Неймовірне небо надо Полтавою: сонячний фоторепортаж

У сонячний день хочеться яскравих і теплих фотографій. Щоправда, зелені та квітів на вулицях Полтави іще немає. Однак є сонце, безкрає небо і улюблені місця. Ними ми і пройшлися із фотоапаратом у руках.

Весняне сонце - тепле і яскраве. От тільки не намагайтеся його сфотографувати у режимі наближення - це небпезпечно для очей. Як кажуть, перевірено на собі)

Гуляти вулицею Соборності стало вдвічі приємніше після того, як на ній замінили старий тротуар на новий.

А ще приємніше гуляти, коли тримаєш за руки маму і тата.

Носити маски на свіжому повітрі не обов'язково, але деякі полтавці однак перестраховуються. Все ж таки підступний вірус іще нікуди не зник...

Доки немає зелені та квітів, найяскравішими предметами у місті залишаються тролейбуси)

А цей автобус ніби телепортувався до нас із 1970-го.

Весняне сонце не лише сліпить редакційних фотографів, але й виблискує на шоломах невідомих римських воїнів.

Іноді ліхтарі непогано виходять і на фотографіях, зроблених удень. Хоча увечері вони, звісно, атмосферніші.

Просто державний прапор України над міською радою. Для нас він звичний. Але ми пам'ятаємо, що лише завдяки українським воїнам над нашими містами не піднімаються прапори ворожої держави. 

Краєвид у Корпусному парку був би значно кращим, якби будівлю Кадетського корпусу відновили. Але, схоже, це станеться не цього року.

Хто не любить гуляти легендарною бруківкою по пішоходній зоні на Соборності?

Звідси навіть можна було б побачити Свято-Успенський собор, але заважають гірлянди та десятки припаркованих авто.

Схоже на кадр із старого французького кіно, правда ж?)

Цікаво, про що думає Гоголь, цілий день споглядаючи міську метушню?

І про що замислилася Маруся Чурай?

Коли татко дав насіння і дозволив погодувати голубів біля театру)

Синє-жовте поєднання можна зустріти не лише на прапорі над міськрадою.

Доки хтось іще гуляє із мамою, хтось уже виріс і поспішає додому після школи.

У цьому місті навіть птахи ходять лише тротуаром)

Незабаром у Тараса Григоровича - черговий день народження. Цікаво, чи хотів би він бути таким монументальним і суворим пам'ятником?

Синє небо і білі хмаринки можуть зробити непоторною будь-яку фотографію.

Можна навіть не знімати храми і куполи)

Біла альтанка - культове місце для кожного полтавця, що там казати.

Тут завжди можна сісти на парапет поруч із близькою людиною і разом дивитися на місто.

Ще можна оцінити панораму Хрестовоздвиженського монастиря.

Або просто - сьогоднішнє неймовірне небо.

Воно завжди неймовірне - небо над рідним містом.