Спілка України і Польщі проти Росії:до 100-річчя пакту полтавця Петлюри та Пілсудського

У  1920 році очільники відроджених на руїнах Російської імперії держав - уродженець Полтави, голова Директорії Української  Народної  Республіки (УНР)  Симон Петлюра та  керівник Польщі Юзеф Пілсудський уклали   договірпроти більшовиків. Сторіччя українсько-польського союзу з ініціативи Українського інституту національної пам’яті Верховна Рада України внесла до переліку пам’ятних дат і ювілеїв 2020 року.  Дотепер ця сторінка Української революції 1917-21 років для  багатьох українців лишається малознаною.Нагадаю, в рамках чинного Указу п’ятого Президента  та Закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в 20 ст.»  сторіччя подій Української революції відзначається на державному рівні.

Непростий вибір Симона Петлюри

Армія УНР тоді захищала незалежність у вкрай складних обставинах:з грудня 1919 по травень 2020 року наше військо провело Перший зимовий похід. Це означалоконтроль з боку окупантів більшості територій УНРта перехід до партизанської боротьби із загарбниками - військовими формуваннями як червоної, такі білої Росії. Такожще з початку існування УНР та Польщі стосунки між молодими державами складалися непросто. Із листопада 1918 рокутривала війна за Галичину між Польщеюта Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР) (після Акту Злуки 22 січня 1919 року – Західноукраїнська область у складі УНР), такожна Холмщині, Підляшші, Берестейщині і Волині.

Тож, тодішня українська еліта мусила прийняти дуже непросте рішення. Мала обрати:на тривалий час зупинити визвольні змагання за незалежність або ж укласти договір із Польщею. Симон Петлюра обрав друге. «Симон Петлюра усвідомлював, що необхідно з кимось примиритися. Розуміючи, що з Польщею в України лише територіальний конфлікт, а з Росією – боротьба за саме існування української держави, головним ворогом України він вважав Росію. Єдиним союзником могла стати Польща. Та цього погляду не розділяла більшість українських еліт. Природно, що найбільше цьому противились галицькі українці, котрі не хотіли стати тією ціною, яку заплатить Україна за мир із Польщею», - наголошує у своїй статті на офіційному сайті радіо «Свобода» кандидат історичних наук Віталій Боримський. Історик стверджує, що Юзеф Пілсудський, який очолив Польщу у 1918 році, «вважав Росію головною загрозою та геополітичним конкурентом Варшави. На думку Пілсудського, тільки розбиття Росії за національними швами убезпечило б Польщу від російської загрози. Українському питанню тут відводилась головна роль. Політики та публіцисти, котрі були прихильниками цієї концепції, підкреслювали, що незалежна Україна взяла б на себе головний тягар протистояння російському імперіалізму. Появу незалежної України вони вважали пріоритетом польської східної політики і ця мета, на їхню думку, була варта певних поступок українцям».

Українсько-польський договір

Перемовини стартували восени 1919 року. А взимку вони поглибилися настільки, що сторони вийшли на низку важливих ухвал. Приміром, у січні 1920 року змінився статус українських вояків в Польщі: з полонених на «військових осіб заприязненої держави». З них почали відновлювати українські дивізії. Найскладнішою проблемою українсько-польських переговорів, котра заважала порозумітися,була, ясна річ, територіальна.«За Польщею визнавалося право на західноукраїнські землі. Це була вимушена поступка з метою зберегти державність на решті території», - стверджує у інтернет-виданні «Історична правда» професор Владислав Верстюк. Договором створювались і деякі економічні преференції Польщі. 24 квітня як одну із ключовихчастин Договору було підписано військову конвенцію, котра регулювала військові аспекти співпраці. Підписання договору викликало в політикумі обох держав бурхливу реакцію. Ось як її описує кандидат історичних наук Віталій Боримський: «Польські націоналісти звинуватили Юзефа Пілсудського в тому, що він витягує каштани з вогню для ворожих Польщі українців. Михайло Грушевський закликав не визнавати владу Симона Петлюри, Володимир Винниченко заявив, що держава українців – це УРСР, а не УНР. Галицькі українці назвали договір «ножем в спину». Більшовицька ж пропаганда звинуватила Симона Петлюру в «черговій зраді», продажу українських селян польським поміщикам. Російська «біла» еміграція засудила договір із «сепаратистом» Петлюрою, вважаючи, що цей крок Польщі спрямований не проти більшовиків, а проти Росії як такої (зрештою небезпідставно, бо Юзеф Пілсудський теж так вважав)».

Симон Петлюра (у вагоні - ліворуч) та Юзеф Пілсудський (праворуч)

Визволення Києва від російсько-більшовицьких загарбників. Ворожий контрнаступ

25 квітня 1920 року почався українсько-польський наступ. Юзеф Пілсудський оприлюднив звернення до українського народу. Він сповіщав: польські війська допомагають визволити Україну від російських більшовиків і не затримаються надовго на українській території. Цей заклик надрукували й у інструкціях для військового командування. Союзницькі війська налічували від 60 до 90 тисяч солдатів і офіцерів, в тому числі українські дивізії – близько 10 тисяч, а в середині червня – вже близько 20 тисяч. З боку червоної Москви їм протистояли приблизно 85 тисяч солдатів і офіцерів. Допомогли наступу українські повстанці, на боротьбу з якими російсько-більшовицьке керівництво було змушене відволікти 3 дивізії.

