День студента: як святкували колись і як відзначають тепер

25 січня святкують День Тетяни та неофіційний День студента. Ці два свята об'єдналися випадково, і вже століття Тетяна вважається покровителькою студенства.

Хто така свята Тетяна

За біблійними переказами, Тетяна жила в Риму ще у 3 столітті. Вона походила із багатої родини, яка таємно сповідувала християнство. Таємно - бо саме у той час Римом правив імператор-богоборець Олександр Север. Він змушував людей поклонятися ідолам, а непокірних вбивав.

Тетяна росла благочесною дитиною, а після свого повноліття вирішила присвятити себе Богу. Про неї дізнався імператор, який намагався змусити Тетяну зрадити свою віру. Проте вона не здалася. Через її непослух, жінку віддали під суд. Там її довго катували, змушуючи відмовитися від віри. Проте і це не вплинуло на неї. 

На неї нацькували лева, але звір став лизати їй ноги. Тетяну кинули у вогонь, та він не опалив її. Тоді правитель оголосив мучениці смертний вирок, і їй відтяли голову.

Через вірність Богу Тетяну віднесли до лику святих.

Чому Тетяна вважається покровителькою студенства?

У 1755 році російська імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ про заснування Московського університету. Так, 25 січня почали святкувати як день народження вищого навчального закладу. З часом така традиція поширювалася, студенти Московського університету "розвозили" її по різним містам, аж доки вона не стала загальним святом студентів для всіх.

Святкували цей день так: зранку у церквах молилися святій Тетяні, а ввечері влаштовували гучні гуляння, неодмінно із алкоголем.  Навіть жандарми тоді, зустрівши захмелілого студента, не затримували його, а пропонували допомогу.

За часів СРСР про свято майже забули, проте з початку 90-их знову відродили традицію.

Зараз в Україні святкують два Дні студента: офіційний 17 листопада, і неофіційний - на День Тетяни. 

Як святкують День студента: спогади і сучасність

Кореспондент 0532.ua поспілкувався із колишніми і теперішніми студентами, аби дізнатися - що спільного, і що відмінного у святкуванні різних поколінь.

Ірина Приходько, 43 роки, розповідає:

"Навчалася у одному із полтавських технікумів. Найбільше запам'ятався День студента 1993-о року. У нас в групі були лише дівчата, тож ми зібралися великою компанією і поїхали у Харків на два дні. Ночувати не було де, тож ми спершу пішли на дискотеку, а потім прогуляли усю ніч містом. Замерзли дуже, але було весело! Іце взагалі без алкоголю!", - каже жінка. 

Протилежну історію розповідає полтавець Вадим. Він навчався у політехнічному університеті, на бухгалтера. Розповідає про День студента 2003 року.

"Це був третій курс. У нас в групі було лише четверо хлопців, проте святкувати День студента вирішив лише я. Тож я разом із десятком моїх одногрупниць пішли у відомий вибриками відвідувачів клуб "Спайдер" (зараз вже не працює - ред.). Чесно, саме у той вечір я зрозумів усі жарти про бухгалтерів. Дівчата випили у рази більше, ніж я, а мені довелося постійно їх вгамовувати. Десь о третій ночі їм набридло пити й танцювати, тож вони потягли мене на Білу альтанку. Додому я повернувся у жахливому настрої, близько сьомої ранку. Наступний День студента вже не святкував - вирішив покинути університет, так і не довчившись".

Про свій єдиний День студента згадує Валерія. Його святкували у 2014 році.

"Це був перший курс. Ми, майбутні журналісти, зібралися майже всією групою і пішли в гості до одного із одногрупників. Його батьки саме поїхали до родичів, тож трикімнатна квартира була вільною. Насправді, я очікувала, що це буде щось "вбивче" для ремонту. Оскільки бачила, як святують Дні студента, в кіно, а також чула розповіді старших друзів. Проте, ні, ми поводилися ду-у-уже спокійно: кожен приніс якусь їжу та те, що буде пити, одногрупник дістав кальян, ще один приніс гітару. Тож ми спершу випили, пограли на гітарі і поспівали - поки у стіни не почали стукати сусіди. А потім палили кальян і розмовляли. Вийшло дуже душевно, проте, на жаль, наступного року ми вже не так добре спілкувалися один із одним. Тому більше не святкували". 

Анна Кравченко, студентка магістратури Полтавського національного педагогічного університету, розповідає  про цьогорічний День студента:

"Дистанційне навчання нас взагалі роз'єднало. Ми майже не спілкуємося один із одним. Лише якщо треба уточнити про виконання якихось завдань чи щодо пар. Тож цього року ніхто навіть не згадав про День студента", - каже дівчина.

Читайте також: «Локдаун в наших умовах — це наче покарання дрібного бізнесу» - полтавський підприємець про роботу свого кафе