«Зеленi легенi» міста Полтави

Літо – чудова пора для відпочинку. Як тільки випадає сонячний, а тим більше вихідний день, нас так і тягне у ліс, до річки, у парк. І це не дивно, те що наша підсвідомість тягне нас до лісу. Слід сказати, що за одну добу один гектар листяного лісу виділяє до 30 кг фітонцидів (біологічно активні речовини, що утворюються рослинами, які вбивають чи пригнічують зростання і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів, та інші форми мікроорганізмів). Цього достатньо, щоб очистити повітря великого міста, в 1 метрі кубічному якого знаходиться 36000 бактерій. Вчені також вважають, що ліс іонізує повітря круглий рік. На думку академіка М. Холодного до складу летючих сполук лісних порід входять вітаміноподібні речовини.. Отже наш організм автоматично пропонує нам оздоровитись. 

Перед тим як їхать у відпустку варто придбати сонцезахисні окуляри.

купить солнцезащитные очки

Я вважаю, що ніхто не буде заперечувати, що одним з найпопулярніших місць відпочинку полтавців є Полтавський міський парк, або Дендропарк, як ми звикли його називати.

Саме головне, мало хто з місцевого населення знає, що це  рукотворна пам'ятка природи.

Справжніми "зеленими легенями" міста Полтави називають цей парк. Не багато в нашій країні міст, які м могли похвалитись таким зеленим оточенням. А колись, весною 1962 року, територія, яку він займає, не привертала особливої уваги. Це були еродовані схили балок, на яких росли кущі глоду та шипшини. Але знайшлись фахівці, які вирішили, що поблизу Полтави немає кращої місцевості для створення справжнього ландшафтного парку.

Територія сучасного дендропарку за часів Полтавської баталії являла собою густу незайману діброву. Під час другої світової війни зелений масив був вирубаний фашистами і вивезений до Німеччини, а місцеві жителі на великій площі викорчовували пеньки. Залишилась лише невелика частина лісу площею 22 га. Загальна площа заповідного поля близько 760 га, парк займає 135 га.

У 1962 році, 13-го і 14-го квітня відповідно рішення міськради, яке мало на меті перетворити Полтаву в місто-сад, будо закладено парк силами молоді міста.

Більше трьох тисяч людей працювали протягом двох днів і в результаті посадка була проведена на площі більше 17 га. В наступні роки всю площу майбутнього парку було розбито на ділянки по кількості учбових закладів і підприємців міста, які проводили всю подальшу роботу.

Зважаючи на те, що територія парку на 95% це круті схили, то про механізацію слід було забути, тому всі дерева насаджувалися вручну. Коли вік дерев сягав 14-16 років, починали посадку цінного чагарника. В міру необхідності проводилася обрізка дерев, отрутохімікати застосовувались тільки у крайньому випадку.

По задумці в дендропарку повинні бути представлені усі зони Радянського Союзу. Першими були закладені зона "Лісостепу" в північній частині парку площею 6 га, та "Українська діброва" в західній частині площею 11 га.

У 1962 році інститутом "Укрмістобудпроект" було виготовлено проект каскаду ставків. В тому ж році був побудований перший ставок. У наступні роки поступово створено решту ставків. Таким чином, в парку є чотири ставки і стара копанка, які утворюють каскад.

Проект на решту території розробляв інженер дендропарку Яценко Я.Я. під керівництвом архітектора Вайнгорта Л.С. і консультацією завідуючого відділом дендрології ботанічного саду Академії наук УРСР професора Рубцова Л.І.

В задумці було створити ландшафтний парк з дендрологічним ухилом. Майже чотири десятиріччя життя Яценко Я.Я. пов’язане з парком, її руки плекали майже кожне дерево, а уява створювала чудові краєвиди, в яких гармонійно поєднались гаї, алеї, галявини, каскад ставків, природні джерельця.

У березні 1963 року парк був включений в список ботанічних садів і дендропарків України і Молдови. І завдяки цьому парк починає отримувати допомогу від усіх установ Союзу такого типу, які надсилають інтродуктивний та акліматизований посадковий матеріал, на базі якого і було створено колекцію порід дерев і кущів більше 200 видів.

