Як “відшукати” морозиво без рослинних жирів

Часи, коли у продажу можна було зустріти всього декілька різновидів морозива, рецептура яких була суворо регламентована ГОСТами, безповоротно минули. Нині споживачам пропонують сотні різновидів крижаних ласощів, щоправда, незважаючи на це, вибрати з їх числа продукцію на молочній основі, дуже складно, а придбати морозиво без стабілізаторів, ароматизаторів, барвників, консервантів і взагалі неможливо. Тож споживач повинен хоча б уважно читати інформацію на маркуванні та обирати продукт, в якому різноманітних «поліпшувачів» та «замінників» натуральної сировини якомога менше.

Згідно з чинним законодавством морозиво не підлягає обов’язковій сертифікації. Суб’єкти господарювання можуть виготовляти його, як за встановленими державними стандартами України, так і за технічними умовами, які повинні містити вимоги не нижчі, ніж ті, що передбачені національними стандартами.

Сучасний асортимент морозива регламентується трьома національними стандартами України, які набули чинності ще з 2008 року: ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови», який передбачає виготовлення вищезгаданих видів морозива винятково з молочної сировини з додаванням натуральних смакових наповнювачів (ягід, кави, варення, прянощів тощо) чи без них, з ароматизаторами або без них; ДСТУ 4734:2007 «Морозиво молочне плодово-ягідне, ароматичне, щербет, лід. Загальні технічні умови», який поширюється на загартоване морозиво ароматичне, щербет та лід, які виготовляють на основі плодово-ягідної сировини або на основі цукрового сиропу, та ДСТУ 4735:2007 «Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови», який розповсюджується на морозиво, що виготовляють з частковою заміною молочної сировини, із застосуванням компонентів немолочного походження (рослинних жирів) з (без) додавання свіжих або сушених плодів та ягід, соків, сиропів з ароматизаторами або без них.

Отже, якщо Ви хочете поласувати морозивом, виготовленим з молочної сировини, шукайте напис «ДСТУ 4733:2007». Зокрема, приватне підприємство «Ажур» (м. Київ) може похвалитися тим, що торік здобуло перемогу у Всеукраїнському конкурсі «100 кращих товарів України» з морозивом пломбір «Без Е», виготовленим не лише без використання рослинних жирів, а й без харчових добавок синтетичного походження. В якості стабілізаторів у цьому продукті було використано рисове борошно, молочний протеїн, інулін та волокна цитрусових. Звичайно вартість такої продукції вища за інші види холодних ласощів та й торгівельні мережі беруть її на реалізацію неохоче, адже морозиво з натуральних складників неприпустимо зберігати з порушенням температурних режимів, по кілька разів розморожувати й заморожувати, як це, зазвичай, трапляється. Але в тому, що на таку продукцію давно вже чекають наші споживачі, сумніватися не доводиться.

У продажу можна зустріти й інші різновиди холодних ласощів, виготовлених за ДСТУ 4733:2007, як правило, їхні назви красномовно говорять самі за себе. Наприклад, пломбір «Золотий стандарт» чи морозиво «Вершково-шоколадне» виробництва вже згаданого підприємства «Ажур»; пломбір «100%», «Ескімос» та морозиво «Дитяче бажання» торгової марки «Рудь»; пломбір «Малюк-Ам» ТОВ «Лакомка»; пломбір «Ванільний» та морозиво вершкове «Лубенське» торгової марки «Гармонія»; «Просто пломбір» торгової марки «Троянда» та багато інших.

При виробництві усіх видів морозива згідно нормативних документів та рецептур, розроблених та затверджених в установленому порядку, дозволено додавати харчові добавки (ароматизатори, барвники, консерванти, стабілізатори і таке інше), перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я і дозволений до застосування у даній галузі, на жаль, він доволі великий, особливо з огляду на те, що основними споживачами холодних ласощів є діти.

