• Головна
  • ЯК ПАНДЕМІЯ COVID 19 ВПЛИНУЛА НА ПОЛТАВСЬКІ СМІТНИКИ?
18:00, 12 жовтня 2020 р.
1

ЯК ПАНДЕМІЯ COVID 19 ВПЛИНУЛА НА ПОЛТАВСЬКІ СМІТНИКИ?

 ЯК ПАНДЕМІЯ COVID 19 ВПЛИНУЛА НА ПОЛТАВСЬКІ СМІТНИКИ?

Це питання поставили собі активісти ГО «Еколтава», і взялися до перевірки. Експериментальним шляхом. Зробили кількаденне морфологічне дослідження сміттєвих баків у кількох районах м. Полтави. Варто зауважити, що дослідження полтавських смітників - це лише частина масштабного проєкту, котрий охопив чотири різних населених пункти Львівської та Полтавської областей (Полтаву, Миргород, Львів, Трускавець). А визначення морфології відходів є частиною ширшого дослідження в рамках проєкту «Дослідження нових впливів на довкілля в умовах епідемії COVID-19 в Україні», який реалізує ГО «Нуль відходів Львів» у партнерстві з ГО «Еколтава» (м. Полтава), соціологічною агенцією «Фама» (м. Львів) та за експертної підтримки організації «Zero Waste Europe» (м. Брюссель). Проєкт виконувався в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється МФ «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.

ДЛЯ ЧОГО?

Метою дослідники вбачали перевірити, як карантинні заходи, використання одноразових масок та рукавичок вплинуло на систему поводження з відходами. А також – розробити практичні рекомендації для системи менеджменту відходів у населених пунктах України задля пом’якшення шкідливого впливу на довкілля. І те, що дослідження велося у різних за кількістю населення містах, дає можливість уніфікувати результати, розробити максимально об’єктивні рекомендації для органів місцевого самоврядування, реалістичні для втілення.    

ПОЛТАВСЬКИЙ СМІТНИК ПІД ЛУПОЮ

gF-WJJiCCuVf4mNu4V89n3ETmuOZg8J2HLfDuXDQ6KyTozWfbp9xDCgGgEackygi3HFgFtGeAOY7K1LMgf4GT1Dngdxs8B5LtHBHxAIJm8nHv_PGC_fZoMbxQtnsgZr9nKewsSVy

Візьмемо середньостатистичний контейнер зі змішаним сміттям  у спальному районі м. Полтави. Розберемо. І от що виявимо:

43, 2% - органічні відходи 

11,6% - скло

10,5% - пластик (пакети, пакування, ПЕТ-пляшки тощо)

8,4% - картон і папір

3,5% - засоби гігієни (підгузники, жіночі прокладки)

1,4% - текстиль (одяг, ганчір’я)

0,8% - небезпечні (батарейки, люмінесцентні лампи, термометри і ін.. категорія – маски, рукавички – відходи, пов’язані з COVID-19).

20,6% - будівельні та ін..

Окрім морфологічного дослідження сміття представники екологічних організацій, що брали участь у дослідженні, провели низку глибинних інтерв’ю з закладами харчування, представниками комунальних служб, органами влади. 

І отримали такі ПОПЕРЕДНІ ВИСНОВКИ:

Маски і рукавички. Полтава, Україна, Європа також: усі зіткнулися з потребою утилізувати велику кількість засобів індивідуального захисту в короткий термін. В кращому випадку маски й рукавички люди кидали просто в смітник. Деякі помірковані таки спромоглися покласти використані ЗІЗ у окремий поліетиленовий пакет. Ці поодинокі випадки не вирішили ані питання з безпекою загалом відходів пандемії, ані зі зменшенням кількості сміття. Разом з тим, дуже показовим є досвід Італії, котра на озброєння взяла окреме компостування пандемічних відходів. 

Близько половини - органічні відходи. На думку дослідників, це пов’язано з тим, що люди більше готували вдома і менше користувалися послугами закладів харчування. Плюс – сезонні овочі та фрукти, котрі купували запакованими в плівку в супермаркетах (згідно вимог), псувалися швидше, аніж ті, котрі отримували доступ кисню. Відповідно ці надлишки потрапляли у смітник. Також на початку карантину був чималий попит на овочі тривалого зберігання: картоплю, моркву, цибулю. Зроблені запаси теж не завжди відповідали потребі людини чи родини, і теж опинялися у найближчому контейнері. 

