• Головна
  • Пасічник із Полтави розповів про голод бджіл навесні цього року та про те, чому війна не змінила ціни на мед
09:30, 19 серпня
Надійне джерело

Пасічник із Полтави розповів про голод бджіл навесні цього року та про те, чому війна не змінила ціни на мед

Пасічник із Полтави розповів про голод бджіл навесні цього року та про те, чому війна не змінила ціни на мед

Полтавець Олексій Пікалов займається бджільництвом із 2014-го року. Перед тим, як створити власну пасіку, навчався у Полтавській аграрній академії та закінчив Гадяцьке аграрне училище за спеціальністю "Бджоляр". Починав із десятка вуликів, спершу поєднував пасіку із іншою діяльністю, але пізніше почав займатися бджільництвом як основною роботою. Сьогодні має 130 вуликів із бджолиними сім’ями на пасіці у селі Носівка Полтавської ОТГ. У переддень Дня Пасічника ми говорили із Олексієм про пасіку, бджіл та те, як вплинула війна на ціни на мед.

-Олексію, ви розповіли, що починали із десятка вуликів, а зараз маєте 130 бджолосімей. А скільки зараз коштує одна бджолина сім’я і сам вулик, наскільки це дороге задоволення?

-Цього року ціни не є показовими, тому що війна внесла свої корективи: пропозиція перевищувала попит, багато пасік продавали. Зазвичай бджолосім’ї продають у травні, у період із 5 по 15 травня. Я продавав, так звані, «пакети» - це маленька бджолосімя із чотирьох рамок розплоду, обсиджених бджолою. Ціна була 1400 гривень. Інші пасічники продавали по-різному, десь було дорожче – 1500 і вище. На Заході України могли бути і ціни нижчі – у 1000 гривень. Купити готовий вулик можна було раніше за 1500-1600 гривень. Хоча я минулого року закупив дерево і робив вулики сам.

-Яким цей рік видався для пасічників?

-Цей рік на медозбір дуже непоганий. Але мінусом була затяжна весна. Травень видався дуже холодним, бджоли голодували і не розвивалися. Це на два тижні стримало розвиток бджолиної сім'ї. Акація цього року добре зацвіла, непогано виділяла нектар, але там, де пройшли дощі із градом, цвіт облетів. Під час цвітіння липи дощі були помірні, тому медозбір теж був хорошим. Із соняшника - теж, само собою.

Звісно, були проблеми, пов’язані із війною. Деяких пасічників не пускали на медозбір до певних територій через небезпеку та певні обмеження. У мене пасіка стаціонарна, я її не вивожу, що навколо цвіте – те й моє.

Для бджоли відстань для продуктивного лету – 2 кілометри, все, що далі, вже буде непродуктивним. Вони приноситимуть, але це буде як «Камазом» мішок картоплі перевозити.

-Чи вплинула війна на ціну на мед? Скільки просите за мед зі своєї пасіки?

-Треба врахувати, що Україна була в лідерах на світовому ринку за обсягами експорту меду. Але із початком повномасштабної війни ми втратили прифронтові зони, втратили пасіки, пасічників, багато бджолосімей. Через втрачені обсяги, звичайно, ми не зможемо укладати настільки вигідні експортні контракти, тому що є конкуренти із інших країн. Щодо внутрішнього ринку, то ціни не надто змінилися, хоча всі продукти подорожчали. Втім, водночас, через війну впала платоспроможність населення. Варто також врахувати, що мед, на жаль, поки що все ж таки не є основним продуктом на столі.

Соняшниковий мед є найдешевшим, його продають цього року у середньому по 150 гривень за літр. Різнотрав’я цього року я продавав по 250 гривень за літр. Акацієвий коштує від 300 гривень за літр. Ціна на нього така висока, тому що акацію дуже важко зібрати. Вона цвіте короткий термін – 10 днів максимум, щоб її зібрати, треба виїхати на великий масив і сильними бджолосімями. Мед із акації корисний для діабетиків, він містить мало пилкових зерен і не викликає алергію. В ідеалі акацієвий мед має бути прозорим, або із зеленкуватим відтінком. Якщо він має жовтизну, значить, вже є домішок інших трав.

-Зрозуміло, що цей рік є складним і не є показовим через війну. А загалом, чи підтримує держава українських пасічників?

-Так, були обласна та всеукраїнська програма дотацій. Наприклад, коли пасічник-початківець купував медогонку, воскотопку та стіл для розпечатки, держава компенсувала йому 50 відсотків вартості. Також повертали половину коштів при закупівлі племінного матеріалу, до 20 тисяч на одні руки. Крім цього, виплачували дотацію. Можна було отримати близько 200 гривень на одну бджолосімю.

-Чи стикалися ви із проблемою загибелі бджіл внаслідок внесення гербіцидів? Як її вирішували?

-Коли я створював свою пасіку, одразу взяв контакти аграріїв, землі яких були по сусідству. Із усіма зустрівся, переговорив, всі люди адекватні, із усіма порозумілися. Хоча повністю уникнути таких загроз не завжди виходить. Наприклад, навесні сіють протруєну кукурудзу за допомогою пневмосівалок. Отруєний пил із кукурудзи осідає на квіт біля полів, потім його збирають бджоли і несуть у вулик. Гинуть самі, гине приплод, який вони годують.

Зараз нас, переважно, рятує те, що більшість аграріїв використовують якісні та сертифіковані засоби захисту рослин. При правильному їх застосуванні вони не наносять бджолам шкоди. А от там, де вносять дешевші, китайські – навіть не інсектициди, а гербіциди – там бджоли гинуть.

-Для вас пасіка – це лише власна справа чи ще і заняття для душі?

-Звичайно, це – бізнес, тому що дає можливість заробляти на життя. Але для цієї справи потрібно мати певну любов до бджоли, переживати за неї. У бджільництві існує багато нюансів, які потрібно враховувати. От у мене вже більше 100 вуликів. Я за усіма сімями однаково доглядаю, ставлюся до всіх по-рівному, але одні вулики дають гарний результат і приносять прибуток, а інші, навпаки - проблеми. Слід врахувати, що бджола – це лише частково одомашнена свійська комаха. Потрібно знати біологічні закони і розуміти, що все життя бджоли побудоване на інстинктах. Якщо пасічнику вдасться їх вивчити і зрозуміти, він завжди буде успішним. Чи вдалося це мені? Ні, я ще їх повністю не вивчив.

Пасічник із Полтави розповів про голод бджіл навесні цього року та про те, чому війна не змінила ціни на мед, фото-1
Пасічник із Полтави розповів про голод бджіл навесні цього року та про те, чому війна не змінила ціни на мед, фото-2
Пасічник із Полтави розповів про голод бджіл навесні цього року та про те, чому війна не змінила ціни на мед, фото-3

Нагадаємо, у Полтаві минулого тижня пройшов триденний медовий ярмарок.

Щоб оперативно стежити  за перевіреними новинами підписуйтеся на наш Telegram.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Полтава #День пасічника #розмова #бджоли #мед #медозбір #ціни
Оголошення
live comments feed...