У Прирічковому парку Полтави тривають роботи з благоустрою

Прирічковий парк та його благоустрій – одна з резонансних тем полтавської громади. Ось вже кілька років поспіль не вщухають обговорення щодо долі мальовничого куточка Полтави. Улюблене місце для відпочинку містян роками лишалося бездоглядним і «нічиїм». Питання його впорядкування назріло давно. І тільки цього року вперше зрушило з мертвої точки. У березні там провели виїзне засідання під час якого обговорили питання очистки території від аварійних і мертвих дерев та «окультурення» існуючих доріжок.

У квітні місто замовило проект капремонту парку. Згідно з документами, проектанти мають виконати інженерно-геодезичні вишукування і окреслити межі парку, провести таксацію зелених насаджень, визначити місця та запроектувати пішохідні доріжки та зони відпочинку. Виконавець робіт – ФОП Мурза Я. Г.

Днями ми завітали до парку, аби побачити на власні очі, на якому етапі роботи і що там відбувається. Нас зустрічає Ольга Іващенко, спеціаліст по деревам, агроном. Вона працює разом з геодезистами. Робить позначки фарбою на деревах.

« – Зараз ви бачите, як відбувається процес інвентаризації дерев. Моя місія – позначити усі дерева, які є інвазійними. Що таке інвазійні рослини? Це рослини, які становлять значну загрозу, конкуруючи з іншими рослинами і спричиняють їхню загибель. Ми наносимо на геодезичну основу ці дерева, а далі вже комісія спеціальна буде приймати рішення щодо їхньої долі. Це буде колегіальне рішення. Крім того, я визначаю, які дерева є фаутними (з пошкодженнями). Існує європейська практика знесення таких дерев, вони швидко розмножуються, ламкі, пригнічують інші дерева і рослини».

Ольга Іващенко також пояснює:

« – На території України близько двадцяти інвазійних видів і всі вони мають різний ступінь агресивності, який не типовий для нашої території. Вони з’явилися у нас за умов покращення транспортних комунікацій. Наприклад, клен ясенолистий. Він вважається по інвазійності таким же шкідливим, як амброзія.

Небезпека цього дерева у тому, що воно екстремально швидко росте, у нього підвищена ламкість стовбура. Тобто, воно аварійно небезпечне. Стовбури ростуть «купками», сягають до двох метрів на рік.Жодні дерева – аборигени з ним не можуть конкурувати. У Європі щодо таких дерев існує практика у хартіях про збереження природи на регіональному рівні - всі дерева клену ясинолистого зрізають повністю. Кожне літо проходять люди з мачете і зрубують ці дерева. Вважаю, що це проблема досить серйозна. Ми втрачаємо свої «рідні» дерева. Наприклад, осика, яка все життя існує на Полтавщині – досить - таки типова для нас рослина, вони не може сюди потрапити і рости, бо клен усе забиває. Осика тут не витримує конкуренції. В парку ми такого не можемо допустити».

Скільки триватимуть роботи Ольга Іващенко точно не прогнозує. Насамперед, тому, що як вже було сказано, не існує точних меж парку.

« - Ми думаємо, що це близько тридцяти двох гектарів. Точно знатимемо тоді,коли завершимо зйомку і тоді буде відома точна площа. І по завершенні це буде документ для міста, для екологів. Я живу у Полтаві і це прецедент – досі жодна територія тут не була інвентаризована належним чином з фіксацією на мапі. Задіяно багато людей, тендер на виконання капітального ремонту (по факту це так називається згідно законодавства) виконує ФОП Мурза. І він вже залучає спеціалістів. Геодезисти виконують точну фіксацію до сантиметра, фактично».

Головний інженер проекту Сергій Мурза пояснює, що далі відбуватиметься у парку:

« – Після визначення чітких меж та нанесення на топографічну зйомку різних видів дерев почнеться наступний етап – впорядкування діючої системи інфраструктури, впорядкування існуючих доріжок, і створення нових. А також будуть запропоновані майданчики для відпочинку людей. Далі запускається конкурс щодо концепції розвитку цього парку. І саме дані нашої роботи можна буде брати за основу наступного етапу розвитку цієї території . Ми бачимо, що зараз тут немає жодного інклюзивного заїзду, людям сюди важко дістатися, плюс дерева, які щодня падають - це ж небезпечно. Почали працювати з середини травня, тільки – но послабили карантин. Значна кількість дерев уже проінвентаризована і робота триває щодня».

Депутат міської ради Юрій Бойко каже – доля Прирічкового парку роками турбувала місцевих жителів, і тепер важливо, що б справу довели до завершення:

« - До мене надходили і надходять десятки звернень, які стосувалися долі Прирічкового парку. Дійсно, далі відкладати справу було не можливо – адже у цієї місцини чудовий потенціал, який можна і потрібно використовувати і розвивати. Тому, впевнений, депутатський корпус продовжить рух у напрямку окультурення парку.  Перші кроки вже робимо,  і це було найважче, але вважаю, що доведемо справу до фіналу. У цьому питанні , впевнений,  всі будуть одностайні».