15:30, 18 січня 2021 р.
Надійне джерело
Як екологічний Telegram-бот допомагає полтавцям дихати свіжим повітрям
«Якби SaveEcoBot був книгою, то став би бестселером. А якби людиною – твоїм найліпшим другом», говорять творці єдиного в Україні екологічного чат-боту. Він працює не лише в Полтаві, а по всій Україні.
Наше місто має відносно непогану екологічну ситуацію, але рівень пилу у повітрі перевищує норму у 1,3 рази. Екологічний чат-бот підказує полтавцям про проблемні ділянки і коли вчасно зачинити вікно. Цю небезпеку не можна побачити, але насправді вона значна.
У переліку країн з найвищою смертністю від забруднення повітря Україна, за даними дослідження ВООЗ 2016-го року, посідала 6-те місце після Китаю, Індії, Росії, Індонезії та Пакистану.
У 2018 році Центр громадського здоров’я представляв Україну на першій Глобальній конференції із забруднення повітря і здоров’я і оприлюднив невтішний факт: в Україні практично кожна п’ята смерть від інфекцій нижніх дихальних шляхів спричинена забрудненням атмосферного повітря.
Найпідступнішим є дрібнодисперсний пил фракцій РМ10 та РМ2.5. Це невидимий вбивця. Він спричиняє цілу низку серцево-судинних, алергічних та дихальних захворювань. Крихітні частинки, з діаметром у 30 разів меншим за діаметр людської волосини (!), спричиняють серйозні проблеми зі здоров’ям, якщо люди постійно їх вдихають. Вони пошкоджують тканини легенів, приносять хімічні і біологічні забрудники, які потрапляють в організм і через це люди стають більш вразливими до респіраторних хвороб та навіть раку легенів. Саме до частинок «прилипають» віруси і, залежно від погоди, можуть вижити і активуватися, потрапивши до легенів.
Американські вчені з Інституту хімії імені Макса Планка, Гарвардської школи громадського здоров'я дослідили, що мешканці забруднених міст важче хворіють на коронавірус. Результати дослідження опубліковані у журналі Cardiovascular Research. Європейські вчені робили паралельні дослідження і теж виявили згубний вплив забрудненого повітря. Воно посилює супутні захворювання, які можуть призвести до летальних наслідків від вірусної інфекції. Загалом, за оцінками вчених, із забрудненням повітря можуть бути пов'язані більше чверті смертей від ковіду.
Державна система моніторингу якості повітря в Україні, на жаль, НЕ вимірює такий важливий показник забруднення твердими частинками і дрібнодисперсним пилом. Лише окремі територіальні громади запровадили такий безперервний моніторинг.
На Полтавщині працює 9 підприємств-забруднювачів першої групи (сюди входять і «Полтаватеплоенерго», і Біланівський ГОК, і нафтовидобувні компанії), 1086 — другої групи (лікарні і деякі установи, наприклад, теж є забруднювачами повітря) і 778— третьої групи.
Запиленість атмосфери Полтави останні 15 років перевищувала санітарні норми в 1,3 рази. Але головними забруднювачами, за даними Департаменту екології та природніх ресурсів Полтавської ОДА, є підприємства Кременчука та Горішніх Плавнів. У Полтаві всього 1,95% від загального обсягу викидів. На Кременчук у 2019 році припадало майже 27% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Горішні Плавні – 23%.
Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одного мешканця Полтавщини становили 36,6кг (менше ніж середній показник в Україні в 1,6 разів): найвищі показники в області у м. Горішні Плавні– на кожного мешканця – 230,1 кг; найменший показник у Миргороді – лише 2,31 кг на одну особу.
У порівнянні з середньорічними концентраціями, забруднення атмосферного повітря міста у 2020 році збільшилося по вмісту пилу, оксиду вуглецю, хлористого водню та формальдегіду, зменшилося по діоксиду сірки та розчинним сульфатам. По решті домішок істотних змін не виявлено.
Дніпряни створили чат-бот, який підказує безпечні години для прогулянок і провітрювання
Алергіки, люди з хворобами верхніх дихальних шляхів, ослабленими легенями мають помічника, який повідомляє чи можна зараз провітрювати помешкання, чи безпечно виходити на вулицю та як убезпечитись від промислових викидів, спалювання листя тощо. Користувачі навіть планують свої маршрути пересування, зважаючи на дані від екологічного чат-боту.
Полтавка Олена Запорожан – активна користувачка з моменту, коли сталась масштабна пожежа Макухівського сміттєзвалища. Після того, як займання повторювалось не один раз, інформація про рівень забруднення стала дуже необхідною.
«Коли звалище палало, я з чат-боту дізналася про брудне повітря. Вірніше, зрозуміла, чому у мене загострилась алергія. Помічала приступи задухи і кашлю. Моніторю найближчу станцію до мене.Мені дуже подобається цей бот. Я спершу взагалі була в стані ейфорії через змогу щогодини отримувати інформацію звідти», – говорить Олена.
Пожежа на сміттєзвалищі, твердопаливні котельні, робота олійноекстраційного заводу, спалювання відходів – все це полтавці одразу розпізнають за специфічним важким запахом. Коли вітер розносить це містом, запах відступає, а дрібний пил ще залишається «висіти» у повітрі. І багато хто скаржиться на нібито безпричинний головний біль. Зараз користувачі чат-боту дізнаються, де зараз завищено рівень забруднення і намагаються оминути ці місця, або коли краще провітрювати помешкання.
Команда співзасновників з Дніпра – Павло Ткаченко, Ірина Черниш, Ілля Рибаков та Артем Романюков створила у 2018 році SaveEcoBot. Це перший в Україні екологічний бот для моніторингу інформації про довкілля, промислових забруднювачів, їх дозвільні документи та етапи проходження процедури оцінки впливу на довкілля. SaveEcoBot працює в Telegram, Viber та Facebook.
«Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» відкрив перед всією еко-спільнотою та небайдужими громадянами широкі можливості для участі у формуванні екологічної політики забрудників. Ми скористалися цією можливістю та розробили зручний інструмент, який відображає публічну інформацію та інформацію з відкритих реєстрів», – коментує співзасновник, розробник Павло Ткаченко. Айтішник за професією створив велику аналітичну платформу, яка поєднує дані про забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля.
«Це – друг, що буде завжди поруч, аби попередити і захистити. Ви маєте можливість оформити підписку на будь-яку область України, конкретне підприємство або оновлення записів у відповідному реєстрі. Бот швидко повідомить вас про будь-які зміни для обраної вами інформації. Наприкінці грудня 2020 року бот «заговорив» 15-ма різними мовами. Завдяки партнерству з Rakuten Viber і появі екологічних стікерів у листопаді 2019, і стікерів «Справжня любов з SaveEcoBot» у жовтні 2020 додатком почали користуватися мешканці 10 європейських країн. Кількість користувачів сягнула одного мільйона (!), тобто наприкінці грудня зафіксували мільйонного користувача, який додав бота у месенджері», – говорять творці додатку.
Бот може легко знайти та впорядкувати для вас наступну інформацію: моніторинг реєстру ОВД (оцінка впливу на довкілля), в якому відображаються етапи проходження процедури екологічної оцінки планової діяльності підприємств; дані про дозволи на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств-забруднювачів 1, 2 та 3 груп; дані про спеціальні дозволи на користування надрами; дані про дозволи на спеціальне водокористування; дані про ліцензії на поводження з небезпечними відходами.
Спочатку бот моніторив Реєстр ОВД (процедур оцінки впливу на довкілля), формував шаблони зауважень та пропозицій і показував дозвільні документи підприємств.
Пізніше з'явилася мапа забруднення і моніторинг скільки екологічних податків сплатили забруднювачі за нанесену шкоду довкіллю.
З липня 2020 року бот повідомляє про результати моніторингу радіаційного фону.
Полтавці можуть встановити власні пиломіри і приєднатись до всесвітньої карти моніторингу
У березні 2019 року виготовлені громадські станції моніторингу, так звані пиломіри – саме завдяки ним бот повідомляє про якість повітря за вікном кожного користувача.
Чат-бот сумлінно повідомляє про стан повітря за даними станцій розташованих у Полтаві, Кременчуці, Горішніх Плавнях, Лубнах, Зінькові, Гадячі, Опішні, Решетилівці і Христанівці.
До встановлення датчиків аналіз забрудненості повітря у Полтаві вів лише Полтавський обласний центр з гідрометеорології Українського гідрометцентру ДСНС. Але ці дані недоступні широкому загалу, а моніторинг – нерегулярний.
Нині громадяни можуть придбати, власноруч зібрати й приєднати до всесвітньої мапи свої власні датчики.Прилад, підключений до мережі, проводить вимірювання кожні 145 секунд та відправляє дані напряму до кількох онлайн-ресурсів. Програмне забезпечення пристрою повністю відкрите та доступне на ресурсі GitHub. Якщо з’являється оновлена версія прошивки, то кожен пристрій автоматично оновлюється.
«Компактні бюджетні прилади для вимірювання базових параметрів атмосферного повітря — це світовий тренд, адже громадськість та вчені по всьому світу зрозуміли, що набагато змістовніше отримувати хоч і не завжди ідеально точні, але великі масиви даних з тисяч різних куточків, ніж мати нехай навіть дуже точні та дорогі станції вимірювання, але всього в декількох точках величезних міст.
Через здешевлення побутових датчиків їх може дозволити собі велика кількість людей, тому треба скористатися цією можливістю та огорнути Україну сотнями, тисячами або навіть десятками тисяч таких приладів. Біг дату, як кажуть, не обдуриш. Штутгартські активісти вже склали тисячі подібних приладів та розповсюдили свою методику на весь світ, а вчені зробили лабораторне дослідження, яке підтвердило адекватність даних. З дослідженнями можна ознайомитися», – говорять активісти SaveDnipro.
Екологічний чат-бот може щогодини повідомляти про якість повітря і його вплив на здоров’я
Інформацію можна отримувати щогодини або налаштувати оповіщення про перевищення рівня забруднення.
За рівнем індексу якості атмосферного повітря у Полтаві стежать станції, розташовані за адресами:
вул. Анатолія Кукоби, 39, вул. Небесної Сотні, 1, вул. Підмонастирська, 41, вул. Нагірна, 2, вул. Івана Мазепи, 47, вул. Злагоди, 4, вул. Курчатова, 22, вул. Петра Юрченка, 20, вул. Радищева, 46, вул. Соборності, 77, вул. Степана Халтуріна, 4.
Якщо рівень завищений, бот сповіщає, наприклад, так:
?️ У місті Полтава на станції "вулиця Підмонастирська, 41" індекс якості повітря (AQI) – 67
? Наслідки для здоров'я:
Може викликати незначний дискомфорт при диханні у чутливих людей.
? Дані станом на: 05 січня 2021, 18:00
Після Полтави система моніторингу забруднення повітря з’явилась у липні 2020 року в Лубнах.
Ольга Ружицька
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
Як відновити волосся після літа: професійна косметика в допомогу
Новини компаній
15:44
Вчора
15:00
Вчора
ТОП новини
Спецтема
Оголошення
11:21, 5 грудня
09:16, 7 грудня
10:32, 3 грудня
09:20, 29 листопада
6
12:10, 27 листопада
live comments feed...