Чому Полтава вже програла на місцевих виборах?

До виборів у всій країні загалом та Полтаві зокрема лишилося всього десять днів. 25 жовтня полтавці підуть на дільниці та оберуть владу у місті на наступні п’ять років. У тому числі – людину, яка займе крісло міського голови. Звісно ж, усі ми чекаємо, що після приходу нової влади Полтава невпізнанно зміниться на краще і дійсно стане одним із передових міст в Україні. Але, скоріш за все, цього не станеться. Тому що місто програло ці вибори іще до їх початку. І ми зараз спробуємо пояснити – чому. (Одразу ж хочеться уточнити, що все нижче написане є особистою позицією автора, яка ґрунтується на попередніх цифрах соціології та аналізі політичної ситуації у місті – Ред.)

Отже, поїхали. Після 25 жовтня у Полтаві із 99-відсотковою імовірністю буде іще один тур виборів міського голови. Тому що жодна соціологія жодному із кандидатів не «малює» рейтинг вищий за 50 відсотків. Тому – буде другий тур. І одним із його учасників майже гарантовано стане екс-мер Олександр Мамай. Навіть його конкуренти у своїй соціології незмінно виводять Мамая у другий раунд виборів мера. У другому турі Олександр Федорович може виграти або програти.

Уявімо, що Мамай виграє вибори і втретє стає міським головою Полтави. Під час двох своїх попередніх каденцій він запам’ятався тим, що повністю закрив очі на комунальну сферу міста, віддав перевезення на відкуп маршрутникам і наліво та направо роздавав дозволи на встановлення МАФів у будь-яких місцях міста. Ви щиро вірите, що тепер Мамай-мер стане іншим і буде дбати про чистоту і порядок на вулицях, розвиток комунального транспорту і збереження історичного обличчя Полтави? Автор не вірить від слова «зовсім».

Третій прихід Мамая поставить хрест на перспективах розвитку Полтави, принаймні, на найближчі роки. Проте інші політичні гравці, схоже, недооцінюють наслідки третього пришестя Мамая. Та «антимамаївська» коаліція, яка спонтанно сформувалася у раді два роки тому, схоже, остаточно розсипалася. І кожен із вчорашніх партнерів іде на вибори одноосібно із щирою впевненістю, що завтра саме він – світлий та чесний лицар – переможе дракона (читай, Мамая). При цьому учорашні друзі по коаліції активно поливають одне одного брудом і тим самим ставлять під сумнів саму можливість нового об'єднання у майбутньому. Чому це погано - читайте нижче.

Ну добре, моделюємо іншу ситуацію. На виборах перемагає не Мамай, а хтось із його конкурентів. Хтось із тих кандидатів, які зараз щиро (а може – нещиро) обіцяють, що змінять Полтаву, по-новому підходитимуть до процесу керування містом, відремонтують будинки, забезпечать дешевий (чи безкоштовний) проїзд, зроблять комфортними вулиці і так далі. Але, ніхто із них не пояснює – як саме буде це робити на практиці. Адже міський голова лише номінально керує містом. Для ухвалення рішень йому потрібна буде більшість у міській раді. Всього-на-всього 22 депутати, які будуть підтримувати ідеї міського голови своїм голосуванням на сесії. А цих 22 депутатів – і це показують цифри попередньої соціології – не буде у жодного із кандидатів. Славнозвісної монобільшості, яку нетривалий час мав Володимир Зеленський в українському парламенті, у Полтаві не матиме ні «Слуга народу», ні «Рідне місто», ні «За майбутнє», ні «Опоблок», ні «ЄС», ні «Свобода», ні інші партії, які зможуть пройти до ради.

А це означає, що новому міському голові – не важливо, буде його прізвище Іващенко чи Удовіченко, Шамота чи Каплін, Бублик чи Матковський, Карпов чи Деркач – одразу ж на наступний день після оголошення про його перемогу потрібно буде йти до своїх учорашніх конкурентів та домовлятися із ними.

І ось тут справді почнеться найцікавіше. Ті, хто вчора плювали одне одному у очі та зосереджено поливали конкурентів брудом, завтра сядуть за стіл перемовин. Зараз у це слабко віриться, але цілком можливо, що «господарникам» із «Рідного міста» доведеться домовлятися із «шоуменами» зі «Слуг народу». На це, чесно кажучи, цікаво буде подивитися. Як і, приміром, на можливий союз партій Зеленського і Порошенка, які є абсолютними антагоністами на державному рівні, але у Полтаві цілком можуть опинитися у одному таборі. Адже альтернатива буде наступна: або дружити із Мамаєм, або - одне із одним. Цікава дилема, правда ж?

Іншого вибору окрім створення коаліції просто не буде, адже без більшості рада просто не працюватиме. Проте такі перемовини – це показує попередня практика – ніколи не бувають публічними. Міські політики домовляються кулуарно і, як правило, основою перемовин стають «договорняки» щодо розподілу найбільш привабливих посад та департаментів між основними гравцями. Що поганого у таких договорняках? Тому що під час таких домовленостей умовним «хорошим» хлопцям завжди доводиться домовлятися із «поганими» і знаходити компроміси. Знову ж таки, практика політичного життя Полтави показує, що тривають вони недовго і на користь міста аж ніяк не йдуть. А дозволяють хіба що ситуативно збагатитись конкретним особам від політики.

Замість підсумку і прогнозу

Перший сумний варіант

Полтаву чекає третя перемога Мамая. Він формує більшість під себе. З часом вона розпадається. І нас чекає друга частина серіалу «У Полтаві відкликають міського голову». Звісно ж, місто у підсумку втрачає іще кілька років.

Другий сумний варіант

Вибори виграє хтось із конкурентів Мамая. Формує більшість під себе. Вона із часом розпадається. І нас чекає нескінченна «Санта Барбара» із переформатування коаліцій із учорашніх ворогів та опонентів. Звісно, внаслідок цього усього Полтава програє і втрачає дорогоцінний час.

Третій, казковий, варіант

Є, звісно, третій, оптимістичний варіант. На виборах перемагає хороший кандидат. Формує під себе більшість із 22 хороших депутатів. І за кілька років робить із Полтави лялечку. Втім, автор у такий розвиток подій не вірить. Можливо, полтавські політики після 25-го жовтня змінять його думку.

 Нагадаємо, раніше ми провели віртуальні вибори до міської ради.

Бажаєте отримувати найважливіші новини Полтави у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram