Чому в цьому році вартість навчання в державних вишах буде зовсім інша?

Уже традиційно склалося так, що будь-який батько чи мати особливо, коли їхня дитина досягає віку «продовження освіти» після загальної середньої, прагнуть своєму чаду місце на «бюджеті». Імовірно навчання на місцях державного замовлення з року в рік все більше набуває ознак винятковості, бо відходить у минуле час незрозумілих нелогічних «державних замовлень» підготовки фахівців тих спеціальностей, за якими й так на ринку праці відчувається деякий «надлишок». Отже, частіше ми бачимо інтерес держави у фахівцях сфери ІТ, медицини, освіти, біотехнологій, галузей промисловості, публічних закупівель, digital-маркетингу та стратегічного управління для державної сфери економіки, регіонального управління та самоврядування.

Процес формування вартості будь-якої послуги досить простий, але має декілька підходів. Давайте дізнаємося, як це відбувається.

Підхід орієнтований на попит – різноманіття методів ціноутворення дозволяє формувати ціну за очікуванням споживачів. Чи може бути навчання за програмами відомих бізнес-шкіл МВА дешевим? Ні. Бо це не лише престижність, але мова не про те. Самі школи орієнтовані на фінансово успішних слухачів, компанії, спроможні навчати свій топ-менеджмент, тощо. Отже, університети, що використовують подібний підхід, мають власну потужну матеріально-технічну та фінансову базу, досвід і визнання. В Україні невелике коло університетів, що можуть тримати планку вартості так високо та мати сталі набори студентів. Студенти, які вступають за контрактом до таких університетів чи академій, зокрема готові фінансово.

Крім того, вищезгадані університети пропонують обдарованим вступникам грантові стипендіальні програми. За ними навчаються дійсно талановиті молоді люди, які власною працею, зусиллями, наполегливістю та потужною громадською роботою виборюють ці стипендії.

Підхід витратний (відчуваємо посмішку кожного економіста, який це прочитав). Найпоширеніший - метод визначення вартості та формування ціни. Це той метод, коли заклад вищої освіти спочатку розраховує витрати на наступний навчальний рік (прогнозує його) в розрахунку на одного студента. Не повірите, але є дуже багато чинників, що протягом одного року можуть зіграти в «мінус», і фактично освітня послуга може значно подорожчати, й мова йде навіть не про комунальні послуги, чи курс євро Цьогорічні події є цьому підтвердженням. Не забуваємо також, що договір зі студентом-контрактником укладається на весь період підготовки, тобто необхідно передбачити багато чого на термін від 2 – до 5 років. Отож, студенти (та їх батьки!), що вступають за «контрактом», розраховують витрати та оцінюють свої фінансові можливості на весь термін навчання. Хоча є й сумна статистика, коли студенти з фінансових причин припиняють свою освіту до кращих часів.

Є й переваги такого підходу: університетам цей підхід надає можливість провести аудит витрат, відкоригувати їх, знайшовши свої «больові точки», та спланувати діяльність на найближчі роки. В Україні велика кількість ЗВО формують свою вартість саме так.

Підхід орієнтований на конкурентів. Без розрахунку собівартості освітніх послуг на одного студента все одно не обійдеться, але … цей метод дозволяє коригувати вартість. Університети можуть її збільшити, якщо їм пощастило, і собівартість нижча за вартість конкурента, або… знов повернутися до витрат, скорочувати їх, бо вартість освіти в конкурента може бути нижчою. І тут ми дійшли до цікавого моменту.

Ви колись задумувалися над тим, як живуть і працюють державні та приватні університети в Україні? У чому різниця?

Якщо стисло про вартість освіти та витрати, то до цього року картина була приблизно такою: державні заклади освіти отримували значні бюджетні кошти, бо вони державні, а приватні розраховували лише на те, що самі зароблять. Нібито все логічно. Але… державним ЗВО, граючи на ринку освітніх послуг та маючи м’якеньку «подушку безпеки» - бюджетні кошти, могли запропонувати вартість нижчу та «подемпінгувати», полоскочівши нерви сусідів. А тепер давайте поглянемо, якщо не на державному, то хоча б на регіональному рівні. Яке, на вашу думку, співвідношення державних і приватних ЗВО у вашому регіоні? Не треба гадати – державних значно більше. Що маємо? Так звану «чесну» конкуренцію між переважно державними (держава утримує конкуренцію між власними університетами) та не переважно приватними університетами у вашому регіоні. До речі, все це за наш з вами кошт (бо пам’ятаємо: наші податки = державний бюджет = бюджетні місця).

Що змінюється? Під величезним тиском і логіки тих, хто вміє рахувати, держава, розуміючи, скільки втрачається на державному рівні коштів на окремі амбіції окремих чиновників, почала шлях моніторингу та впливу. Цей рік – перший, коли про індикативну вартість говорять предметно. Що це таке? І коли її застосовують?

Кабінет Міністрів на початку березня 2020 року ухвалив рішення про встановлення індикативної собівартості контрактного навчання для державних університетів та тих приватних, які отримуватимуть державне фінансування.

А тепер простими словами для «людей не в темі»: з 1 вересня 2020 року для вступників на найбільш популярні спеціальності контрактне навчання коштуватиме не менш як 60 % вартості, яку сплачує за бюджетні місця держава. Вартість навчання буде корелюватися з доходами людей у регіоні. Якщо ціна буде вища, ніж три середні офіційні заробітні плати в області, університети зможуть не підвищувати її. Середня оплата навчання на одного студента-бюджетника становить 43 тис грн.

Отже, якщо університет здійснює підготовку фахівців цікавої для вас спеціальності за бюджетний кошт, а ви йдете «на контракт», то вартість навчання буде … беремо калькулятор і рахуємо: 43 000 / 100 х 60 = 25 800 грн на рік!

Будьте уважними, якщо вам кажуть, що є держзамовлення,але ж і пропонують «альтернативу» (підстрахуватися!) - контракт вартістю менше за цю суму, то або вам брешуть, або обіцяють диплом без підтвердження рівня кваліфікації державою (до речі, таке можливо й відповідає букві закону). Отже, будьте уважними.

У нашому світі існує умовно лише два погляди на конкуренцію - або за якістю, або за вартістю. Кожен, хто стоїть перед вибором освітнього закладу вже давно й не раз зіставляв усі переваги та недоліки навчання в тому чи тому університеті чи академії, розуміє, що це нелегкий вибір. Сподіваємося, наша інформація допоможе вам відчути загрози та підготує вас до ризиків. Вибір однозначно за вступником та його батьками.