Релігійні організації в Україні контролюватимуть Прокуратура та місцеві депутати

Віднедавна релігійні організації в Україні живуть за новими законами. Духовну сферу тепер жорстко контролюватимуть.

Церква хвилюється, що релігію можуть повернути у «радянське минуле»

В Україні набули чинності зміни у Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації». Міністерство культури стає центральним органом у сфері релігії. Контроль за дотриманням законодавства здійснюватимуть ледь не всі органи влади, починаючи від міністерств та Прокуратури, і закінчуючи місцевими радами.

Такі зміни викликали невдоволення багатьох релігійних конфесій, представники яких стверджують, що це повертає релігію у радянське минуле.  Проти виступила Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, адже законодавці проігнорували пропозиції, які церковники хотіли внести до закону.

Зміни, що внесли до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»

Згідно нової редакції статті 13  «Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації». Це передбачає обов’язкове проходження процедури державної реєстрації в органах Державної реєстраційної служби України. Разом з тим зберігається і процедура реєстрації статутів релігійних організацій.

– Ця стаття значно ускладнює порядок набуття релігійними організаціями статусу юридичної особи через запровадження двох не узгоджених між собою реєстраційних процедур – реєстрацію статутних документів та державну реєстрацію, – коментує протоієрей Василій Фазан, доктор теологічних наук, клірик Святовознесенського храму міста Полтави. – Звісно, намагання контролювати наплив сект в Україну – це добра справа, але не такими методами. На мою особисту думку, це призведе до формалізації процедури, що відкриває можливість для реєстрації псевдорелігійних і навіть екстремістських організацій.

Представники влади натомість  стверджують, що останні зміни в законодавстві – суто технічні, покликані привести законодавство у сфері релігії до сьогоднішніх умов життя та ліквідувати суперечливість між різними законами, що регулюють діяльність релігійних організацій.

– Їх треба було вносити вже давно, бо ухвалювався закон ще у 1991 році. Раніше релігійна громада, що зареєструвала свій статут у облдержадміністрації, визнавалась юридичною особою. Після ухвалення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» реєстрація релігійних організацій набула своїх особливостей. Після реєстрації статуту в облдержадміністрації громада має пройти державну реєстрацію в органах Державної реєстраційної служби. Останні зміни Закону лише узгодили його із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».  Ми вже не маємо повноважень надавати їй статус юридичної особи.– говорить Володимир Состін, головний спеціаліст відділу моніторингу та комунікативних технологій управління комунікацій з громадськістю, релігій та національностей Полтавської облдержадміністрації.

Право здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства про свободу совісті та релігійні організації наділили широке коло органів влади.

Хто в Україні контролюватиме релігію:

– Міністерство культури України, яке є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері релігії;

– всі інші міністерства та державні служби, агентства, інспекції;

– органи Прокуратури;

– місцеві державні адміністрації (обласні та районні);

місцеві ради (обласні, міські, сільські та селищні).

– Закон розширює межі повноважень органів влади здійснювати контроль за релігійними організаціями. Але кожен у межах своєї компетенції, – каже Володимир Состін.

Межі цієї компетенції та способи її реалізації, щоправда, закон не прописує. Деталізуються вони в різноманітних підзаконних актах, зокрема в указах Президента України. На думку полтавських чиновників нічого страшного в цьому немає.

–  Релігійна діяльність багатогранна. Вона стосується і земельного законодавства, коли, наприклад, потрібно зареєструвати земельну ділянку, і громадського правопорядку, коли йдеться про публічні богослужіння. Кожен орган відповідає за це в межах своєї компетенції та закону, яким послуговується. Тому ця зміна не направлена на звуження прав і свобод релігійних організацій, а направлена на чіткішу регламентацію цих моментів, – переконаний Володимир Олександрович.

Між тим релігієзнавці вважають цю туманну і не чітку законодавчу норму найбільш небезпечною, яка повертає нас у радянські тоталітарні часи.

– Чим більше дірок у законі, неточностей, тим  чиновник стає все більш всесильним, а людина і релігійні організації менш захищеними, – вважає Віктор Єленський, професор Українського католицького університету, релігієзнавець.

Ця відредагована стаття у Законі викликає найбільший супротив, на думку Володимира Состіна, через те, що певні чиновники будуть не дотримуватися її чи по-іншому трактувати.

Зберігається дозвільний порядок проведення публічних мирних зібрань віруючими та релігійними організаціями.

– Органи місцевого самоврядування, посилаючись на цю норму, систематично забороняють віруючим у реалізації цього конституційного права, – каже отець Василій. – Також викликає зауваження норма, за якою місцеву владу треба повідомляти про якийсь публічний захід за 10 днів до нього, через що виникає безліч неясностей. Наприклад, як бути у випадку організації похорону та поминальної ходи на кладовищі? Таким чином, відкривається можливість для тиску, особливо якщо конфесія у даному регіоні – у меншості. А ми знаємо з історії Православної Церкви як це було. Така ініціатива призведе у майбутньому до того, що владна структура почне диктувати Православній Церкві що казати, як казати, тобто повернемося в часи гонінь та тотального контролю.

Міністерство культури зобов’язали:

– Сприяти досягненню домовленості з державними органами та надавати необхідну допомогу у питаннях, що потребують вирішення цими органами;

–Надавати консультативну допомогу державним органам у застосуванні законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

На Полтавщині чиновники «релігійного» бунту не очікують

– Ці зміни не несуть нічого поганого. Але враховуючи, що релігійні організації мають іншу думку, до них треба прислухатися. Я впевнений, що Міністерство культури врахує їхню думку і вони дійдуть певної згоди, – зазначає Володимир Состін. – Хоча в Полтавській області ніяких звернень від релігійних організацій щодо цих змін не надходило. Принципово у  роботі нічого не змінилося. Загалом у нас в області не конфліктне релігійне середовище.

Представники церков говорять, що закон збурить релігійне середовище

Нагадаємо, що Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій вже зверталася до Президента України з проханням накласти вето на закон.

– Президент сказав, що почув їх, але підписав цей закон. Тобто йдеться про те, що парламентська більшість і Президент України ігнорують позицію Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій і запроваджують норми і правила, які повертають контроль над релігійними організаціями в радянський стан. Зараз релігійні організації ведуть перемовини про можливість змін у Законі. Перш за все, вони хочуть змінити порядок реєстрації статутів та позбутися зайвого контролю, – акцентував Віктор Єленський.

Зі звернення до Президента України члені Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій

– Звертаємо Вашу увагу, що варіант зміни закону після набуття ним чинності є неприйнятним за будь-яких умов! Оскільки це призведе до значного погіршення законодавства у сфері реєстрації релігійних організацій та практики його застосування, а найголовніше – до збурення релігійного середовища у зв’язку із зловживанням довірою церков, які сподівались на дотримання наших домовленостей, Ваших обіцянок, а також обіцянок усіх дотичних різнорівневих  посадових осіб про недопущення внесення жодних змін до законодавства про свободу совісті за відсутності підтримки з боку конфесій.

Звернення підтримали, фактично всі релігійні організації України:

– Українська православна церква (в єдності з Московським Патріархатом);

– Українська православна церква Київського патріархату;

– Українська греко-католицька церква;

– Церква християн віри євангельської України;

– Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів;

– Братство незалежних церков та місій євангельських християн-баптистів України;

– римо-католицька церква в Україні;

– Українська християнська Євангельська церква;

– Українська Лютеранська Церква.