Більше упаковок. Напівфабрикати, крупи, запакований хліб – були фаворитами споживчого кошика полтавців на початку карантину. Причина в ментальності – люди робили запаси, котрі потім частково псувалися та потрапляли теж у смітник. Та й саме пакування, змішуючись з органічними відходами, вже не могло розглядатися як вторсировина. Також кількість одноразового пакування збільшилася через популяризацію служб доставки готової їжі та вимушене пакування продуктових наборів у супермаркетах у одноразові поліетиленові пакети. Продовольчі магазини виконували вимогу МОЗ, діяли з міркувань безпеки, утім, наукових обґрунтувань такого кроку у Міністерства охорони здоров’я на той час теж не було. Це рішення спричинили поспіх та поширений міф про те, що одноразове чи то запаковане у пластик одразу стає стерильним. Правда ж полягає в тому, що жодне одноразове пакування не є повністю стерильним, і завжди допускається певний рівень забруднення поверхні продукту.  

Також, згідно з дослідженнями американських вчених з Каліфорнійського університету та Національного університету алергій та інфекційних захворювань, віруси SARS-CoV на пластиковій поверхні зберігаються довше, ніж на паперовій чи мідній. На міді вірус виживає протягом чотирьох годин, на папері – протягом 24, а от на пластиковій поверхні він може зберігатись і до 72 ГОДИН. А от зайвих пакетів на смітниках додалося. Впереміш з органікою вони утворили таку собі «пекельну суміш».

Будівельні відходи. В розпал карантинних заходів біля баків зі сміттям в різних районах міста з’явилося чимало будівельного сміття: старі меблі, шпалери, вікна, двері тощо. Очевидно, отримавши часу в надлишку, містяни взялися упорядковувати своє житло. Звісно, частка будівельних відходів у загальному зрізі сміття міста теж зросла. 

Забули про сортування. Як правило, всі досліджені баки для сміття у Полтаві містили значну частку пластику, картону, скляних пляшок, алюмінієвих банок тобто вторсировини, котра легко могла потрапити на переробку та принести прибуток місту. Утім, полтавці під час карантину частково чи навіть повністю ігнорували можливість сортування. Та й, здебільшого, зачиненими були під час карантину й пункти прийому вторсировини. Тож навіть представники неформального сектору, котрі здають вторсировину, щоб отримати додатковий прибуток, не були зацікавлені у її відсортовуванні з контейнерів зі змішаним сміттям. Це призвело до збільшення об’ємів змішаного сміття, котре потрапляло на смітник.

Дослідження народило ряд рекомендацій для місцевих комунальних служб, менеджменту, котрий здійснює управління відходами в місті й кожного мешканця, зокрема. Ось деякі з них:

РЕКОМЕНДАЦІЇ :

1.Органіку НЕ МОЖНА викидати до загального смітника, а впроваджувати заходи на рівні міста зі зниження кількості харчових відходів, запровадження окремих контейнерів для органіки та компостування. Компостування – процес перетворення харчових та садових відходів на добриво. Міністерство екології та природних ресурсів України визнало компостування органічних відходів важливим заходом, який покликаний пом’якшити вплив змін клімату на Україну в майбутньому.

2.Продовжувати вести інформаційні кампанії щодо того як правильно сортувати інше сміття: пластик, скло, папір, метал. Сортування має бути обов’язком на рівні соціальної відповідальності кожного мешканця міста. Також ширше інформувати про пункти прийому вторсировини. котрі є в місті. 

3.Небезпечні відходи здавати в Екобус. Графік на жовтень – тут: https://www.facebook.com/Ekoltava/posts/3597077010353001.

  ЯК УТИЛІЗУВАТИ МАСКИ ТА РУКАВИЧКИ БЕЗ ШКОДИ ДОВКІЛЛЮ?

Рекомендація Міністерства захисту довкілля та природи така: складайте використані маски та рукавички в окремий пакет; зав’яжіть його та залиште на 72 години. Після цього можна залишити у муніципальному баку для сміття і переробки.

-Носіть багаторазові маски, хусти, бафи зі щільної тканини, але пильнуйте, щоб вони були чистими.

Від початку карантину ВООЗ не схвалює використання пористих тканин і зокрема марлі, бо вони не здатні затримати вірус.

-Намагайтесь уникати одноразових столових приборів, коли замовляєте їжу або напої.

Якщо ж це неможливо, промийте і просушить столовий пластик, а потім складіть у бак для вторсировини.

-Відмовтесь від надмірного пакування овочів та фруктів у супермаркетах.

По-перше, співробітники магазину так чи інакше торкаються їх руками під час пакування, тому пакет ні від чого не захищає.

По-друге, жодного підтвердженого випадку зараження через їжу поки не зафіксовано. Тому достатньо буде просто помити овочі і фрукти перед споживанням.


Більше рекомендацій можна буде почути завтра, 13 жовтня, на живій зустрічі з представниками організацій, котрі проводили дослідження. Зустріч відбудеться о 12 годині, в Місцевій кав’ярні, за адресою вул.. Соборності, 32. 

Більше інформації тут: https://www.facebook.com/events/3362670170454733/

#COVID - 19 #пандемія #сміття #ТПВ #відходи в Полтаві #сортування сміття #коронавірус #маски
Оголошення
live comments feed...