з південно-західного боку (потім Петровська площа, Площа Леніна) було викопано рів і насипано земляний вал, який теж укріпили. Зліва фортецю омивала невеличка, але в той час повноводна і швидкоплинна річечка Лтава, яка текла до Ворскли Мазурівським яром.

На початку 40-х років 17 століття правонаступник і зять Жолкевського коронний гетьман Станіслав Конєцпольский розширив Полтавську фортецю за проектом французького інженера Гійома-Левассера да Боплана, який був на службі у польського уряду. Тепер фортеця збільшилась майже вдвічі. До її складу було включено Мазурівський яр із річечкою Лтавою біля її витоків та плато на південному заході. Ця частина стала називатись Новим містом на противагу старому Городищу. Панянка прилягла до старого міста старої частини фортеці.

У історико-статистичних відомостях середини 19 століття налічується в Полтаві тих часів 15 площ, 52 вулиці та 80 провулків. У статистичному матеріалі також згадувалося кілька так званих перекатів (розкатів) поблизу стін давньої фортеці, залишки якої було знищено в першій чверті 19 століття. Перекати – це один із оборонних облаштунків у давніх фортецях. У Полтаві здавна були відомі два таких перекати. Великий знаходився поблизу старовинної Самсоніївської башти, на місці якої у 1908-1909 роках до 200-річчя Полтавської битки було збудовано Білу Альтанку. Другий – малий перекат – знаходився на самій вершині гори Панянки та прилеглих до неї територій – теперішнього Сонячного парку. В умовах Полтави найбільш зручним місцем для перекату була частина нинішньої вулиці панянка на її початку. Тут дуже вузький і крутий підйом вів знизу панянським яром до в'їзних воріт фортеці. Праворуч і ліворуч підйому були круті обриви нинішнього бульвару, тоді захищеного валом. Згори, з боків захисники фортеці в разі нападу ворога, який прагнув пробитись до воріт, могли скочуватись, скидати заздалегідь заготовлені колоди, каміння, а взимку, поливши водою, створювати крижаний покрив крутої вузької стежини яру.

Щодо назви Панянка - вона з'явилася у першій половині 17 століття, яку носили і яр і гора. З давніх давен серед полтавців збереглася легенда, з якої дізнаємося, що в давнину в місті жив якийсь польський вельможа. Донька його довго і тяжко хворіла, але потім попивши води з джерела, що текло з гори яром, вилікувалася тією цілющою водою, зцілилися і інші полтавці, які вірили в цілющу силу води і бережно ставилися як до великих так і до малих річок і джерел.

І з тих часів яр і ту місцевість люди і прозвали панянкою. Підтвердження цьому знаходимо в книзі "Россия. Полное географическое описание Отечества" Том 7 "Малороссия". Автори глави 8, де йдеться про Полтавщину, В.В. Морачевский, Б.Г. Карпов, та І.М. Малишева пишуть про неї станом на початок 20 століття. Завдяки подальшій забудові міста, сполученню між собою коротких вулиць та провулків, тепер їх налічувалося менше – 36 вулиць та 9 площ. А також говориться, що в Полтаві кілька ярів, які зберегли свої давні назви. Один біля монастиря, по течії річки Полтавки (Тарапуньки), який називається Задихальний, другий у напрямку німецької колонії – Бойків. Паралельно до нього разташовувася третій яр – Панянка.

Вулиця Панянка, яка починається в Жовтневому районі міста від вулиці Парижської Комуни, пролягає по території ленінського району. Назву свою вона отримала від уже згаданого панянського яру, що здавна пролягав від корінного високого правого берега Ворскли до її русла. На його початку, де починається нинішня вулиця Панянка, в 17 столітті була збудована сторожова вежа, яка охоронялася проїзд на греблю, яка вела до села Триби і далі на Харківський тракт. Забудовувати схили яру почали в 19 столітті, завдяки чому і утворилася вулиця. На частині території нинішнього Сонячного парку та прилеглій частині площі на горі Панянці був здавна Полтавський базар, аж до перенесення його на нове місце, на Новоселівку, у першій половині 19 століття. Але все одно той старий , так званий Петрівський базар, хоча і невеликий існував аж до революції, а потім і в перші десятиліття радянської влади.

Вулиця Панянка поєднувала територію Петрівського базару і Панянську площу. На Панянській площі містився комплекс споруд міського водогону. Тут своєрідною пам’яткою міста була водонапірна башта. Внизу вулиці знаходилася водокачка. З дореволюційних часів існували і ливарні майстерні, на базі яких за радянської влади виросли корпуси дослідного ливарного-мехнічного заводу.