У 1973 році завершилось будівництво дендрологічної частини парку на площі 122 га. Протягом 28 років будувався парк, автором якого нібито стала сама Природа.  У 77 році парк внесено в списки пам'яток природи садово-паркового мистецтва республіканського значення. А у 86 році був проведений Всесоюзний конкурс парків, де Полтавський дендропарк зайняв ІІ місце після Ізмайловського парку у Москві.

При складанні проекту парку одним із завдань було відтворити пейзаж, нібито створений самою природою, без втручання людини. Основною магістральною лінією є стежка, що починається від входу з боку вулиці Яківчанської і проходить по західній балці, через долину на схід і закінчується при вході зі сторони вулиці Лугової. Усі видові майданчики, каскад ставків, система галявин, групи декоративних рослин концентруються на цій лінії. Від основної стежки в усі боки розбігаються інші стежинки. Темних галявин майже немає, по краям вони оформлювались більш цінними, в декоративному відношенні, породами. Породи групувалися за принципом отримання максимального видового-естетичного ефекту від їх форми, забарвлення в поєднанні з елементами ландшафту.

Парк багатий джерелами і по всіх балках течуть річечки. Розкішний килим різнотрав’я в поєднанні з водою, заростями очерету, деревами різної форми і кольору створюють незабутній ефект для відвідувачів.  На сході парку існує таке утворення як арборетум (ділянка, на якій розміщені колекція дерев і кущів у відкритому ґрунті, це посадковий матеріал, насіння і живці цінних і рідкісних порід дерев і кущів).

Дуже багатий видовий склад парку. Тут ростуть як дерева, характерні для нашої місцевості , так і рідкісні які були привезені з різних частин колишнього Союзу і навіть з інших країн. Тут є і діброва,  і бузковий гай, і зарості жимолості, і велика кількість хвойних рослин: сосна кримська, звичайна, ялина звичайна, туя західна, сосна Веймутова, ялівець козацький та вергінський, піхти, тсуги, псевдо тсуги, кипарисовики…Рослини тут квітують з весни до осені. Рано навесні жовтим вбранням цвіте форзиція, потім глід, манять око китяги бузини, сипле блідо-фіолетовими пелюстками відцвітаючий бузок, дейція і золотий дощ, біло пінно квітує жасмин, айва японська, на зелених кущах диких троянд зоріють рожеві пелюстки квіту, лох, скумпія, снігова ягода, кизильник…У парку навіть є Верба Тараса, яку розмножили відщипнувши, від тієї гілочки верби, яку Тарас Шевченко посадив будучи у засланні у Мангишлаці. Також тут росте одне з самих цікавих рослин на нашій планеті – гінкго дволопатеве, яке з'явилося біля 150 млн. років назад і дожило до нашого часу, зберігшись в окремих важкодоступних районах Китаю. Усім відома легенда про троянського коня, за допомогою якого греки завоювали Трою. Так от він був зроблений з ялиці, яка також є у нашому парку. Є модрини, айланти, у 1809 році завезені з Китаю, дуже гарні очисники повітря від пилу. А ще є така рослина як амурський бархат, з якого можна добувати пробку, а також цікаве оцтове дерево. Дуже багато також первоцвітів, які радують наше око навесні: підсніжники, проліски, ряст, фіалка…

Мабуть не одна людина хотіла би біля такої краси мати будиночок. Але зараз це неможливо, так як це пам'ятка природи, і цим можна тільки милуватись. А от колись, ще до вирубки і нових насаджень тут, біля греблі другого ставка, знаходився двоповерховий дерев'яний будиночок – колишня дача першого російського нейрохірурга Миколи Васильовича Скліфосовського. Величезна, надзвичайно напружена робота, яку проводив Скліфосовський, вимагала відпочинку, певної розрядки, і такий він находив на Україні, безпосередньо на Полтавщині, де став постійно бувати в літні місяці.

Заповідні ліси, гаї, урочища і, навіть, окремі дерева викликали захоплення і живий інтерес такого відомого академіка як М.І. Вавілова. При зустрічі з ними він пропонував колегам знімати капелюха перед тією чи іншою "ботанічною святинею". Можливо  не з таким фанатизмом, який не властивий нашому поколінню, але б дуже хотілося, щоб подібне відношення до рослин було у кожному з нас. Хоча б тоді коли ми відпочиваємо на природі пам'ятали, що наше здоров'я, фізичний і емоційний стан кожного з нас залежить від взаємовідносин з навколишнім світом.

