Полтава в роки окупації: історія і свідчення очевидців

Війна... Ця страшна звістка вже через кілька годин після нападу ворога облетіла всі міста і села України і, зокрема, Полтавщини. Друга світова війна — найстрашніша в історії людства XX століття. Вона спопелила мільйони людей. Одні з них загинули на полі бою, в концтаборах, померли від ран. Інші - стали безневинними жертвами кривавих побоїщ на рідній землі. Нацистські формування спеціального призначення, війська СС, поліції не тільки знищували міста і села, а й беззахисних жінок, дітей, літніх людей, а юнаків і дівчат насильно вивозили на каторжні роботи до Німеччини, Австрії та інших країн.У переддень радянсько-німецької війни 1941–1945 років Полтавщина, як і вся Україна, була знекровлена голодомором 1932–1933 років і «великим більшовицьким терором» другої половини 30-х років. Були знищені останні залишки національного життя. Будь-який опір радянській системі став неможливим, і населення Полтавщини перетворилося на безлику і покірну масу будівників «світлого комуністичного майбутнього». Проте український народ чекали нові трагічні випробування.18 вересня 1941 року нацистські загарбники захопили Полтаву, а 13 жовтня окупували всю область. Новий окупаційний режим тривав довгих 2 роки.

ПОЧАТОК ОКУПАЦІЇ

Коли стало зрозумілим, що Полтаву не втримати, із міста спішно, наскільки дозволяли можливості транспорту, почали вивозити на схід усе, що могло сприяти зміцненню обороноздатності СРСР. Хоча Полтава для радянського командування не вважалася важливим стратегічним пунктом, який за будь-яку ціну потрібно утримувати, бої на її околицях були запеклими. До Полтави німці вступили вранці 18 вересня з боку Мачух, Розсошенців по теперішній вулиці Європейській. Скориставшись тимчасовим безвладдям, у центрі міста в цей час жителі грабували покинуті магазини і склади, хапаючи все, що потрапляло під руку.

По-різному зустріли полтавці прихід німецьких військ на рідну землю. Частина – як визволителів, із радістю і надією, що вони принесуть звільнення від більшовицького ярма, дозволять збудувати Українську державу та повернуть утрачену за радянських часів власність. Інші – з неприхованою ненавистю і безсилою люттю до нацистів, які нахабно вдерлися в Радянську Україну і змінили звичний спосіб життя та їх місце в системі більшовицького режиму. Все ж більшість полтавців зустріла прихід ще одних окупантів зі страхом й тривожним очікуванням, що принесе їм нова влада.

На Полтавщині чорний смерч війни пронісся тричі: в серпні-жовтні 1941 року, коли нацистські війська вторглись на територію області і, долаючи опір армій Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника Героя Радянського Союзу М.П. Кирпоноса, просувались на схід, знищуючи все живе на своєму шляху. Вдруге – лютий - березень 1943 р. у зв’язку з боями навколо Харкова.

У бойові дії потрапили населені пункти Чутівського, Котелевського і Зіньківського районів. А втретє — в серпні-вересні 1943 року, коли після поразки під Сталінградом, а особливо на Курській дузі, гітлерівські вояки прямували до Дніпра, безжалісно знищуючи все на своєму шляху, а тому числі й найцінніший скарб України — її людей.

ЖИТТЯ В ОКУПАЦІЇ

Окупаційний режим на Полтавщині можна умовно поділити на два етапи: до квітня 1942 року Полтавщина перебувала під німецьким фронтовим командуванням, а потім була передана цивільній владі — рейх-комісару. Нацистська політика була расовою, окупаційний режим — жорстоким, було встановлено комендантську годину, запроваджено трудову повинність усього працездатного населення, за будь-яку провину людину могли розстріляти. Причому могли це робити за широкий спектр порушень — від вживання нецензурної лексики до невиконання якихось робіт, а біржа праці в терміновому порядку почала вивезення молоді до Німеччини. За два роки окупації з Полтави на рабську працю відправили близько 8 тисяч осіб. Окупація міста тривала 732 дні. Полтавці жили в умовах постійного страху й терору. Здавалося, що відколи вигнали звідси минулий режим, життя тут зупинилося, центр міста нагадував місто привидів, оскільки більшість його будинків із вибитими вікнами стояла пусткою.

 Гроші ходили спочатку радянські, а потім увели німецькі окупаційні марки — для внутрішнього вжитку (дойчмарки). Підприємства, хоч і не всі, працювали, люди отримували зарплати. Німці роздавали пайки — для працюючих і непрацюючих. Німецький окупаційний апарат спирався на густу мережу каральних органів: гестапо (таємна поліція), СД (служба безпеки), польову жандармерію, військові комендатури в містах і на залізницях тощо. У роки окупації нацистські загарбники відкрили і декілька специфічних навчальних закладів, які готували шпигунів, диверсантів та чиновників окупаційної адміністрації.