Петлюра разом із офіцерами армії УНР та командувачем польського війська генералом Лістовським

Спершу події розгорталися дуже динамічно і вдало для союзників: 6 травня 1920 року українсько-польські війська визволили від російсько-більшовицьких загарбників столицю УНР - Київ, а 9 травня Хрещатиком пройшов парад українських та польських військ.

У Києві паралельно запрацювали українська та польська адміністрації. Як згадував сучасник подій  Давид Заславський, українська та польська громадськість Києва раділа визволенню від більшовиків: «На грудях у багатьох киян з’явились біло-червоні польські та синьо-жовті українські банти. Поляки та українці відчували себе іменинниками. Росіяни в значній мірі косилися з недовірою, переживали внутрішню образу навіть ті, хто був радий втечі радянської влади». З поведінки польської адміністрації Давид Заславський робив висновок, що поляки були абсолютно щиро зацікавлені в утворенні сильної української влади і робили все, щоб цьому сприяти як у практичній, так і в символічній площині. Російське ж населення Києва «сердилось нишком».

Втім, на початку червня більшовики почали контрнаступ і вже в середині серпня були біля Варшави. Хоча атака Червоної армії була успішно відбита, а польсько-українські війська активно переслідували ворога, Польща не прагнула продовжувати війну. 12 жовтня було підписано угоду про перемир’я, а 18 березня 1921 року – договір, за котрим закріпилась назва Ризького, від місця підписання. Делегація УНР не була допущена до переговорів, натомість з радянського боку, крім делегації РСФРР, була присутня делегація УРСР. У складі польської делегації домінували польські шовіністи, які вороже ставились до українських планів Юзефа Пілсудського і легко визнали повноваження УРСР, «забувши» про УНР.

«Українська кров військ отамана Симона Петлюри не була марною. Вона довела Польщі, Росії та світові, що Україна прагне жити, це – успіх навіки»

Українські війська, після спроби ведення самостійної війни, були змушені перейти на польську територію, де були інтерновані (близько 20 тисяч). Таким було формальне закінчення польсько-українських союзних відносин. Проте фактично польське керівництво продовжувало підтримувати український екзильний уряд, а українським інтернованим військовим Польща намагалася створити задовільні побутові умови. Польща приймала і багатьох українських повстанських отаманів, котрі, рятуючись, тікали від окупаційного російсько-комуністичного режиму. Польська підтримка української незалежності виявилася половинчастою та запізнілою через територіальні претензії. Вона була і непослідовною через несприйняття польським суспільством української політики Юзефа Пілсудського.

Юзеф Пілсудський

Та попри це, варто визнати, що Польща виявилася єдиною державою, яка в 1920 році була зацікавлена в незалежній Україні і надала військову допомогу.

«З кінця 1920 року для СимонаПетлюрирозпочався останній, еміграційний період життя. Він був короткий, всього шість неповних років, але насичений організаційною та аналітичною роботою.

Симон Петлюра

Петлюра залишався послідовним і непримиренним опонентом більшовицького режиму: «В умовах нашого перебування за кордоном свій обов'язок в цій справі тоді виконаємо, коли допоможемо остаточній компромітації большевицьких експериментів в очах світу». Звичайно, більшовицька влада не могла пробачити Петлюрі подібного ходу думок. Він був для неї одним із найнебезпечніших ворогів. Особливо боялася Москва відновлення союзу «Пілсудський – Петлюра». Коли на початку травня 1926 р. Юзеф Пілсудський повернув собі владу в Польщі, відновлення союзних дій стало цілком ймовірним. Це, на наш погляд, стало причиною вбивства Симона Петлюри», - розповідає в інтернет-виданні «Історична правда»докторісторичних наук Владислав Верстюк. АспівробітникІнституту національної пам'яті ПольщіМірослав Шуміло у інтерв’ю цьому ж інтернет-виданню підкреслює: «Як історик я вважаю, що без цієї боротьби, яку вів Петлюра, сьогодні могло б не бути Української держави. Попри те, що союз Пілсудського і Петлюри завершився поразкою, він відіграв позитивну роль». Науковець звернув увагу, що генерал польської армії  Тадеуш Кутшеба  у своїх спогадах про спільний похід на Київ написав: «Українська кров військ отамана Симона Петлюри не була марною. Вона довела Польщі, Росії та світові, що Україна прагне жити, це – успіх навіки». Шуміло зазначив, що цей польський генерал вже в 30-х роках минулого століття звернув увагу на те, про що сьогодні говорять українські історики: без цієї кількарічної боротьби за незалежність, без Української революції 1917-21 рр., імовірно, зараз не було б сучасної Української держави. На переконання пана Мірослава, утвердженняУНР в 1920 році було б можливим, якби не військові помилки табрак часу на зміцнення української армії. Як зауваживШуміло, польсько-більшовицьку війну 1920 року слід назвати польсько-українсько-більшовицькою: «Це справедливо, оскільки, по-перше, УНР була офіційним союзником Польщі, а по-друге, ця армія була єдиною сильною союзницькою формацією. Ця війна має називатися польсько-українсько-більшовицькою, оскільки наступ у квітні 1920 року було організовано для звільнення України. Це була війна за Україну і за Польщу, адже обидві держави в той момент воювали за свою незалежність».