www.0532.com.ua
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Кримінал
Вертоліт з екс-міністром аграрної промисловості Кутовим впав і розбився на території приватного домоволодіння. Про це заявив начальник поліції Полтавської області Андрій Замахін. "Все сталося в селі Тарасенкове Оржицького району. Впав вертоліт, в результаті чого загинув колишній міністр агрополітики і продовольства Тарас Кутовий, впав практично у двір до людей. Сам Кутовий раніше користувався цим вертольотом. Місце трагедії ми оточили і завтра очікуємо при...
Суспільство
Як ми вже повідомляли, сьогодні у аварії гелікоптера загинув екс - мініст АПК Тарас Кутовий. На момент загибелі йому було 43 роки. Відомо, що Кутовий мав кілька грунтовних освіт. Закінчив Національну Академію СБУ (спеціальність — правознавство), Київський національний економічний інститут ім. Вадима Гетьмана (спеціальність — міжнародна економіка) і Міжнародний інститут менеджменту (спеціальність — менеджмент зовнішньоекономічної діяльності). Мав ступ...
Пригоди
Трагедія сталася 21-го жовтня близько 16:00 біля села Тарасенкове на Полтавщині. За інформацією ГУ ДСНС на борту знаходилася одна людина. Пізніше з'явилася інформація, що загиблий - екс-міністр Тарас Кутовий. Політику було 43 роки. У нього залишились донька та син.
Суспільство
У п’ятницю, 18 жовтня, у Полтаві відбулась церемонія нагородження переможця конкурсу «Велопрацедавець року». Конкурс, що відзначає найбільш зручні для велосипедистів підприємства, офіси та організації, проходив у Полтаві вперше. На звання «Велопрацедавця року» у Полтаві претендували 9 компаній. Перемогу у конкурсі та кубок «Велопрацедавця року» отримала компанія «Аврора — сім’я соціальних магазинів». Для велосипедистів тут облаштували: дві криті велопарков...
Партнерський матеріал
Міська влада ще на весні виділила цій родині цій родині понад 100 тисяч гривень на ремонт каналізації. В будинку окрім батьків мешкають ще дев’ятеро дітей, тож самотужки таку реконструкцію старої системи не потягнули б. Секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота перевірив як просуваються роботи. У Мачухах під Полтавою проживає багатодітна сім’я. Олена Мацицько виховує 9 дітей. Жінка говорить, бути мамою – найбільше щастя. Їй ніколи не буває сумно,...
Суспільство
Учень полтавської гімназії №14 «Здоров’я» 16-річний Данило Кудінов, який займається вільною боротьбою, отримав опіки третини тіла. Юнака відправляють на лікування до опікового центру у місті Кременчук. Хлопця виховує лише мама, а лікування коштуватиме 1000 гривень на день. Небайдужих людей прохають відгукнутися та допомогти матеріально за наступними банківськими реквізитами: 5168-7574-0655-4776. Також можна передати допомогу класним керівникам гімназії №1...
Кримінал
Контррозвідники Служби безпеки України встановили, що співробітники ФСБ РФ примушують громадян, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим, давати згоду на конфіденційне співробітництво. Основне завдання – це збір інформації про проукраїнськи налаштованих мешканців півострова. Пропозиції насамперед надходять працівникам сфери надання інтернет-послуг. Від них вимагають на конфіденційній основі незаконно збирати персональні дані, повідомляти пр...
Суспільство
Перехід в на зимовий час в Україні традиційно відбудеться в останню неділю жовтня. В ніч з 26 на 27 жовтня о 4 ранку стрілки годинників потрібно перевести на одну годину назад – на 3:00. Зміна  часу в Україні відбувається двічі на рік - навесні ми переходимо на літній час, а восени - на зимовий.  Вперше такий перехід запровадили у Великобританії в 1908 році. Вважалося, так раціональніше  розподіляється  електроенергія протягом доби. При цьому певний стрес,...
Суспільство
В аеропорту «Полтава» сьогодні  підписали  меморандум про співпрацю між Полтавським обласним комунальним підприємством «Аеропорт-Полтава» та ТОВ «Амбрелла Груп». Мета заходу - розширити можливості аеропорту.  Для цього планується   залучати  інвесторів, які  збудують  на території летовища  вантажний  термінал.  «Коли з'явиться  термінал, у ньому базуватиметься мала авіація та авіація сільськогосподарського призначення,  ви отримаєте до бюджету значні кошт...