У продажу можна побачити м’яке морозиво, яке виробляється за власними технічними умовами виробника, воно дещо відрізняється від свого «замороженого» аналога: містить менше жиру, подається при вищій температурі, піддається значно меншому збиванню та реалізується оминаючи стадію зберігання в морозильнику, тобто потрапляє до споживача свіжим. Тож його смак і аромат яскравіше виражений.

Для хворих на діабет передбачене виробництво продукції, у якій цукор замінено підсолоджувачами (сорбітом, ксилітом, ацесульфамом), про що обов’язково має бути зазначено на маркуванні.

На жаль, зараз чималу кількість морозива виготовляють вже з готових спеціальних сумішей з додаванням твердих гідрогенізованих жирів, найчастіше – кокосового та пальмового, які імпортують з Малайзії та Індонезії. Така заміна зменшує собівартість виробів на третину, щоправда, ці жири мають «погану звичку» накопичуватися в організмі. Виробники, практично завжди «замовчують» скільки відсотків молочного жиру, а скільки рослинного у тому чи іншому продукті.

Уважним треба бути і обираючи морозиво з додаванням натурального соку. Це не обов’язково буде той, що вказаний на упаковці, зокрема, у назві. Так апельсиновий сік може замінюватися яблучним, що завдяки барвникам і ароматизаторам набув смаку помаранчевого цитруса. Про користь від таких змін годі й говорити, проте, якщо інформація про харчові метаморфози на упаковці зазначається – виробник вимог закону не порушив.

Низька якість при доволі високій ціні «відлякує» дедалі більше споживачів. За статистикою споживання морозива в Україні не перевищує 1-1,5 кг на людину в рік. В той час, як у таких більш північних країнах, як Швеція, Норвегія та Фінляндія воно складає 12-13 кг.

Отже, аби придбане морозиво не стало причиною печінкової інтоксикації і гастроентериту та не призвело до інших проблем у майбутньому, фахівці радять дотримуватися наступних рекомендацій: уважно читати перелік інгредієнтів, які входять до складу продукту, уникати виробів, які виготовлені із застосуванням рослинних жирів та великої кількості добавок, звертати увагу на термін придатності, не купувати підталі вироби з нещільною консистенцією, не вживати деформовану продукцію із слідами кристалізації і шматочками льоду, що свідчить про те, що морозиво неодноразово заморожували й розморожували. Обирати товар, який зберігається в морозильній камері, а не на відкритому повітрі. Уникати занадто яскравої продукції, особливо жовтого та рожевого кольорів.

Морозиво з молока повинно швидко танути, стікаючи до низу та перетворюючись на суцільну калюжу. Якщо воно осідає на стінках посудини, тримається грудкою, незважаючи на тривале перебування в теплі, чи поступово висихає, перетворюючись на клейко-пінисту масу, про його натуральність говорити не доводиться. Крім того, постоявши при кімнатній температурі, холодні ласощі не повинні розшаровуватися на шар води та шар розмоченої порошкоподібної маси. Якщо це сталося, від купівлі даної продукції в майбутньому слід відмовитися.

Придбати морозиво зовсім без стабілізаторів у наш час просто неможливо, вони потрібні для формування дрібних кристалів льоду, без яких холодна смакота дуже швидко перетвориться на солодку рідину, але краще віддавати перевагу натуральним добавкам, таким, як желатин чи агар-агар. З насіння рослин отримують і стабілізатори Е-410 (камедь рожкового дерева) та Е 412 (гуарова камедь), тому при вживанні у невеликій кількості, ці речовини вважаються безпечнішими від стабілізаторів синтетичного походження. І, як уже говорилося, «єшок» у морозиві має бути якомога менше, масло – лише вершковим, а молоко – справжнім цільним, в крайньому разі – сухим, але не соєвим, чи підміненим на гідрогенізований рослинний жир. Лише тоді прохолодний продукт буде не лише смачним, а й дійсно корисним для організму.