Студентка Політехніки Неля Бечкало: «Ми живемо у чудовий час!»

Щороку 28 червня в Україні відзначають День молоді. Цьогоріч карантин став на заваді тому, аби цей день пройшов весело і креативно – більшість заходів пройдуть онлайн. В тому числі, і для студентів Національного університету «Полтавська Політехніка імені Юрія Кондратюка». Напередодні Дня молоді ми зустрілися з магістранткою гуманітарного факультету закладу та головою студентського парламенту - Нелею Бечкало. Чим живе студенський загал і сама Неля? Про це і багато іншого ми у неї запитали.

- На першому курсі я почула про студентський парламент та вирішила до нього долучитися, - згадує Неля Бечкало. – Адже це різні заходи, тренінги, конференції, проєкти, волонтерство. Парламент це саме те, що потрібно в студентські роки аби активно розвиватися, знайти свої сильні сторони та робити щось корисне. Від кожного факультету були свої представники. Потім звільнилося місце голови і я подала свою заявку на розгляд. Відбулося голосування і мене обрали.

Неля Бечкало розповідає, що дуже любить подорожувати, але не просто відпочивати, а “розумно” –долучатися до різних проєктів з культурного обміну. Так, наприклад, до Вірменії вона завітала на тренінг по булінгу. На тренінгу вчили, що таке булінг та як йому протидіяти, розповідали про різні техніки. Потім навіть започаткували в університеті спільний проєкт з американськими колегами – домовлялися з полтавськими школами та проводили для учнів власні лекції на теми «Протидія булінгу» та «Інклюзивність в школах».

В університеті також організовують міжнародну щорічну конференцію для студентів з обміну досвідом.

- Крім Вірменії, я два рази була у літній школі у Польщі та вивчала там польську мову, - згадує Неля - Їздила на чотири тижні. Якщо першого разу нас було небагато – чоловік 60-70, то другого разу нас було 250 учасників. Приходили лектори та пояснювали граматику, лексику – було дуже цікаво. Викладання проводилося на високому рівні. Дякую рідному університету за таку можливість вивчити польську мову практично з нуля.

Також завдяки університету здійснилася мрія Нелі – побувати в США.

- Було дуже цікаво послухати, поговорити з тамтешніми студентами та взагалі побачити США, - ділиться Неля Бечкало. – Наша делегація була у Флориді. Ми брали участь у конференціях студентського парламенту. Я здійснила свою дитячу мрію – побачила океан та відвідала Діснейленд.. До нас ставилися дуже привітно, були відкриті для співпраці та цікавилися нашим досвідом. Ми ж у свою чергу перейняли багато корисного та дієвого про онлайн освіту – якраз те, що тепер стало актуально у зв’язку з пандемією.

Неля Бечкало розповідає, що не побачила суттєвих відмінностей між життям студентів у США та Україні. За її словами, студенти скрізь схожі, схожі їхні мрії та проблеми. Але помітила різницю у менталітеті – американці не поспішають вступати до університету відразу після закінчення школи, а беруть участь у різних проєктах або працюють. Це робиться для того, аби зрозуміти що насправді подобається робити у житті. І якщо в Україні у двадцять один рік молодь, зазвичай, вже закінчує університет, то в США студенту першокурснику може бути двадцять шість років і це вважається нормальним.

- Вважаю, що це добре – мати час на те, аби знайти улюблену справу, подумати чи тим займаєшся, - коментує Неля. – Адже не усі відразу можуть визначитися з професією у такому юному віці та зрозуміти, що цікаво. Є такі діти, які і у шість років знають ким хочуть бути, або опановують професію батьків, але досить багато і таких, яким важко визначитись. То в такому випадку дійсно потрібен час. Але й український варіант має свої плюси -– вступати відразу, коли ще не забулася шкільна програма та вчитися у колі своїх однолітків, які тебе розуміють.

Неля Бечкало також є волонтером від благодійного американського проєкту – центру “Window on America Poltava”, що розташовується у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П.Котляревського.

- Я прийшла до центру та сказала, що хочу працювати разом із ними та вести власний клуб, проводила заняття англійською мовою. Також ми організували захід “Жива бібліотека” на базі нашого університету, де студенти могли поспілкуватися з англомовними волонтерами на різні теми.

Я вважаю, ми живемо у чудовий час. Якщо ти не лінуєшся, прагнеш чогось досягти – ти обов’язково здійсниш будь – яку мрію. То ж своїм ровесникам хотіла би побажати – не бійтеся мріяти, не бійтеся стукати у будь - які двері. У вас все здійсниться – навіть найсміливіші задуми!