Американець з Крячківки відроджує стародавні кобзарські традиції

Про музиканта Юрія Фединського написані сотні статей, відзнято кілька документальних фільмів, він частий гість теле та радіо програм. Юрій  народився і виріс у США, в заможній родині емігрантів, навчався в університеті Східної Кароліни, а потім у 1998 році поїхав до України, де живе і донині. Фединський – активний учасник культурного життя, грав у кількох популярних гуртах таких як ”Гайдамаки”, ”Карпатяни”, ”Хорея козацька”. Кілька років тому він поселився у селі Крячківка Пирятинського району, і є учасником гурту «Древо». А ще виховує чотирьох дітей, влаштовує кобзарський табір та фестивалі. На перший погляд – абсолютно ідилічна картина. Але тільки на перший. Насправді доводиться долати чимало перепон. Про все це Юрій розповідає під час своїх виступів

Я відчував, що буде нова революція, і хотів поселитися не далеко від Києва..

 - Після переїзду зі США я загалом прожив десять років у Києві, коли зрозумів, що мені пора  десь осісти. Саме тоді одружився. Страшенно стомився платити непомірну аренду за квартири, а також від постійного пошуку грошей. Адже разом з Тарасом Компаніченком ми дуже часто грали концерти просто безкоштовно. Крім того, я дуже не хотів, аби мої майбутні діти зростали у гамірній і брудній столиці. Спочатку як один з варіантів розглядав Полтаву. Але зрештою, подумав, що треба оселитися неподалік від Києва у випадку нової революції. На думку спало село Крячківка, куди я приїздив, аби познайомитися з бабусями гурту «Древо». Незабаром ми придбали там хату, пустили коріння. Тепер там зростають мої діти.

Почали жити у Крячківці і незабаром зрозуміли, шо перебуваємо у певній культурній ізоляції. Вирішили з дружиною – тут має бути табір, у якому діти зможуть безкоштовно вчитися грі на бандурі. Табір, на кшталт того, який я колись відвідував у Америці. І якщо у Америці такі заклади є, то чому їм не бути в Україні? Таким чином, ми почали організовувати  кобзарський табір. Згодом виникла потреба провести і мистецький фестиваль. Втім, я навіть не уявляв, скільки перепон доведеться подолати.

З ЧАСІВ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ В УПРАВЛІННЯХ КУЛЬТУРИ , ПЕРЕВАЖНО, ЗМІНИЛАСЯ ТІЛЬКИ ВИВІСКА , МЕТОДИ РОБОТИ ЛИШИЛИСЯ «СОВКОВІ»

- Мені постійно казали різні люди: «Юрко, люди повинні бачити ваше мистецтво, давайте зробимо етнофестиваль, назовемо його « Пирятин». У мене вже був досвід фестивального руху. Але тут ніяк з цим не складалося, бо треба ж було співпрацювати з державними установами і управліннями культури.

А ми з ними – на різних хвилях, не могли знайти порозуміння. І мені сказали : «Тоді не буде фестивалю». Мені було дуже жаль. І я сказав: «Тоді я зроблю без держави» Мене лякали: « Не буде ж ні коштів, ні місця». Але я все одно почав готувати перший фест «Древо роду кобзарського». Він не був масовий. Це дійство для поціновувачів фольклору. Можливо, хтось подумає, що він для дуже обмеженого кола. Але якщо ви не розумієте цієї музики, значить, вона просто не ваша. І фестиваль таки з'явився. Чи не вперше в історії участь брали  і жінки. Мене спершу дуже за це критикували колеги по цеху . Мовляв, як же так, це порушення вікових традицій. Але ж ми живемо у двадцять першому сторіччі. Тут немає місця чоловічому шовінізму, та і будь якому шовінізму взагалі. Адже серед учасників фестивалю та учнів було і чимало іноземців. Серед них навіть японець – один з найстаранніших та акуратніших учнів.

Мені часто кажуть про мою «інакшість». Можливо, і справді, я інакший, бо постійно прагну до змін. В тому числі до змін у культурі. Наші діти повинні йти до клубу, співати гарних автентичних пісень . А не пісень про сало і горілку. От наше пирятинське управління культури якось організувало « Свято сала». Часто думаю – хто цим керує? Так, в ідеалі має держава керувати культурою. Бо якщо не буде наша цього робити, то швидко запанує культура іншої країни. Скажімо, московитська. Я не хочу з ними конфліктувати. Хоча конфлікти постійно є.