Здавна Панянка була місцем прогулянок і розваг полтавців, особливо цього кутка міста. В дореволюційні роки дорога була викладена бруківкою. Доки її не було, під час дощової погоди нею практично неможливо було ні пройти не проїхати. В дореволюційні та ще й в довоєнні роки, оскільки транспорту в місті було небагато, ця вулиця була занадто тихою.

У 1994 році на панянському бульварі було споруджено пам’ятник козакам. Які загинули за волю України. Пам’ятник створений по проекту художника В. Батурина, скульптор В. Білоус.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
157 переглядів у вересні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Пригоди
Співробітники ювенальної поліції Полтави та дільничі офіцери поліції встановили осі, які вночі зруйнували бетонний паркан огорожі занедбаного підприємства у мікрорайоні Браїлки. Ними виявилися десятеро дітей віком від 12 до 15 років.       - Оскільки діти ще не досягли віку, з якого їх можна притягнути до відповідальності за скоєння подібного правопорушення, то відповідати за їх поведінку будуть їхні батьки, - зазначив начальник відділення поліції № 1 м. П...
Суспільство
Міністерство освіти і науки України на своєму сайті винесло на громадське обговорення до 10 жовтня новий порядок проведення інституційного аудиту в середніх школах. На відміну від атестації закладів, що мала наглядово-контрольні функції, інституційний аудит впроваджується як інструмент підтримки закладів загальної середньої освіти. Планується, що комплексна зовнішня перевірка торкнеться управління, навчальних процесів, а також якості освіти. Експерт з осві...
Пригоди
22 вересня сталася жахлива аварія на дорозі поблизу села Ковтуни Хорольського району Полтавської області. За інформацією поліції Полтавщини зіткнулися 3 автомобілі: TOYOTA Prado, Fiat Doblo та Skoda. Від отриманих тілесних ушкоджень, прямо в кареті швидкої допомоги, померла пасажирка Fiat Doblo. На місці працює слідчо-оперативна група поліції, фахівці з“ясовують обставини ДТП. Подробиці - у наших наступних публікаціях.
Суспільство
У Полтаві неймовірно гучно і масштабно святкують День міста. Святковий день почався парадом «Полтава вишивана» – довжелезна колона вдягнутих у найрізноманітніші вишиванки студентів та школярів урочисто пройшла центром міста. Стартували від Соборного майдану і через вулицю Небесної сотні та Першотравневий проспект весело, з піснями «Червона рута», «Лента за лентою» та гімном України пройшлися до парку Перемога. У парку святкування триватиме цілий день, на м...
Пригоди
21 вересня до міської клінічної лікарні міста Горішні Плавні прямо з заводу «Полтавський ГЗК» госпіталізовано чоловіка. У нього діагностували закритий перелом обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням. Слюсар-ремонтник 1968 року народження отримав травми під час виробничого процесу внаслідок удару металевою трубою. Стан постраждалого задовільний.
Новини компаній
Один из лидеров оппозиции Александр Вилкул на своей странице в Facebook написал: «Уважаемые полтавчане! Поздравляю вас с Днем города и 75-й годовщиной его освобождения от фашистских захватчиков! То, что вы широко отмечаете эти праздники, символизирует ваше уважение к героизму освободителей и веру в собственные силы для развития города и восстановления нормальной жизни. Полтава – один из легендарных городов Украины. В нем живут талантливые и трудолюбивые лю...
Суспільство
Президент України Петро Порошенко привітав полтавців з Днем міста. Вітання розміщено на  офіційному сайті Полтавської міської ради: Дорогі полтавці! Сердечно вітаю вас із Днем міста. У всі часи української історії Полтава була ареною знакових подій, міцною опорою державності та культури, колискою корифеїв науки й мистецтва. Сьогодні Полтава – це місто мудрих, працьовитих, талановитих людей, які ефективно використовують наявний потенціал, примножують вікову...
Суспільство
Питання «куди піти на вихідних», особливо, якщо на них припадає одне з останніх масштабних свят року – День міста – турбує майже кожного полтавця. Ну, звичайно, якщо ви не соціопат. Тож куди все-таки піти? Ми постаралися зібрати для вас усі найцікавіші заходи міста. 22.09 — міське свято до Дня міста: У рамках відзначення Дня міста відбудеться щорічний арт-проект «Полтава вишивана» Цього року арт-проект подарує безліч яскравих та незабутніх вражень Урочиста...
Суспільство
21 вересня у Полтаві відбувся семінар-презентація «Люди з інвалідністю: як правильно говорити з ними та про них». Його провели активісти ГО Полтавське міське громадське об’єднання людей з інвалідністю. У павільйоні зібралося багацько полтавців, у невимушеній і легкій атмосфері Ірина Твердохліб, одна з лідерів об’єднання, розповіла як же насправді називати людей з інвалідністю та як розмовляти з ними, не принижуючи ані себе, ані співрозмовника. Дуже яскраво...