Упорядкував Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області.

Історія Польща Україна об'єднання війна Київ визволення
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
Монети номіналом 25 копійок та банкноти гривні старих зразків (до 2003 року) перестають бути засобом платежу з 1 жовтня 2020 року. Про це повідомили в НБУ. Також НБУ вирішив активніше виводити з обігу паперові банкноти 1 і 2 гривні і монети 1 гривня зразка 1996 року, замінюючи їх на відповідні обігові монети зразка 2018 року. Після того, як у торговців будуть відсутні монети номіналом 25 копійок, то під час готівкових розрахунків вони можуть застосовуватис...
Кримінал
Минулі вихідні виявилися неспокійними. Полтавським поліцейським довелося розшукувати аж шістьох дітей - 3 дівчат (11, 13 та 16 років) і 3 хлопців (11, 12 та 17). Пошукові заходи були реалізовані у Полтаві, Кременчуці та Кременчуцькому районі, а також у Глобинському та Решетилівському районах. « На щастя всі діти у безпеці! Практично всіх повернули додому протягом доби. Сьогодні знайшли ще одного підлітка, який зник на вихідних - 14-річного полтавця Кирила...
Суспільство
Інформаційний освітній ресурс “Освіта.ua” склав рейтинг загальноосвітніх шкіл Полтави, що посіли найвищі місця у рейтингу шкіл України за підсумками ЗНО 2020 року. У якості вихідних даних для укладання рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів  використали результати зовнішнього незалежного оцінювання, отримані випускниками шкіл у 2020 році. Школи у таблиці послідовно наведені за рейтинговим балом, який розрахований на підставі середнього значення балі...
Суспільство
На сайті Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА з’явилося повідомлення щодо навчальних закладів та окремих груп, котрі перебувають на карантині через виявлений коронавірус. Зокрема, перебувають на дистанційному навчанні 6 груп Фахового коледжу управління, економіки і права Полтавської державної аграрної академії. Карантин у них триває з 26 вересня по 4 жовтня. Крім того, на карантин закриті окремі групи Кременчуцького національного університету імені...
Партнерський матеріал
Вперше в історії Полтави надзвичайно важливе рішення прийнято на місцевому , а не державному рівні. Це не разова акція - відтепер збільшені зарплати медики отримуватимуть на постійній основі! Коментар Вікторії Лози:
Суспільство
Із п’ятниці, 25 вересня, після майже двомісячного вимушеного переходу на 4-денний робочий тиждень, із додатковим неробочим днем у п’ятницю, абонентська служба «Полтаватеплоенерго» відновила звичний для споживачів 5-денний режим роботи. « І хоча фінансово-економічна скрута нікуди не поділася, наближення опалювального періоду 2020-2021 рр. дається взнаки — у споживачів послуг підприємства виникає чимало питань, вирішення яких відкладати не можна, а часу на...
Суспільство
У Полтаві о 10:00 пройшла апаратна нарада під керівництвом голови Полтавської ОДА - Олега Синєгубова. На порядку денному розглянули наступні питання: 1. Про моніторинг реалізації проєктів, які фінансуються в 2020 році за кошти ДФРР. 2. Про конкурсний відбір проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від ЄС. 3. Про стан підготовки лікувально-профілактичних закладів області до роботи в осінньо-з...
Культура
Новий сезон шоу «Танці з зірками» не минув без неприємностей. Вчора на паркет не змогли вийти улюбленці публіки – Олег Винник та Олена Шоптенко. У обох учасників діагностували коронавірус. Вони записали відеозвернення до вболівальників, у якому розказали про перебіг хвороби. Зокрема, Олег Винник зауважив, що відчуває слабкість, не може рухатися більше 10 хвилин, і це при тому що у нього легка форма захворювання « Друзі, дотримуйтеся правил безпеки та береж...
Суспільство
Вчора вранці  на Полтавському міському сміттєзвалищі твердих побутових відходів у селі Макухівка Полтавського району вчергове виникла пожежа.  Про це повідомили у ГУ ДСНС у Полтавській області. Вогнем знищено сміття на площі 0,005 га. Пожежа ліквідована одним відділеннями 4 ДПРЧ та двома одиницями допоміжної техніки. Причину  пожежі встановлюють. Нагадаємо, за останній місяць Макухівське сміттєзвалище горіло вже кілька разів. Перше повідомлення про пожежу...