Майже відразу після вступу нацистів у Полтаву «Абверкоманда» при групі армій «Південь» заснувала розвідувальну школу під кодовою назвою «Оріон». Вона розмістилася у приміщенні колишньої профшколи панчішно-трикотажної фабрики на розі вулиць Монастирської і Паризької комуни. Школа мала декілька відділень, на яких готувалися розвідники («ходоки»), радисти і диверсанти. З метою конспірації їх було розкидано по різних районах міста, в тому числі й на території Хрестовоздвиженського монастиря. Контингент шпигунської школи здебільшого складали радянські військовополонені, які не витримували нелюдських знущань у концтаборах, кримінальні злочинці, а часом і безробітні.На початку 1942 року у Полтаві відкрилася школа з підготовки поліцаїв. У місті існували також курси гестапо, слухачами яких були українці, що вже пройшли певний випробувальний строк у лавах допоміжної поліції. На курсах готували професійних розвідників і терористів, яких згодом закидали літаками на Кавказ, у райони Сталінграда та Казані.

У Полтаві було створено 4 концентраційні табори смерті, які знаходилися в районі Полтавської ЗОШ № 27, в районі ЗОШ №7, Червоних казарм, у Гришкиному лісі (мікрорайон Половки). На старому полтавському цвинтарі, дворі середньої школи № 27, за містом полтавців розстрілювали, закопували живими. Втрати були колосальними. Як свідчать документи, загинули близько 22 тисяч осіб. Знищені були всі хворі Полтавської обласної психлікарні – майже 1000 дорослих і 100 дітей. Майже 10 тисяч євреїв німці розстріляли в яру між Пушкарівкою і Супрунівкою. Розстріляний був і табір ромів, який стояв неподалік Білої гори поблизу дороги Полтава–Харків.

На місці розстрілу мирних жителів у Полтаві споруджено пам'ятник «Скорботна мати», де щороку рідні і друзі запалюють свічки вічної пам'яті невинним жертвам, кладуть квіти, лунають заупокійні молитви священнослужителів різних віросповідань. У період окупації навесні 1942-го в Полтаві розташувалися штаби групи армій «Південь», якою командував генерал-фельдмаршал Моріц Альбрехт Франц Фрідрих Федір фон Бок і шостої армії генерал-лейтенанта Фрідріха Паулюса. Сюди ж із Берліна передислокувалися спецгрупа «Цеппелін» та каральні загони дивізії СС «Мертва голова». Осів тут і спеціальний центр німецької розвідки «Оріон».У числі інших верховодів Третього рейху в Полтаві побував і А. Гітлер. Перший його візит відбувся 3 грудня 1941 року, а другий (і останній) — 1 червня 1942 року. Аеродром під містом щільним кільцем оточив підрозділ СС.

Зустрічали фюрера лише високі армійські чини. Полтавщину німецьке командування на той час вважало однією зі своїх найбезпечніших тилових зон. Гітлер прилетів особистим чотиримоторним «Кондором» фірми «Фокке-Вульф». Він міг розвинути швидкість до 340 км/год.  Гітлер сидів у спеціально обладнаному кріслі з парашутом. Якби літак підбили, міг катапультуватися із сидінням. Під час польотів у прифронтову зону фюрерів «Кондор» фюрера супроводжували до 10 винищувачів. 

Автомобілі доставили Адольфа Гітлера, генерал-фельдмаршала Вільгельма Кейтеля й інших високих чинів у штаб фон Бока в центрі Полтави. Цього разу Гітлер провів нараду з вищим командним складом вермахту, на якій були присутні Кейтель, Йодль, фон Бок, фон Клейст, Паулюс та ін. Обговорювалися плани літнього наступу німецьких військ на сталінградському і північнокавказькому напрямах. Після наради Гітлер відвідав Хрестовоздвиженський жіночий монастир, який щойно відкрився.

Збереглися будівля і балкончик, з якого Гітлер виступав перед німецькими солдатами з промовою. Будинок на розі вулиць Європейської та Пилипа Орлика в Полтаві. Нині в цегляному будинку виховуються малюки на-вчально-виховного об'єднання №14. Орієнтовно був збудований у кінці XIX - на початку XX століття як житло для пастора німецьких колоністів. Під час окупації в Полтаві був штаб 6-ої та 8-ої армій. Обговоривши терміни та план дій на Східному фронті на літній період, Гітлер із почтом полетів до Фінляндії на іменини маршала Маннергейма.

