• Головна
  • Наступного тижня – Масниця, або Колодій. Як краще святкувати?
08:30, 23 лютого
Надійне джерело

Наступного тижня – Масниця, або Колодій. Як краще святкувати?

Наступного тижня – Масниця, або Колодій. Як краще святкувати?

Етнографиня Галина Олійник зазначає, що універсального обряду та способу святкування Масниці для всієї України ніколи не було. В кожному регіоні завжди були різні назви для свята, днів тижня у ньому та обрядів. Водночас, сенс свята зберігався і був спільним для всіх. У Масницю у вкладали багато. Це і фактично перше весняне свято, і прощання із зимовим циклом свят, і поступова зміна раціону.

У цей тиждень було прийнято не лише веселитися, а й очищатися перед постом. Важливо було попросити пробачення у всіх, кому міг чинити щось лихе. Етнограф вважає, що загальна розповсюдженість назви Масляна і приготування млинців – наслідок радянізації України, більшовицького режиму. Влада штучно намагалася створити один народ і замінити усі звичні традиції масовими святами та "пиятикою".

« - Навіть в давнину у Московському царстві Масляну або "Масляніцу" традиційно відзначали "блінами", кулачними боями, катанням на санках, запряжених кіньми» - каже Галина Олійник. Натомість, в Україні над "блінами" переважали вареники, й святкували запуск посту зовсім по-іншому.

Попри те, що найзвичнішою стравою у ці дні для нас є млинці, у давнину в Україні їх не пекли. Натомість у кожній хаті були вареники. Найчастіше їх готували з сиром – не дарма ж Сиропусний тиждень або Сирниця. Однак на цьому раціон наших предків не обмежувався. В цей час споживали рекордну кількість масла та сметани, а також страв, які можна було приготувати з ними.

"Схожими на млинці були наші налисники з сиром. Запікали молочні каші, малаї (малай – вчинений невеликих розмірів хліб або корж з кукурудзяного, горохового або пшоняного борошна, – ред.), молочні киселі, сирники, вермішелеві та яєчні запіканки, на житньому чи гречаному борошні пекли дужики (поминальний продовгастий хліб).Крім того, випікали багато солодощів. Могла на столі бути і риба, і яйця. Все, крім м'яса", – розповідає Галина Олійник. "Бліни" смажили лише на Слобожанщині та Чернігівщині – в прикордонних регіонах.

Кожен день Масниці мав свою назву. І вони також відрізнялися в регіонах. Наприклад, на Київщині та Житомирщині понеділок звався Окаянним, вівторок – Веселою, середа – Бабською або Широкою, четвер – Масним або Жирним, п'ятниця – Конечною.

А ось думка Юрія Пуківського, етнолога: «Вареники за формою нагадують місяць, а піст починався за кілька днів до весняного рівнодення. Період перед Великим постом історично в Україні називали Масницею, а слово Масляна виникло як адаптована форма від російського «Масленица». Цей період завжди відзначали гучно з масовими забавами і супроводжували пишними столами: насамперед з сирними стравами, від яких невдовзі треба було відмовитися. Згідно з традицією, класичною українською стравою, яку готували у ці дні, є вареники з сиром, у поляків – це пончики з начинкою, у хорватів – пиріжки з повидлом, у росіян – млинці. Вареники готували не випадково, це одна із найстаріших українських обрядових страв. Іще одна версія ліплення вареників – це їхня схожість за формою до місяця, оскільки піст розпочинався орієнтовно перед весняним рівноденням».

Найвідомішим обрядом Масниці є «Колодка» або «Колодій». Компанія одружених жінок збиралася у когось вдома, готували пишне застілля, обов’язково приносили поліно чи колодку. Дерево прикрашали стрічками і йшли з ним по домівках неодружених хлопців чи дівчат. У такий спосіб вони «карали» тих, хто вчасно не одружилися чи не вийшли заміж і дбали про демографічне становище. Насправді це було символічне осудження, яке сприймали як жарт. Подібні звичаї є у Словенії та Хорватії, натомість у Росії нічого схожого не було.

Оксана Дарморіз, культурологиня: «У новинах і у рекламі, чомусь, усе більше пропозицій насмажити млинців. Масляниця з російськими традиціями активно пропагується і святкується у Харкові, Києві та Херсоні, тобто у східних та південних областях. Наші традиції місцями плутаються, але якщо ми хочемо їх відновлювати – то треба робити це без перебирання російських «слідів» і підміни понять. Звісно, у наукових працях вдосталь інформації про різницю між українськими та російськими традиціями, але у новинах і у рекламі, чомусь, усе більше пропозицій насмажити млинців. Мені це дуже дивно! Слід враховувати, що ми маємо постколоніальну культуру, різні наші території пережили дві імперії, тоталітарну державу, де зробили усе, щоб нівелювати наші традиції. Українська культура дуже давня, але у плані самоусвідомлення вона дуже молода, тому треба зважати на усі перипетії довкола таких свят».

За матеріалами відкритих джерел

Полтавців запрошують на детективну гру

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#свято #вітання #традиції
Оголошення
live comments feed...