Сьогодні – Мокія Мокрого. Чого не можна робити у цей день?

День Парків

Сьогодні у Європі відзначають День Парків. Це свято у 1999 році запровадила Федерація Європарк, яка об’єднує природні охоронювані території у тридцяти шести країнах. Дату святкування обрали невипадково – саме цього дня у 1909 році у Швеції створили перший з дев’яти Європейських Національних Парків. У цей день проводять численні заходи на території та навколо заповідників, а на перший план висувають їх захист.

День слов’янської писемності і культури

У слов’янський країнах цього дня згадують святих Кирила та Мефодія, які є творцями слов’янської писемності. Брати були православними ченцями, а слов’янську абетку створили у грецькому монастирі близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за ім’ям візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому у цій справі старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Мокія Мокрого

24 травня віряни вшановують Святого Мокія. Він був пресвітером в Македонії, в місті Амфіподе. За проповіді під час гоніння на християн його привели на суд до правителя Лаокидиї. На погрози святий відповідав: «Смерть за Христа – велике надбання для мене». Розповідали, що Мокія піддали жорстоким катуванням – вкинули у розжарену піч, проте він лишився неушкодженим. Потім віддали на розтерзання диким звірам, проте вони лягли біля його ніг. Побачивши такі дива, люди почали вимагати, щоб мученика відпустили на волю. Його відпустили до Візантії, де він і помер у 295 році.

У народі 24 травня називають днем Мокія Мокрого. Вважали, що цього дня частіше за все йдуть дощі. Працювати на землі було не можна, щоб град не зашкодив посівам.

На Мокія день мокрий — все літо буде мокре;

Схід сонця багряний – грізне і спекотне літо;

На Мокія туманно і схід сонця багряний, а вдень іде дощ — літо буде мокрим;

Якщо на Мокіїв день паде дощ, то буде сорок днів падати.

Народжені дня

827 — Кирило, православний святий, батько слов’янської писемності;
1801 — Левицький Йосип Іванович, український греко-католицький священик, громадсько-культурний діяч, письменник і філолог, автор граматики української мови і низки шкільних підручників;
1881 — Олександр Богомолець, український патофізіолог, президент Академії наук України (1930-46 р.);
1882 — Кирило Стеценко, український композитор, хоровий диригент, музичний, громадський діяч;
1910 — Нехода Іван Іванович, український радянський поет, письменник, журналіст;
1911 — Корецький Юрій Володимирович, український поет і перекладач;
1912 — Стельмах Михайло Панасович, український письменник, драматург, фольклорист;

1926 — Данько Микола Михайлович, український поет, письменник, журналіст, бібліофіл. Перекладач удмуртської літератури;
1938 — Медуниця Михайло Михайлович, український письменник та журналіст;
1940 — Шишко Костянтин Михайлович, український поет, художник;
1956 — Новоженець Ростислав, український політик і громадський діяч;
1964 — Олег Скрипка, український музикант;