БОРОТЬБА ПРОТИ ЗАГАРБНИКІВ

Під час тимчасової окупації полтавці вели активну боротьбу проти загарбників. Були створені підпільні групи: О. Убийвовк, Й. Баяном та О. Лімовим, Т. Сіриченком, А. Марченком-Соколенком та іншими. Вони розповсюджували виготовлені листівки із повідомленнями інформбюро, влаштовували втечі військовополонених із концтаборів, рятували молодь від вивезення на рабську працю до рейху. У них налічувалося понад 150 підпільників. Одним із членів підпільної організації був Сергій Іллєвський. Квартира С. Іллєвського слугувала явкою, де збиралися підпільники. 6 травня 1942 р. гестапо заарештувало найактивніших учасників організації і серед них штаб «Нескореної полтавчанки». Всі були розстріляні, серед них була й Ляля Убийвовк, організація припинила свою діяльність. У 1965 р. Ляля Убийвовк посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу. У 1967 р. у Полтаві встановлено пам'ятник Нескореним полтавчанам.

ВИГНАННЯ НАЦИСТІВ

Вигнання нацистів з Полтави і Полтавщини розпочалося після здобуття Харкова. Використовуючи тактику спаленої землі, німці на шляху свого відступу буквально спустошували Полтавщину: спалювали міста й села, гнали за Дніпро мирне населення й худобу.

У середині серпня війська Степового фронту (командувач генерал І. С. Конєв) розгорнули наступ із Харківського плацдарму в напрямку Полтавка – Кременчук. Їм протистояла група німецьких арсмій «Південь». У районі Полтави була сконцентрована 8-а німецька армія. На допомогу їй командування вермахту перекинуло 106-у піхотну дивізію і танкову дивізію СС «Рейх». Гарнізон Полтави збільшили вдвічі.На світанку 22 вересня підрозділи 5-ї гвардійської армії генерала О. Жадова і 52-ї армії генерала І. Манагарова, що входили до складу Степового фронту, форсували Ворсклу і почали обходити Полтаву з півдня і півночі. Долаючи опір ворога, вони першими прорвалися до міських околиць. На лівому фланзі Воронезького фронту наступ вела 4-та гвардійська армія, якою командував генерал Г. Кулик. Противник за будь-яку ціну намагався зупинити наступ радянських військ. Війська несли великі втрати. Г. Кулик, щоб припинити подальше знищення Полтави, всупереч розпорядженню представника ставки Г. Жукова, послав на Полтаву 5-ту гвардійську повітрянодесантну дивізію, підрозділи якої захопили аеродром, м’ясокомбінат і київський вокзал. Під час вуличних боїв армійські розвідники на чолі зі старшим лейтенантом П. Г. Скачком проникли до центру Полтави і по обіді 22 вересня досягли Корпусного саду, де розвідник Іван Білих закріпив червоний прапор на обеліску Слави. Слідом за розвідниками в місто проникли штурмові групи 95-ї гвардійської , 84-ї стрілецької та 8 гвардійської повітрянодесантної дивізії, які в результаті вуличних боїв на ранок 23 вересня повністю оволоділи Полтавою.Дорого коштувало Г. Кулику його самоуправство. І. Конєв поскаржився Г. Жукову, що Г. Кулик перешкодив йому одноосібно взяти «Город русского оружия». І тому Г. Кулика було негайно знято з командування 4-ю гвардійською армією. Його місце посів генерал О. Зигін, але командував армією він лише 2 дні – 27 вересня загинув, підірвавшись на міні, поблизу с. Кирияківки Глобинського району. Поховали його в Полтаві.Г. Кулика ж згодом відсторонили від роботи, понизили в званні, відправили у відставку, а потім заарештували і розстріляли. З найжорстокішої в історії людства війни Полтава вийшла зруйнованою і знекровленою, її продуктивні сили було підірвано, а тисячі людей загинули на полі бою, в концтаборах чи від ран. Єдине, що ми можемо зробити — це пам'ятати і згадувати подвиг тих, хто віддав своє життя для того, щоб майбутні покоління жили у спокої, мирі на власній землі і більше не допускали таких страшних кривавих подій!

