«У фітнес-клуб ходять не лише за м’язами!» - директорка «Spartak-GYM» розповідає: що полтавці шукають і що знаходять у залі

10-го вересня в Україні відзначають День фізичної культури і спорту. Напередодні цього свята ми поспілкувалися про спорт, користь фітнесу та позитивних емоцій із Оленою Рудім, директоркою фітнес-клубу «Spartak-GYM».

Олена Рудім є тренеркою групових програм, персональною тренеркою категорії PRO та дипломованою фахівчинею у галузі фізичної культури. Працює у «Spartak-GYM» із дня відкриття – вже дев’ять років.

-Пані Олено, для тих наших читачів, які не є вашими клієнтами, розкажіть – що собою являє «Spartak-GYM»?

- Це великий фітнес-клуб, який складається із двох поверхів. Загальна площа – 1800 квадратних метрів. Є велика сучасна тренажерна зала з достатньою кількістю кардіотренажерів, вантажноблокових тренажерів та вільних вагів. Є велика студія кросфіту, де тренуються як спортсмени, так і звичайні клієнти. Зараз у нас займаються дуже багато спортсменів, які приїхали із інших міст, підтримують свою форму. Тому що у нас є обладнання, аналогів якому у нашому місті немає. У нас також – найбільші студії для групових програм: скай джампінг, ТRX, сycle, LesMills. Я вважаю, що у нас найкращі тренери із групових занять. У деяких з них досвід роботи у фітнесі – більше 15 років. Їх високий рівень відзначають і люди, які переїздять до нас із інших міст і ходять до нашого клубу: це клієнти із Дніпра, Харкова, Києва.

-Можете розповісти про те, якими саме вправами займаються на групових програмах?

-Наприклад, TRX– це заняття на підвісних петлях, функціональні тренування, вони замінюють тренажерну залу, але люди там працюють зі своєю власною вагою. При цьому тренер завжди підбирає таке навантаження, яке відповідає рівню відвідувача – як новачка, так і «бувалого».

Скай джампінг – це тренування на спеціальних батутах – «джампах» (їх у нас двадцять). Під запальні музичні треки клієнти разом із тренером виконують веселі рухи. При цьому джамп амортизує, отримується ефект води, немає навантаження на суглоби і на поперек.

-Наскільки це корисно зі спортивного погляду? Адже візуально це виглядає суто як розвага?

-Групові тренування з цього і складаються: 50 відсотків – це розвага, гарний настрій, драйв, зарядження позитивними емоціями та 50 відсотків – покращені фізичні показники.

-Чи є відмінність між чоловіками і жінками при виборі комплексів вправ?

-Чоловіки частіше ходять на healthy back(здорова спина), щоб покращити поставу. Зараз сидячий образ життя майже у всіх. Тому ми виконуємо вправи на розтягування, на покращення мобільності суглобів та на укріплення спини. Також чоловіки віддають перевагу кросфіту та тренажерній залі.

Жінки? Жінки займаються усім, чим можна. Хтось любить танцювати, комусь подобається йога, хтось не уявляє свого життя без емоцій, без драйву, без штанг. Можу сказати, що кожен у нашому клубі знайде і своє тренування, і свого тренера.

-Якого віку люди ходять до фітнес-клубу?

-У нас є програми для різних вікових груп. Є дитяча програма – для віку від 9 до 16 років. Діти – це ж молоді організми, що ростуть. Їм не можна виконувати певні вправи. Вони під наглядом спеціаліста виконують кругові тренування із маленькими вагами або власним тілом та розвиваючі ігри. Їм цікаво: вони і граються, і отримують фізичну активність.

Із 17 років діти вже відвідують групові програми. Щодо верхньої вікової межі – найстаршій нашій відвідувачці – 82 роки!

- З вашого досвіду, чому люди найчастіше приходять до залу?

- Кожен приходить за чимось своїм. Фітнес – це ж не лише про спорт! Це – образ життя, який включає багато факторів: соціальний, фізичний, духовний, психологічний. І соціальний – напевно, найважливіший. У залі люди не лише тренуються та качають м'язи. Люди, перш за все, знаходять у залі однодумців. Кожен знаходить тут своїх людей, із якими продовжує спілкування і поза тренуваннями та фізичними вправами.

-Як змінилася робота клубу із повномасштабною війною?

-У перший день повномасштабного вторгнення ми приїхали у клуб о сьомій ранку. Перш за все, розрахувалися із людьми. Потім обійнялися, поплакали і роз’їхалися – хтось до батьків, хтось на дачу чи у заміський будинок. Перші тижні провели у бомбосховищах, але постійно були на зв’язку, підтримували одне одного.

-Як і коли вирішили, що можете повернутися до роботи?

-15-го березня ми спробували відкритися. Багато хто нас не розумів, запитували – навіщо зараз потрібен цей фітнес? Ми вирішили спробувати. Перших клієнтів зустрічали ледь не обіймами – дуже раді були одне одного бачити. Потім почали більше і більше людей приходити.

Ми разом із нашими тренерами робили танцювальний марафон на підтримку ЗСУ. Зібрали близько 7 тисяч гривень. Це був безкоштовний марафон на вулиці для всіх бажаючих. Ті, хто бажав – брав участь, ті, хто міг – долучалися коштами. Я вдячна усім нашим клієнтам і гостям, які до цієї справи долучилися; тренерам нашого чудового колективу, які не просто відпрацювали – вони цим пройнялися.

-Чи стали полтавці менше ходити в зал із початком повномасштабної війни?

-Великий відтік наших постійних клієнтів стався через міграцію – люди просто виїхали з міста. Натомість відсотків 40 додалося клієнтів із інших міст України. Найбільше – із Харкова, Маріуполя, Миколаєва. Вони беруть, в основному, місячні абонементи.

-23-го вересня вашому клубу виповнюється 9 років. Чи будете якось особливо відзначати?

-Так, дійсно, 23-го вересня клубу «Spartak-GYM» виповнюється 9 років. Ні, з огляду на воєнний стан ми не плануємо жодних святкувань цього року. Але до цієї дати робимо подарунок для наших клієнтів: із 20 по 25 вересня даруємо 9-відсоткову додаткову знижку на будь-який абонемент до нашого клубу.