Головне завдання для управлінь культури – не організовувати концерти чи фестивалі. Їхнє головне завдання влаштовувати і обслуговувати політичні збори

- Управління культури можуть бути прекрасною інституцією. Проблема в тім, що ці управління, були започатковані СРСР. На сьогодні часто бачимо, що змінилася тільки вивіски. А методи роботи лишилися тими ж. Багато працівників лишилися з радянським світоглядом. Знаю одну очільницю, яка була затятою регіоналкою, і постійно з пієтетом говорила про Росію – матінку. Таких прикладів безліч. Відтак, тому вони мене і не сприймають. Якщо би я співав про горілку і сало – будь ласка, виступай. Для кобзаря ж місця на сцені немає. Бо кобзарство як явище їм глибоко чуже і не зрозуміле. Набагато зручніше і зрозуміліше щось на кшталт « Лісапетного батальойну».

Напередодні нашого першого фестивалю до мене зателефонували з управління культури і кажуть: « Яке право ви маєте на нашій території влаштовувати міжнародний фестиваль?» Відповідаю: « Я не тільки маю право, я зобов’язаний це зробити.» Я довго намагався запевнити людину, що я з нею не ворогую, навпаки, запрошую подивитися наше дійство, побачити , чим ми займаємося. Уявіть моє здивування, коли ця «посадова особа» не спитала, хто з музикантів у нас виступить, натомість цікавилися , хто з політиків буде брати участь. Тієї миті я збагнув – головне завдання для управлінь культури – не організовувати концерти чи фестивалі. Їхня головна справа – влаштовувати і обслуговувати політичні збори. Цікаво, що ми знайшли спільну мову з тодішнім мером Пирятина, багатьма іншими посадовцями. І завжди мали конфлікти з управлінням культури. Сподіваюся, так буде не завжди. Совкове насліддя обов’язкове кане і Лету. Як і все не справжнє і неприроднє.

НАШЕ СТРАХУВАННЯ – НЕБЕСНЕ . ЩО МОЖЕ БУТИ КРАЩЕ?

У селі до нас ставилися по різному. Спочатку ми там знали тільки учасниць гурту «Древо». Згодом же почали роззнайомлюватися. Люди різні, як і скрізь. Є такі , що трохи вживають оковиту. Є ті, що дуже вживають.

Втім, зауважу, що у нашому селі не багато питущих. Загалом, люди культурні і доброзичиві, завжди вітаються. А для мене це багато важить. Однак, більшість нас з дружиною все ж таки не розуміють. Уявляєте ситуацію? До них прийшов нахабний янкі, і каже: « О, у вас культура не на дуже високому рівні, і я хочу вам допомогти підняти її на вищий щабель». Місцеві жителі мають свої поняття про культуру. У декого вона немає нічого спільного з українською.Це культура споживача, любителя цигарок і дискотек.

А я роблю фестиваль з вечорницями, де ми танцюємо, співаємо та граємо, на цей фестиваль мої противники не прийдуть. Мені сказала одна приятелька : «Вони дивляться на тебе, як на Брюса Віліса. Якийсь чоловічок прийшов робити тут мистецьку революцію. А вони звикли жити так, як звикли. Ти закликаєш їх вчитися, а вони не хочуть, і знають, що ти ще і у пресі можеш це все розповісти». Тому на питання про мої стосунки з селянами я намагаюся відповідати обережно. Але не можу брехати. З іншого боку – я не приїхав у село, аби заводити друзів. Я сюди приїхав, аби робити з людей громадян. Гідних нащадків славетних предків.

В цілому, живеться нам не просто. Я займаю нішу , яку мало хто займає. Це не масова продукція. Я не виготовляю інструменти на замовлення. Ми не розкошуємо, але і не скаржимося ні на що. Маємо дім, їжу та одяг, проводимо фестивалі. Хіба цього мало? Живемо за Законом Божим. Наше страхування – небесне . Що може бути краще?