Підготовлено Північно-східним міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті за матеріалами книги Віктора Ревегука«Полтавщина в роки Другої світової війни (1941—1945)» , офіційного сайту управління культури Полтавської міської ради http://www.kultura-poltava.gov.ua/novyny/dnyu-pamyati-ta-primirennya-i-75-j-richnitsi-peremozi-nad-natsiz/ та офіційної фейсбук-сторінки музею «Поле Полтавської битви»

Читайте також: Виповнилося 130 років від дня народження Зерова

календар історія дати
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
Як правильно ставити позначки та писати порядковий номер кандидата в депутати у виборчому бюлетні 2020 пояснили у Центральній виборчій комісії. ЦВК затвердила роз’яснення щодо порядку заповнення виборчого бюлетеня з виборів депутатів Верховної Ради АР Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів. Про це повідомляє відділ взаємодії із ЗМІ секретаріату комісії. Зокрема, в ухваленому документ...
Официально
Кандидат на посаду голови Лубенської об’єднаної територіальної громади Олег Соболєв вперше бере участь у виборах. Спонукали до цього очевидний занепад міста, професійний менеджерський досвід і приклад батька, колишнього мера Лубен Анатолія Миколайовича Соболєва. Про батька і свою мотивацію Олег Соболєв щиро розповів у Facebook. Земляки досі згадують його з вдячністю Я не двійник, не технічний кандидат і не просто однофамілець колишнього мера нашого міста А...
Суспільство
На автодорозі Гадяч-Опішня цього року уклали більше 7 кілометрів суцільного асфальту. Після завершення ремонтних робіт тут збудують майданчик під ваговий комплекс. Про це повідомляють на сторінці «Агентства місцевих доріг у Полтавській області» у соціальній мережі Facebook. При цьому на сторінці розмістили фото до та після проведення ремонту. Нагадаємо, раніше у Полтави завершили ремонт траси Київ-Харків. Бажаєте отримувати найважливіші новини Полтави у ме...
Суспільство
На сесію зареєструвалося 27 депутатів. Загалом на порядку денному 55 питань. Переважно комунальні та земельні питання, зміни до регіональних програм. На початку засідання додали ще три додаткових питання. Депутатка Тетяна Паутова, зважаючи на онлайн формат сесії попрохала усих ввімкнути камери і називати своє ім’я та прізвище, інакше сесія не буде вважатися легітимною. Перше питання до змін у бюджеті , яке було докладно опрацьоване на комісіях, депутат Еду...
Спорт
Центральний матч 7-го туру чемпіонату України із футболу між полтавською «Ворсклою» та донецьким «Шахтарем» перенесли із Полтави до Олександрії. Як повідомили у пресслужбі полтавського клубу, через складну епідеміологічну ситуацію Дирекція УПЛ заборонила проводити матч на стадіоні імені Бутовського у Полтаві. Гру вирішили провести на стадіоні «Ніка» у Олександрії. Матч відбудеться 24-го жовтня о 14:00. Гра пройде без глядачів. Нагадаємо, після шести зігран...
Партнерський матеріал
Соціологи дають останні прогнози перед виборами, згідно з якими за крісло мера змагатимуться Олександр Мамай і Олександр Удовіченко, а в міську раду з великою вірогідністю проходять «Слуга народу» «Рідне місто», «ОПЗЖ» та «ЄС».  Саме такі дані, опитавши полтавців, отримав Київський центр політичних досліджень «KResearch». - Наші соціологічні заміри вказують на перемогу Удовіченка вже в першому турі, але з невеликою перевагою в 0,7%, - зазначив керівник гру...
Суспільство
За минулу добу, 20 жовтня, в Україні виявили 6719 випадків захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19. Найбільше випадків виявили у Харківській області – 713, на Полтавщині – 580 та у Києві – 559. За останню добу від COVID-19 в Україні померла 141 людина. Найбільше летальних випадків сталося у Києві – 23 та у Полтавській області – 21 (Полтава – 14; Великобагачанський, Гадяцький, Гребінківський, Диканський, Козельщинський, Миргородський, Хорольський ра...
Влада
Сьогодні о 8:30 пройшло засідання виконавчого комітету Полтавської міської ради у режимі відеоконференції. На порядку денному розглядали 15 питань. Зокрема, прийняли рішення по наступним питанням: 1. Про виділення коштів за Програмою соціального забезпечення та соціального захисту населення м. Полтава «Турбота» на 2020 рік. 2. Про виділення коштів за Програмою надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення індивідуального опалення мешканцям ква...
Суспільство
Свято дня 21-го жовтня віряни вшановують пам'ять Трифона та Пелагеї. Трифон жив у 16-му столітті. Із дитинства відчував потребу служити Богу, тому вирішив стати ченцем і оселився на території Пискорського монастиря та прийняв постриг. Впродовж усього життя щиро молився і працював. За легендою, коли Трифон тяжко захворів, до нього з’явився святий Миколай та наділив його даром чудо творення. Після цього Трифон перейшов річку Мулянка та збудував монастир на В...