«На рак молочної залози щорічно хворіє 15- 16 тисяч українок» - МОЗ

Рак молочної залози займає перше місце серед онкологічних захворювань у жінок. Щороку в Україні реєструється близько 15-16 тис. нових випадків цієї хвороби, з них 24,5% складають жінки репродуктивного віку. Кожен рік, від раку молочної залози, помирає понад 7,8 тисяч жінок. В нашій країні спостерігається стійка тенденція до зростання захворюваності на рак молочної залози: з 1993 по 2019 рік від 40,0 до 63,3 на 100 тис. населення, або більш ніж у півтора рази.

Наразі остаточно невідомо, що саме спричиняє рак молочної залози, але існують певні фактори ризику розвитку цієї хвороби. До них відноситься вік (ймовірність захворювання зростає після 40 років і стає максимальною до 64 років); спадковість (жінки, у яких матері або сестри хворіли на рак молочної залози, мають значно більше шансів захворіти на ту ж хворобу); пізня менопауза; ранній початок менструацій (до 12 років); народження першої дитини у віці понад 30 років; аборти; проліферативні захворювання молочних залоз; ожиріння; цукровий діабет; систематичне паління та вживання алкоголю.

« Показник виявлення раку молочної залози на ранніх стадіях, в цілому по країні залишається низьким, а показник занедбаності (III – IV ст.), який є провідним критерієм якості діагностики, навпаки – високим. Так показник занедбаності по Полтавській області за 2019 рік склав 32,2%. Щорічно в Полтавський області реєструється 520 – 550 первинних випадків раку молочної залози. Симптоми раку молочної залози на ранніх стадіях не виражені, але жінкам варто звертати увагу на такі зміни молочних залоз: ущільнення в молочній залозі, що відрізняється від оточуючих тканин; зміна розміру, форми або зовнішнього вигляду молочної залози; зміни шкіри, втягнення певної ділянки; втягнутий сосок; почервоніння, набряк молочної залози або її частини; зміна шкіри молочної залози по типу «апельсинової кірки» - каже Василь Кир’ян, завідуючий хірургічним відділенням КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради»

Перераховані симптоми не завжди однозначно вказують на рак молочної залози. Але виключити злоякісне захворювання може тільки фахівець після обстеження. Як що ви помітили один або кілька симптомів, зверніться до Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру для повноцінної та якісної діагностики.

Жінкам до 40 років раз на рік потрібно проходити УЗД молочних залоз і консультацію мамолога. Після 40 років, слід робити мамографію кожні два роки, а за наявності деяких факторів ризику, один раз на рік. Після 50 років потрібно проходити мамографію щороку. При необхідності, жінка має бути направлена в спеціалізований заклад для більш ґрунтовного обстеження, яке може включати в себе: МРТ молочних залоз, сцинтиграфію (радіоізотопне дослідження кісток скелету), комп’ютерну томографію, ПЕТ-КТ. Для встановлення точного діагнозу необхідно провести біопсію утворення молочної залози. Це може бути пункційна аспіраційна біопсія (тонкоголкова) для проведення цитологічного дослідження та трепан-біопсія, яка дозволяє одержати стовпчик тканини для гістологічного дослідження.

Лікування раку молочної залози, як правило, комплексне і включає в себе декілька етапів: хірургічний, радіотерапевтичний, хіміотерапевтичний. Послідовність етапів визначається мультидисциплінарним консиліумом, який проводиться лікарями – онкологами в спеціалізованому закладі. В нашій області це КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради».

Хірургічне лікування. Існує два основних види операцій при цьому захворюванні: мастектомія (повне видалення молочної залози) і органозберігаючі операції (лампектомії, квадрантектомії) при яких видаляється частина молочної залози з ураженою ділянкою і виконується пластика ранового дефекту місцевими тканинами, або переміщеними з інших ділянок тіла пацієнтки. В деяких випадках, можливо провести підшкірну мастектомію з одночасною або відтермінованою реконструкцією штучним імплантом. В КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер» лікарі-хірурги проводять всі види операцій на молочній залозі (мастектомії та органозберігаючі), проводять реконструктивні операції, які дозволяють відновити форму і об’єм молочної залози.

Хіміотерапія може призначатися як після операції, так і до неї. Мета передопераційної хіміотерапії – зменшити первинну пухлину, для того, щоб отримати можливість провести органозберігаючу операцію, або у випадках, коли пухлина має великі розміри і радикальність операції сумнівна. Після операції, хіміотерапію призначають для знищення можливих мікрометастазів. Післяопераційна хіміотерапія зменшує 10 – річний ризик розвитку рецидиву на 35%. При проведенні хіміотерапії в КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради», лікарі користуються міжнародними протоколами, затвердженими науковими онкологічними співтовариствами (ASCO, NCCN, ESMO)

Променеву терапію при лікуванні раку молочної залози застосовують для профілактики рецидиву після хірургічного лікування; при проведенні симптоматичного (паліативного) лікування пухлин, які не можливо видалити; для симптоматичного лікування при відділених метастазах, коли є ускладнення (больовий синдром, здавлювання спинного або головного мозку.

Таким чином, при РМЗ застосовують усі відомі в клінічній онкології методи, а саме: хірургічний, який досі залишається основним, хіміотерапію з різними режимами і шляхами введення хіміопрепаратів, променеву терапію із застосуванням різних режимів опромінення та гормонотерапію.

« Успішне лікування раку молочної залози залежить від стадії захворювання. При першій стадії своєчасне лікування призводить до одужання 95% пацієнток. Тому основна рекомендація – регулярно проходити профілактичні огляди, причому, необхідно розуміти: ви проходите обстеження не для того щоб виявити хворобу, а для того щоб бути впевненою, що ви – здорові» - наголошує Василь Кир’ян.

За матеріалами КП Центр громадського здоров'я ПОР

Читайте також: Щороку выд раку пмирає більше трьох тисяч полтавців