В публікації використані фото з фейсбук - сторінки Jrij Fedynskyj

Читайте також: Полтавські храми, яких більше немає

Фединський музикант кобзар
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Кримінал
12 вересня до поліції Кременчука близько 19.30, надійшла інформація від медиків про смерть 49-річного чоловіка, якого каретою швидкої допомоги госпіталізували з вулиці Родимцева. За фактом смерті поліція Кременчука відкрила кримінальне провадження та проведено низку оперативно-розшукових та слідчих дій. Іван Жук, начальник Кременчуцького відділу поліції, повідомив:  «За висновками судово-медичної експертизи нам стало відомо, що смерть  чоловіка настала вна...
Суспільство
Учора, 17 вересня, у приміщенні виконавчого комітету Полтавської міської ради відбулося засідання робочої групи з реалізації програми «Міста, вільні від домашнього насильства», яке провела заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів Тетяна Юрченко. Серед учасників, що входять до складу робочої групи, були присутні – заступник міського голови Сергій Рекотов, директорка Департаменту економіки і інвестицій Віта Клименко, директорка Депар...
Культура
З нагоди Дня міста завтра  на центральних вулицях Полтави відбудеться велопробіг «Осінній велодень 2020». « Велодень"  організовують  велосипедисти Полтави. При цьому організатор наголошують: захід   не несе політичного або комерційного забарвлення. Мета акції: самоорганізація велосипедистів та популяризація здорового та активного способу життя, велосипеда як екологічної альтернативи міському автомобілю, створення цивілізованих умов для велосипедистів. "...
Культура
Вчора у Полтаві презентували документальний фільм “Де Ти, Адаме?” про чернечі  будні  громади одного з древніх монастирів Святої Гори Афон – Дохіар. Творці фільму - Олександр Запорощенко і Олександр Плиска. Неймовірні краєвиди, традиції та звичаї ченців, мудрі та філософські роздуми про смиренність  та віру – усе це тримало увагу глядачів на протязі 80-ти хвилин. Віддалене від мирської суєти та цивілізації, усамітнене чернече життя сповнене виняткових реал...
Суспільство
Уперше у вересні в гібридному форматі стартує 17 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Попри пандемію COVID-19, найцікавіші документальні стрічки про права людини побачать мешканці/-ки понад 200 міст і містечок України. Традиційно Мандрівний Docudays UA триватиме до кінця грудня і завітає до 21-ї області України.             У Полтаві та області Docudays UA перебуватиме з 21 вересня по 10 жовтня. Цього року май...
Суспільство
За інформацією Полтавського обласного лабораторного центру МОЗ України, від початку карантину на Полтавщині діагностували 1390 випадків захворювання на COVID-19. Одужали 687 жителів області, продовжують лікування 670 людей. За минулу добу зареєстровано 28 нових випадків. Географія поширення інфекції: Полтава – 561 (11 нових випадків) Кременчук – 213 (6 нових випадків), Полтавський район – 69 (3 нові випадки), Миргород – 58 (1 новий випадок), Горішні Плавні...
Партнерський матеріал
Неякісні перевезення і закриті маршрути - це була постійна проблема Полтави останнього десятиліття. Зараз її успішно вирішує команда Олександра Удовіченка
Культура
У селі Горошине Семенівського району Полтавської області  демонтували пам’ятник Фрідріху Енгельсу. Скульптуру висотою 5 метрів розібрано на композиційні частини і передано до «Парку радянського періоду» неподалік Путивля. Декомунізаційне законодавство місцева сільрада виконала після звернень громадських активістів та Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті.      Про подію повідомив у соціальній мережі Фейсбук голова громадськ...
Новини компаній
В 2020 році компанії Carlsberg Ukraine та AB InBev Efes Україна вкотре долучилися до Global Beer Responsible Day («Всесвітній день відповідального споживання пива», скор. «GBRD»). Результат співпраці – просвітницька кампанія, покликана знизити рівень безвідповідального споживання алкоголю в Україні. Щорічно лідери пивоварної галузі фокусують увагу громадськості на проблемі споживання алкоголю неповнолітніми. В Україні ця проблема постає особливо гостро. Д...